Рішення

від 24.09.2018 по справі 1140/2214/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2214/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

представник позивача: Соколовська Є.В.

представника відповідача: Момот О.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області від 02 серпня 2018 року №00000191404, №00000201404.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну планову виїзну перевірку СФГ ОСОБА_1. (код 20639572) податкового законодавства за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2018 року, внаслідок чого було складено акт від 20.07.2018 року № 117/11-28-14-04/20639572.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року № 00000191404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 498575,00 грн. з яких за податковим зобов'язанням в сумі 398860,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 99715,00 грн. та № 00000201404 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 542735 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

06 вересня 2018 року на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню.

10 вересня 2018 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку СФГ ОСОБА_1. (код 20639572) податкового законодавства за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2018 року, за результатами якої було складено Акт №117/11-28-14-04/20639572 від 20.07.2018 року (а.с. 28-48).

В Акті № 117/11-28-14-04/20639572 від 20.07.2018 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення, а саме зокрема: п. 192.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 209.2, 209.15 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 398 860 грн., у т.ч.: за грудень 2016 року - у сумі 214 724 грн.; за жовтень 2017 року - у сумі 87111 грн.; за листопад 2017 року - у сумі 97 025 грн.

- завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податково кредиту (ряд: 19 Декларації): за листопад 2016 року - у сумі 524 660 грн.; за грудень 2016 року - у сумі 726 871 грн.; за січень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за лютий 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за березень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за квітень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за травень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за червень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за липень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за серпень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за вересень 2017 року - у сумі 726 871 грн.; за жовтень 2017 року - у сумі 639 760 грн.; за листопад 2017 року - у сумі 542 735 грн.; за грудень 2017 року - у сумі 542 735 грн.; за січень 2018 року - у сумі 542 735 грн.; за лютий 2018 року - у сумі 542 735 грн.; за березень 2018 року - у сумі 542 735 грн.

Висновок щодо заниження податку на додану вартість та завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податково кредиту ґрунтується на тому що, господарські операції між СФГ Коробейко Василь Іванович та підприємствами - контрагентами ТОВ Тера та ТОВ Брахус Трейд не відбулися у дійсності, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 941 595 грн., в тому числі: за листопад 2016 року у сумі 524660 грн.; за грудень 2016 року у сумі 416 935 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року № 00000191404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 498575,00 грн. з яких за податковим зобов'язанням в сумі 398860,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 99715,00 грн. та № 00000201404 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 542735 грн. (а.с.49-52).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином, суд звертає увагу, що фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування та нарахування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту та відповідне його відображення у податковій звітності за господарськими операціями з його контрагентами - ТОВ Тера та ТОВ Брахус-Трейд .

Судом встановлено, що 21 листопада 2016 року між ТОВ Тера та СФГ ОСОБА_1. укладено договір поставки №1/21/2016-11, відповідно до якого ТОВ Тера зобов'язалось поставити і передати у власність СФГ ОСОБА_1. товар, а СФГ ОСОБА_1. зобов'язалося прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату. Асортимент та вартість товару визначена Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.53-55).

Відповідно до Специфікації №1 від 21 листопада 2016 року ТОВ Тера взяло на себе зобов'язання поставити СФГ ОСОБА_1. трактор ХТЗ-240К у кількості 2 штуки на загальну суму 3 600 000,00 грн. з ПДВ. (а.с.55).

Положеннями п. 4.1. укладеного між сторонами договору поставки визначено, що товар має бути поставлений ТОВ Тера на протязі 120 робочих днів з моменту отримання від СФГ ОСОБА_1. 100% попередньої оплати. При цьому п. 5.1. договору поставки визначено, що розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку або іншим шляхом на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

На підставі вище вказаного договору поставки 25 листопада 2016 року СФГ ОСОБА_1. сплатило на користь ТОВ Тера 3 147 960,00 грн., у зв'язку з чим за фактом отримання грошових коштів ТОВ Тера виписало на ім'я СФГ ОСОБА_1. податкову накладну №62 від 25 листопада 2016 року (а.с.56).

30 квітня 2017 року СФГ ОСОБА_1. звернулося до ТОВ Тера із листом №1-30-04-2017 з проханням відтермінувати 100% попередню оплату відповідно до умов договору поставки до 31 грудня 2017 року (а.с. 57).

30 квітня 2017 року між ТОВ Тера та СФГ ОСОБА_1. укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №1/21/2016-11 від 21 листопада 2016 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору і визначили, що крайнім строком розрахунку СФГ ОСОБА_1. по договору поставки є 31 грудня 2017 року (а.с.58).

15 серпня 2017 року СФГ ОСОБА_1. звернулося листом №2/р до ТОВ Тера із проханням у зв'язку з неврожайністю посівної компанії 2017 року, відтермінувати 100% попередню оплату по договору поставки до 31 грудня 2019 року (а.с.59).

15 серпня 2017 року між ТОВ Тера та СФГ ОСОБА_1. укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №1/21/2016-11 від 21 листопада 2016 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору і визначили, що крайнім строком розрахунку СФГ ОСОБА_1. по договору поставки є 31 грудня 2019 року (а.с.60).

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що станом на момент проведення Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області перевірки у ТОВ Тера не виникло договірних зобов'язань перед СФГ ОСОБА_1. щодо постачання товарів, визначених договором поставки. При цьому у СФГ ОСОБА_1. станом на момент проведення податковим органом перевірки також не виникло простроченого договірного зобов'язання щодо перерахування ТОВ Тера 100% оплати по договору поставки.

Також, судом встановлено, що 12 грудня 2016 року між ТОВ Бахус Трейд та СФГ ОСОБА_1. укладено договір поставки №12/12/2016, предметом якого є зобов'язання ТОВ Бахус Трейд поставити, а СФГ ОСОБА_1. прийняти та оплатити поставлений товар - добрива, гербіциди та інші товари в асортименті (а.с.61).

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов даного договору до суду надано копію рахунку-фактури, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових накладних (а.с. 63-83).

Позивачем до складу податкового кредиту віднесено відповідні суми ПДВ, за податковими накладними, виданими вищевказаним контрагентом.

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентів.

Судом також враховано обставини, що придбані підприємством товари було використано у господарській діяльності.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з ст.198 ПК України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом відхиляються посилання відповідача на інформацію податкового органу про неможливість підтвердження реальності господарських операцій вищевказаних контрагентів, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень від 02 серпня 2018 року №00000191404, №00000201404, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 15619,65 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.3,4).

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в

Позовні вимоги Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1" (вул. Котовського, 25, Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26245, код ЄДРПОУ 20639572) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області від 02 серпня 2018 року №00000191404, №00000201404.

Присудити Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1" з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 15619,65 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Дата складання та підписання рішення в повному обсязі 04 жовтня 2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула