Рішення

від 05.10.2018 по справі 1140/2485/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2485/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі від 01.06.2018 року за № Х-15176/0-3784/0/17-18;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 10,94 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно повторно відмовлено йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Фермерське господарство "ХТЗ" (код за ЄДРПОУ: 40068897) зареєстроване як юридична особа та згідно Договору оренди землі від 14.04.2015 р. орендує земельні ділянки с/г призначення, кадастровий №: НОМЕР_2, загальною площею 31,6546 га.

Судом встановлено, що як вбачається з копії Статуту фермерського господарства "ХТЗ", затвердженого рішенням голови (засновника) фермерського господарства № 1 від 09.09.2015 р. та зареєстрованого державним реєстратором 16.10.2015 р. за № 14241020000000726, ОСОБА_1 є членом фермерського господарства (мати голови господарства).

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів членів фермерського господарства "ХТЗ" від 16.10.2016 р. вирішено розпаювати земельну ділянку кадастровий №: НОМЕР_2, загальною площею 31,6546 га, що розташована на території Новогригорівської Другої сільради Долинського району Кіровоградської області, і звернутись до компетентних органів за дозволами для членів господарства на розроблення проектів землеустрою з метою подальшого оформлення права власності на земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю).

Заява голови фермерського господарства "ХТЗ" про вилучення земельної ділянки, площею 31,6546 га, для розпаювання та передачі у власність членам господарства, в т.ч. ОСОБА_1, підтверджена нотаріально.

17.11.2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки для фермерського господарства, площею 10,94 га сільськогосподарських угідь в умовних кадастрових гектарах, з них ріллі - 8,09 га із земельної ділянки кадастровий №: НОМЕР_2, загальною площею 31,6546 га, в т.ч. ріллі 31,6546 га, що розташована на території Новогригорівської Другої сільради Долинського району Кіровоградської області та перебуває у користуванні у ФГ "ХТЗ". До заяви були також долучені документи, згідно додатку.

Листом від 14.12.2017 року № Х-22296/0-16445/0/6-17 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що за результатами розгляду поданих матеріалів встановлено суперечності щодо членів фермерського господарства згідно статуту ФГ "ХТЗ" та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 р. у справі №П/811/381/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задоволено частково, а саме: визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки, викладену в листі від 14.12.2017 р. № Х-22296/0-16445/0/6-17; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 листопада 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення і передачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,94 га, яка знаходиться на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.13-15).

01.06.2018 р. на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року по справі №П/811/381/18 Головне управління повторно розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства (а.с.12).

В листі зазначено, що в результаті повторного розгляду заяви встановлено невідповідність вимогам ст.118 Земельного кодексу України, а саме вид цільового призначення земельної ділянки у поданій заяві не відповідає видам цільового призначення земельних ділянок вказаних в ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Позивач вважає, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно протиправно відмовлено йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. №973-ІV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас, ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону визначає, що дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналогічні за своїм змістом норми містяться і у статтях 31, 32 Земельного кодексу України.

Приписи ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України визначають склад земель фермерського господарства.

Частина 2 вказаної статті гарантує громадянам (членам фермерського господарства) право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

За змістом ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас частина 2 даної статті містить у своєму змісті застереження, за яким дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року № 14, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та який розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідачем в листі від 01.06.2018 року за № Х-15176/0-3784/0/17-18 конкретно не зазначено на підставі яких висновків, останній встановив невідповідність цільового призначення земельної ділянки, зазначеної в заяві позивача, цільовому призначенню земельної ділянки, визначеному ст. 118 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, при зверненні до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому суд дійшов висновку про протиправність такої відмови.

Відтак, позовна вимога в якій позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі від 01 червня 2018 року за № Х-15176/0-3784/0/17-18 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 10,94 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача від 17 листопада 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивача.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.

Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі від 01 червня 2018 року за № Х-15176/0-3784/0/17-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 листопада 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "ХТЗ" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 10,94 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області код (ЄДРПОУ 39767636).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун