Рішення

від 03.10.2018 по справі 809/1010/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2018 р. справа № 809/1010/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бондара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, рішення №0004971305 про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018, вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та від 05.06.2018 №Ф-117592-55, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 11.06.2018 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та рішення про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018 №0004971305.

Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючий орган дійшов до помилкових висновків та безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та рішення про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018 №0004971305. Зокрема, представник позивача не погоджується із встановленим під час перевірки фактом заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за 2015 рік валового доходу на суму 1277108,39 грн. та заниження суми одержаного доходу за 2016 рік в розмірі 836000,92 грн. Представник позивача вважає, що посадові особи, які здійснювали перевірку дійшли необґрунтованого висновку про відсутність в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та його контрагентами: Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц Шахової асоціації незрячих України та товариством з обмеженою відповідальністю К.Д.В. , оскільки інспекторам відповідача в період з 15.03.2017 по 28.03.2017 та в період з 13.04.2017 по 20.04.2017 було надано для перевірки необхідні первинні документи в підтвердження права позивача на формування податкового кредиту по вказаних операціях. Натомість, 23.05.2017 всі первинні документи позивача в повному об'ємі за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 були вилучені працівниками слідчого управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження №32017090000000011 від 27.02.2017 та знаходяться в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області. Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 зазначив, що посилання відповідача в акті документальної планової виїзної перевірки №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 від 22.02.2018 на обставини про реальний час здійснення операцій, відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів, виробничих активів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання зобов'язань за відповідними договорами з контрагентами позивача, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операції позивача з вказаними контрагентами, а є лише припущеннями представників контролюючого органу. При цьому, представник позивача також зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів, неналежного ведення його контрагентами податкового обліку, несплати податків до бюджету, за умови добросовісності його як платника податків, та відповідності вказаних господарських операцій діловій меті підприємницької діяльності. Таким чином, на думку представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, висновки відповідача, які вказані в акті перевірки №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 від 22.02.2018, є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та рішення про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018 №0004971305 належить скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення її недоліків. У зазначений строк фізична особа-підприємець ОСОБА_3 недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 27.06.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

10.07.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністравтиного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 09.07.2018 №09-1/07/18 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117592-55 від 05.06.2018 (том 1, а.с.124-125).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано до суду 25.07.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (том 1, а.с.132-144). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача виявлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 476867,56 грн. та завищення податкового кредиту при отриманні товару від Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України та товариства з обмеженою відповідальністю К.Д.В. та відповідно завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 204703,00 грн. Представник відповідача вважає, що вищевказані порушення виникли внаслідок неналежного ведення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 обліку доходів та витрат, а саме: суми витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів за 2015-2016 роки позивачем сформовано на підставі оформлених та отриманих податкових накладних з ПДВ, а не з фактичної оплати за придбаний та реалізований товар. Окрім цього, під час перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 контролюючий орган взяв до уваги відповідні матеріали досудових розслідувань щодо позивача та його контрагентів, які, на думку представника відповідача, свідчать про порушення позивачем та такими контрагентами вимог податкового законодавства України. Також, представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області повідомив суд, що представники контролюючого органу неодноразово звертались до позивача з письмовими вимогами щодо надання первинних бухгалтерських документів, однак фізична особа-підприємець ОСОБА_3 такі документи в повному обсязі не надав. Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимоги прийнято правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.

16.08.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністравтиного суду надійшов відзив відповідача на заяву про збільшення позовних вимог (том 1, а.с.181-184). Згідно вказаного відзиву представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, в тому числі щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117592-55 від 05.06.2018. Зокрема, представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області зазначив, що вищевказана вимога №Ф-117592-55 від 05.06.2018 на загальну суму 213730,50 грн. винесена з урахуванням зауважень ДФС України та відповідає чинному законодавству, оскільки прийнята на підставі встановленого перевіркою факту заниження позивачем доходу, на який нараховується єдиний внесок.

25.07.2018 прокольною ухвалою суду оголошено перерву у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів та наданням представнику позивача можливості ознайомитись з відзивом на позовну заяву, призначено наступне підготовче судове засідання на 06.08.2018.

06.08.2018 прокольною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду оголошено перерву у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі і призначено наступне підготовче судове засідання на 20.08.2018.

20.08.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представником позивача подано клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив та подання додаткових доказів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 розгляд справи відкладено на 19.09.2018, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.09.2018 та продовжено ОСОБА_3 процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позов та надання доказів по справі.

18.09.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вказав на безпідставність доводів відповідача, просив суд позов задоволити в повному обсязі (том 2, а.с.3-7).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказів Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області від 03.03.2017 №299 Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , від 14.03.2017 №346 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС в області від 03.03.2017 , від 11.04.2017 №495 Про продовження термінів проведення перевірки , від 19.04.2017 №541 Про зупинення проведення перевірки , від 06.06.2017 №895 Про продовження термінів проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , від 14.02.2018 №244 Про поновлення термінів проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (том 1, а.с.149-155). З урахуванням наказу відповідача від 19.04.2017 №541 Про зупинення проведення перевірки , перевірка проводилась з 30.03.2017 по 15.02.2018. При цьому, перевірка проводилась в орендованому нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 45а/9, та з 14.02.2018 в приміщенні Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за місцезнаходженням вилучених слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017090000000011 від 27.02.2017, бухгалтерських документів фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 (том 1, а.с.21-63). В судовому засіданні встановлено допущену відповідачем технічну помилку щодо дати складення вказаного акту перевірки №153/09-19-13-06/НОМЕР_1, а саме помилково вказано дату акту: "22.02.2017", замість "22.02.2018".

У висновках акту перевіркою зафіксовано такі порушення:

1) підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що брали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, а саме: не ведення книги обліку доходів та витрат фізичної особи - підприємця;

2) пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2, пункту 177.4.1, пункту 177.4.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 476867,56 грн., в тому числі за 2015 рік - 102527,11 грн. та за 2016 рік - 374340,45 грн.;

3) пункту 31.1 статті 31, пункту 57.1 статті 57, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності в періоді, що підлягав перевірці;

4) порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 завищено податковий кредит при отриманні товару від Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України та ТОВ К.Д.В. та відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 204703,00 грн.;

5) абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 171398,44 грн., в тому числі за 2015 рік в розмірі 80523,92 грн. та за 2016 рік в розмірі 90874,52 грн.;

6) пункту 1, пункту 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: при проведенні розрахунків з бюджетом допущено факти несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в періоді, що підлягав перевірці;

7) підпункту 1.2, підпункту 1.6 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: заниження нарахування суми військового збору на загальну суму 39330,32 грн., в тому числі за 2015 рік 8135,28 грн. та за 2016 рік - 31195,04 грн.

28.02.2018 позивач подав в Головне управління ДФС в Івано-Франківській області заперечення від 26.02.2018 №26-1/02/18 на акт перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 (том 1, а.с.64-69).

12.03.2018 відповідач листом №2730/10/09-19-13-06-18 надав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відповідь на заперечення, згідно якої висновки викладені в акті перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 залишено без змін (том 1, а.с.70-72).

На підставі акту перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області - 13.03.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0004921305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 204703,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 51175,75 грн. (том 1, а.с.73);

- №0004931305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 476867,56 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 238433,78 грн. (том 1, а.с.76);

- №0005001307, яким визначено грошове зобов'язання за порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7279,10 грн., у формі штрафу в розмірі 727,91 грн. (том 1, а.с.78);

- №0004991307, яким визначено грошове зобов'язання за порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 4293,30 грн., у формі штрафу в розмірі 858,66 грн. (том 1, а.с.80);

- №0004951305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 39330,32 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 9832,58 грн. (том 1, а.с.82).

Також, 13.03.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004961305, а саме заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування в сумі 171398,44 грн. (том 1, а.с.84).

13.03.2018 відповідач прийняв рішення №0004971305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 42332,08 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування (том 1, а.с.85).

Також, 13.03.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області прийняло рішення №0004981307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким нараховано штраф у розмірі 1314,35 грн. та пеню у розмірі 232,23 грн. (том 1, а.с.87).

23.03.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав до Державної фіскальної служби України скаргу №23/03/18-1 щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій (том 1, а.с.89-95).

20.04.2018 Державна фіскальна служба України листом №5721/К/99-99-11-02-02-25 направила позивачу рішення про результати розгляду скарги, згідно якого вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.03.2018 №0004971305 Головного управління ДФС в Івано-Франкіській області - залишено без змін, а рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.03.2018 №0004981307 Головного управління ДФС в Івано-Франкіській області - скасовано (том 1, а.с.97-100). При цьому, скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 23.03.2018 №23/03/18-1 в частині оскарження вищезазначених виконавчих документів - задоволено частково, зобов'язано відповідача винести нове рішення згідно вимог чинного законодавства.

07.05.2018 Державна фіскальна служба України листом №6516/К/99-99-11-02-01-15 направила позивачу рішення про результати розгляду скарги, згідно якого податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305 - залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення (том 1, а.с.101-105).

05.06.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області винесло вимогу №Ф-117592-55 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 213730,50 грн., з яких недоїмка 171398,42 грн. та штрафні санкції 42332,08 грн. (том 1, а.с.126).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, рішення №0004971305 про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та від 05.06.2018 №Ф-117592-55 протиправними(з урахуванням заяви позивача від 09.07.2018 №09-1/07/18 про збільшення розміру позовних вимог), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Так, згідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статі 177 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (пункт 177.5 статті 177 Податкового кодексу України).

Фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи (пункт 177.7 статті 177 Податкового кодексу України).

Таким чином, для перевірки правильності нарахування та сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість за спірний період, необхідно встановити правильність визначення платником своїх доходів та витрат в їх грошовому вираженні. При цьому, необхідною умовою для встановлення факту отримання платником доходу та понесення витрат, є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 щодо повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області встановило: заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 476867,56 грн., в тому числі за 2015 рік - 102527,11 грн. та за 2016 рік - 374340,45 грн.; завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 204703,00 грн.

До таких висновків відповідач дійшов на підставі аналізу фінансово-господарських операцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з його контрагентами, зокрема: Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц Шахової асоціації незрячих України та ТОВ К.Д.В. .

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, з огляду на зміст вказаних норм податкового закону, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.

Суд встановив, що представники контролюючого органу під час перевірки позивача неодноразово звертались до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з письмовими вимогами від 30.03.2017, 10.04.2017, 06.06.2017, 14.02.2018 про надання первинних бухгалтерських документів (том 1, а.с.189-196).

В позовній заяві та в судовому засіданні предстаник позивача зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надавав документи представникам контролюючого органу, однак останні відмовляись брати їх до уваги.

В той же час, акт перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 містить відомості про певні документи, які, як зазначено особисто працівниками відповідача в акті перевірки, були представлені позивачем під час перевірки, зокрема договори про надання позики (зворотної фінансової допомоги) з приватними підприємствами Гісбуд , К.Д.В. , Акра Голд , Західноукраїнська компанія інженерних мереж , трудова угода з ОСОБА_4 та інші (том 1, а.с.29-31).

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній будь-який акт контролюючого органу, який би засвідчував факт відмови позивача надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу. В судовому засіданні представники Головного управління ДФС в Івано-Франківській області повідомили, що такого акту складено не було.

Окрім цього, пунктом 85.7 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

В даному випадку, будь-якого опису документів, які отримували представники контролюючого органу від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 під час перевірки, суду надано не було. При цьому, як зазначено вище, факти отримання документів від позивача підтверджені представниками відповідача в акті перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1.

Згідно пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зміст даної норми права встановлює додаткові гарантії для платників податків, які полягають у тому, що у випадку виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами документів, що підтверджують показники відображені платником податків у податковій звітності, то такі документи не вважаються відсутніми у такого платника податків на час складання податкової звітності.

Суд звертає увагу на те, що заявою від 06.06.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 повідомив Головне управлння ДФС в Івано-Франківській області, що первинні бухгалтерські документи позивача вилучені працівниками слідчого управління Головного управлння ДФС в Івано-Франківській області та додав копію протоколу обшуку від 23.05.2017 (том 1, а.с.200).

Вказаний факт вилучення первинних бухгалтерських документів позивача підтверджений в акті перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1, в якому зазначено, що вилучені документи зберігаються в управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (том 1, а.с.22). При цьому, даний факт слугував підставою для прийняття відповідачем наказу від 06.06.2017 №895 Про перенесення термінів проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

На підставі наведеного, запитувані Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області в позивача документи були вилучення правоохоронними органами, а тому, в силу вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, не можна вважати їх відсутніми на час складення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкової звітності.

Окрім цього, в зв'язку з вилученням таких документів, позивач був позбавлений можливості надати їх до закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Згідно акту перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1 контролюючий орган дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 безпідставно відобразив у витратній частині господарські операції з Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц Шахової асоціації незрячих України та ТОВ К.Д.В. .

На спростування вищевказаного висновку, позивач надав суду копії наявних у нього первинних документів, які підтверджують господарські операцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з його вищевказаними контрагентами та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Так, на підтвердження реалізації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 товарів ТОВ К.Д.В. суду надано копії: договору поставки №25/09/2015 від 22.09.2015 (том 2, а.с.14); видаткових та податкових накладних; товаро-транспортних накладних (том 2, а.с.15-34); банківської виписки за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (том 2, а.с.35-38).

Щодо придбання позивачем товарів у ТОВ К.Д.В. , то суду надано копії: договору поставки №25/09 від 22.09.2015 (том 2, а.с.40); видаткової накладної №19 від 12.05.2016 (том 2, а.с.41); податкової накладної №20 від 12.05.2016 (том 2, а.с.42); товарно-транспортної накладної №Р19 від 12.05.2016 (том 2, а.с.43).

На підтвердження факту надання транспортних послуг ТОВ К.Д.В для фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 предстник позивача надав суду копії: актів наданих послуг (том 2, а.с.45-46); податкових накладних (том 2, а.с.47-51); банківської виписки за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 (том 2, а.с.52-55).

Щодо реалізації позивачем товарів Івано-Франківському спортивно-культурному центру Бліц Шахової асоціації незрячих України суду надано копії податкових накладних та банківської виписки за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (том 2, а.с.57-67), а щодо придбання товарів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в Івано-Франківському спортивно-культурному центрі Бліц Шахової асоціації незрячих України суду також надано копії податкових накладних, банківських виписок за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та з 31.10.2016 по 31.12.2016 (том 2, а.с.69-94).

На підтвердження факту оренди позивачем складу в ПАТ Промприлад по вул. Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, суду надано копії: договору №219-33/15 від 26.08.2015 (том 2, а.с.96-97); додаткового правочину №219-33/15-1 від 01.06.2016 про зміну і доповнення договору №219-33/15 від 26.08.2015 (том 2, а.с.98); акту прийому передачі нерухомого майна від 26.08.2015 (том 2, а.с.99); акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 14.08.2018 (том 2, а.с.100).

Щодо оренди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 складу в ТОВ КГД БУД по вул. Височана, 18а, м.Івано-Франківськ, представник позивача надав копії: листа ТОВ КГД БУД від 14.09.2018 №14 (том 2, а.с.102); актів здачі-прийому робіт (наданих послуг) (том 2, а.с.103-103); податкових накладних (том 2, а.с.105-108).

Згідно договору оренди нерухомого майна №01/16 від 02.01.2016, укладеного між ТОВ Універ'Гал та ТОВ К.Д.В. , останнє прийняло в строкове платне користування приміщення з метою здійснення підприємницької діяльності (том 2, а.с.110-111). Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 02.01.2016 об'єктом оренди є нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 2а (том 2, а.с.112). Окрім цього, в матеріалах справи наявна копії додаткової угоди №1 від 02.01.2017 та акту прийому передачі приміщення від 30.04.2017 (том 2, а.с.113).

На підтвердження використання вантажного автотранспорту та можливість керування ним особисто позивачем суду надано копії: договору найму транспортного засобу (сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_2) від 17.10.2015 (том 2, а.с.115-116); договору найму транспортного засобу (н/причіп) від 17.10.2015 (том 2, а.с.117-118); техпаспорта на сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (том 2, а.с.120); посвідчення водія ОСОБА_3, яке підтверджує право керування вантажним транспортним засобом з причіпом та/або н/причіпом (том 2, а.с.120).

Вищевказані догови поставки, оренди, вчинені в письмовій формі, підписані представниками відповідних суб'єктів підприємницької діяльності, скріплені їх печатками, а, отже, є укладеними, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлюють для сторін права та обов'язки. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в достовірності таких правочинів, відповідач суду відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не подав. Також суду не подано доказів визнання компетенним судом договорів поставки, оренди, недійсним та застосування наслідків їх недійсності.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, зазначеній в постанові від 26.06.2018 в справі №826/548/17, згідно якої посилання на відсутність товарно-транспортних накладних як підтвердження нереальності господарських операцій з поставки товарів є безпідставним. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що з метою отримання копій документів, що підтверджують господарські операції з Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц Шахової асоціації незрячих України, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зверталась до вказаного контрагента, однак останній позбавлений можливості надати такі документи через їхнє вилучення правоохоронними органами.

Суд звертає увагу, що згідно акту перевірки від 22.02.2018 за №153/09-19-13-06/НОМЕР_1, відповідач вказав на листи управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 12.06.2017 №124/09-19-23-01 та від 17.07.2017 №151/09-19-23-01, якими повідомлено про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017090000000011 від 27.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України стосовно Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ К.Д.В. .

В ході слідства, проведеними 23.05.2017 санкціонованими обшуками адрес реєстрації (здійснення діяльності) Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ К.Д.В. серед іншого, вилучено первинні господарські та бухгалтерські документи вищезазначених суб'єктів господарської діяльності.

Тобто, відповідач підтвердив факт вилучення первинних господарських документів в контрагентів позивача, зокрема Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України, що позбавляє можливості надати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 копій таких документів, оскільки в контрагентів вони відсутні.

Також суд, з огляду на подану відповідачем доказову базу в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, змушений вказати на те, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання фіскальному органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції". Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Що стосується доводів представника відповідача про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017090000000011 від 27.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України стосовно Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ К.Д.В. , то суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Верховного Суду з розгляду аналогічних справ.

Так, Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 в справі №816/809/17 висловив позицію, згідно якої сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

При цьому, початок досудового розслідування не є підставою для прийняття контролюючим органами висновків про фіктивність даного суб'єкта господарської діяльності, оскільки такі факти згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджується лише вироком суду в кримінальній справі, який на час розгляду даної адміністравтиної справи відсутній.

Щодо обставин відсутності в позивача трудових ресурсів, то суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.01.2018 в справі №820/4648/13-а, згідно якої твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку, позивач надав суду докази використання вантажного автотранспорту та можливість керування ним особисто позивачем, що підтверджується копіями: договору найму транспортного засобу (сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_2) від 17.10.2015 (том 2, а.с.115-116); договору найму транспортного засобу (н/причіп) від 17.10.2015 (том 2, а.с.117-118); техпаспорта на сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (том 2, а.с.120); посвідчення водія ОСОБА_3, яке підтверджує право керування вантажним транспортним засобом з причіпом та/або н/причіпом (том 2, а.с.120).

Як встановлено судом вище, позивач позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи як суду, так і під час перевірки контролюючим органом, оскільки працівниками слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі ухвали слідчого судді від 23.05.2017 в межах досудового розслідування №32017090000000011 від 27.02.2017, проведено обшук та вилучено первинні бухгалтерські документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Згідно протоколу обшуку від 23.05.2017 б/н, складеного слідчим відділом управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області старшим лейтенантом податкової міліції Павлінець Х.В., який наявний в матеріалах справи, первинні бухгалтерські документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вилучені та зберігаються в управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (том 1, а.с.197-199).

З огдяу на зміст протоколу обшуку від 23.05.2017 б/н вилучення за наслідками обшуку вказаних документів здійснено суцільним порядком, без огляду кожного документа, без внесення в протокол огляду його реквізитів чи змісту, всі виявлені в службовому приміщенні позивача документи без огляду поміщено в картонний ящик та поліетиленовий пакет.

Вилучення первинних бухгалтерських документів, розрахункових, платіжних та інші документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку здійсненний 23.05.2017, під час обшуку в такий спосіб, що виключає можливість встановлення змісту, переліку та реквізитів документів, що вилучені.

Натомість, відповідно до частини 9 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно частини 9 статті 236 Кримінального процесуального кодексу України другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Тобто під час обшуку обов'язково має бути складений реєстр або опис документів, що вилучаються під час обшуку.

Досліджуючи забезпечення структурними підрозділами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області належного вилучення та зберігання первинних бухгалтерських документів, розрахункових, платіжних та інші документів позивача, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також фактичний перелік та зміст вилучених документів суд дослідив протокол обшуку від 23.05.2017 б/н.

Однак, із змісту дослідженої в судовому засіданні копії протоколу обшуку від 23.05.2017 б/н є неможливим встановлення реального змісту вилучених у позивача документів, їх обсягу та повноти, оскільки проведеними оглядами відображено часткові реквізити документів, щодо частини документів наявні відомості тільки про їх групові ознаки та кількість аркушів, змісту документів не встановлено.

Також, представники відповідача не надали суду жодних документів, які б містили відомості про хід огляду вилучених документів під час надання представниками контролючого органу доступу до них в приміщенні Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, засвідчення таких процесуальних документів підписами посадових осіб відповідача та понятих.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність забезпечення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області належного вилучення, зберігання та надання для проведення перевірки первинних бухгалтерських документів, розрахункових, платіжних та інші документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливило встановлення факту наявності чи відсутності у позивача документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, а саме відображений за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 одержаний дохід та податковий кредит при отриманні товару від Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц Шахової асоціації незрячих України та ТОВ К.Д.В. .

Як наслідок, факт відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів щодо підтвердження вказаних господарських операцій є таким, що встановлений в спосіб не передбачений Законом та судом до уваги братися не може.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в контролюючого органу були відсутні законні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 13.03.2018: №0004921305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 204703,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 51175,75 грн.; №0004931305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 476867,56 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 238433,78 грн.; №0005001307, яким визначено грошове зобов'язання за порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7279,10 грн., у формі штрафу в розмірі 727,91 грн.; №0004991307, яким визначено грошове зобов'язання за порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 4293,30 грн., у формі штрафу в розмірі 858,66 грн.; №0004951305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 39330,32 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 9832,58 грн., оскільки завищення позивачем витрат за 2015-2016 роки та відповідно заниження чистого оподаткованого доходу не знайшли свого підтвердження. Таким чином, оподаткований дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який взятий за основу для нарахування вищевикладених податків та зборів, штрафних санкцій, залишився на тому ж рівні, який був самостійно задекларований позивачем.

Також, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття, вимогу №Ф-0004961305 від 13.03.2018 про сплату боргу (недоїмки), а саме заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування в сумі 171398,44 грн., рішення №0004971305 від 13.03.2018 про застосування штрафних санкцій в розмірі 42332,08 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, вимогу №Ф-117592-55 від 05.06.2018 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 213730,50 грн., з яких недоїмка 171398,42 грн. та штрафні санкції 42332,08 грн., оскільки зазначені податкові вимоги та рішення прийняті на основі помилкових висновків контролюючого органу про зміну розміру оподаткованого доходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, які спростовані встановленими судом вище обставинами.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, рішення про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018 №0004971305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 05.06.2018 №Ф-117592-55.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 8810,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13.03.2018 №0004921305, №0004931305, №0005001307, №0004991307, №0004951305, рішення про застосування штрафних санкцій від 13.03.2018 №0004971305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2018 №Ф-0004961305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 05.06.2018 №Ф-117592-55.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Відповідач - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 08 жовтня 2018 р.