Рішення

від 08.10.2018 по справі 500/658/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 500/658/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправною відмову Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1; зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 18.05.2017 року, зарахувавши до стажу за Списком № 1 період роботи з 20.10.1987 по 11.03.1997 роки.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що працював повний робочий день з 20.10.1987 по 11.03.1997 року апаратником в ТОВ Промислове об'єднання Киришинефтеоргсинтез , що надає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад. Також ним було надано оригінали довідок № 27, 28, 29 та накази № 7/л, № 41/л, які підтверджують період роботи в БПМП Сіріус . Таким чином, у позивача достатньо стажу для призначення пенсії.

Представником Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком згідно Списку № 1 були надані документи: копія трудової книжки НОМЕР_2 від 19.10.1987 року, довідки з БПМП Сіріус про стаж роботи № 25 від 23.12.1999 року, довідку уточнюючу особливий характер роботи № 3/16-44 від 28.06.2016 року, архівну виписку про стаж № 3/50-18536 від 23.06.2016 року, архівна виписка про стаж № 3/50-18538 від 23.06.2016 року, довідку про заробітну плату № 5961 від 29.11.2016 року, які видані ВАТ Сургутнафтогаз Російської Федерації. При проведенні перевірки первинних документів, на підставі яких видано пільгову довідку № 3/16-44 від 28.06.2016 року та довідку про заробітну плату за період роботи з 20.10.1987 року по 11.03.1997 року в ООО Кинеф встановлено, що дані про проведення атестації робочих місць для підтвердження пільгового стажу після 21.08.1992 року відсутні. Згідно запитів до управління Пенсійного фонду Російської Федерації м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 08.08.2017 року та 22.11.2017 року про надання висновків періоду роботи з 22.08.1992 по 11.03.1997 роки до пільгового стажу станом на 15.02.2018 року не надійшла. Для призначення пенсії ОСОБА_1 на момент звернення 17.11.2017 року потрібно мати 21 рік 6 місяців загального стажу роботи та 10 років пільгового. За наданими документами у позивача наявний загальний стаж 19 років 2 місяці 27 днів, з них спеціального - 4 роки 1 місяць 18 днів. До загального стажу роботи не зараховано період роботи згідно довідки № 25 від 23.12.1999 року в БПМП Сиріус з 03.04.1997 року по 23.12.1999 року у зв'язку з тим, що в раз відсутності запису в трудовій книжці, стаж необхідно підтвердити первинними документами. Перевірку довідки № 25 від 23.12.119 року провести неможливо, оскільки БПМП Сиріус ліквідовано з 18.12.2014 року, але документи до архіву не передано. Таким чином, факт протиправної дії щодо відмови позивачу з боку Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Списку № 1, ст.. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутній.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

12 липня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 142).

15 лютого 2018 року Ізмаїльським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Одеської області прийнято рішення № 63 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 135).

Так, в рішенні № 63 Ізмаїльським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Одеської області зазначено, що при проведенні перевірки первинних документів, на підставі яких видано пільгову довідку № 3/16-44 від 28.06.2016 року та довідку про заробітну плату за період роботи з 20.10.1987 по 11.03.1997 року в ООО Кинеф встановлено, що дані про проведення атестації робочих місць для підтвердження пільгової роботи після 21.08.1992 року відсутні. Згідно запитів до управління Пенсійного фонду Російської Федерації м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 08.08.2017 року та 22.11.2017 року про надання висновків періоду роботи з 22.08.1992 по 11.03.1997 роки до пільгового стажу станом на 15.02.2018 року не надійшла. До загального стажу роботи не зараховано період роботи згідно довідки № 25 від 23.12.1999 року в БПМП Сиріус з 03.04.1997 року по 23.12.1999 року у зв'язку з тим, що в раз відсутності запису в трудовій книжці, стаж необхідно підтвердити первинними документами. Перевірку довідки № 25 від 23.12.119 року провести неможливо, оскільки БПМП Сиріус ліквідовано з 18.12.2014 року, але документи до архіву не передано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. а ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Відповідно до ст. 62 ЗУ Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України № 637 Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п. 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатковм 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрацію), заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, копію трудової книжки НОМЕР_2 від 19.10.1987 року, довідку з БПМП Сіріус про стаж роботи № 25 від 23.12.1999 року, довідку уточнюючу особливий характер роботи № 3/16-44 від 28.06.2016 року, архівну виписку про стаж № 3/50-18536 від 23.06.2016 року, архівну виписку про стаж № 3/50-18538 від 23.06.2016 року, довідку про заробітну плату № 5961 від 29.11.2016 року.

Згідно записів, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 20.10.1987 року по 11.03.1997 року працював апаратником в технологічному цеху на установці по виробництву сірчаної кислоти в ООО Кинеф (а.с. 67-68).

Згідно довідки ТОВ Кинеф від 23.06.2016 року № 3/50-18536 ОСОБА_1. прийнятий на роботу в цех № 4, установка Л-35-11/600, оператором технологічної установки 3 розряду на практику із СПТУ-235 з 20.03.1987 року (а.с. 72).

Відповідно до уточнюючої довідки № 3/16-44 від 28.06.2016 року виданої ТОВ Кинеф та довідки від 15.12.2016 року № 3/16-83 ОСОБА_1 працював повний робочий день в ООО Кинеф з 20.10.1987 року по 11.03.1997 року апаратником технологічної установки УПСК-2 у виробництві мінеральних і органічних кислот та їх з'єднань, робота надає право на дострокове призначення страхової пенсії відповідно до п. 1, пп. 1 ст. 30 Федерального закону від 28.12.2013 року № 400-ФЗ Про страхові пенсії та Списку № 1, розділ VIII, позиція 1080А000-17541, затвердженої Кабінетом Міністрів СССР від 26.01.1191 року № 10 (а.с. 73-74).

Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи.

Крім того, періоди роботи після 21.08.1992 зараховуються до пільгового стажу за результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Таким чином, оскільки з 20.10.1987 року по 11.03.1997 року позивач працював апаратником в технологічному цеху на установці по виробництву сірчаної кислоти в ООО Кинеф , яке знаходиться на території Російської Федерації, то питання щодо можливості зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу за відсутності висновків атестації, слід розглядати у відповідності до положень Угоди від 14 січня 1993 року.

Згідно статті 6 Угоди від 14 січня 1993 року працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до статті 7 Угоди від 14 січня 1993 року питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 1 Угоди про гарантії передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Зі змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

При цьому, на території Російської Федерації обов'язкове здійснення атестації робочих місць регулювалося Положенням про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Мінпраці Росії від 24.03.1997 № 12, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 31.08.2007 N 569 та від 26.04.2011 № 342н.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а.

Разом з тим, рішення № 63 від 15.02.2018 року Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області не містить будь-яких обґрунтувань щодо не включення до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ Кинеф . При цьому, ненаходження відповідей на запити від управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області не є підставою для неврахування періодів роботи в ТОВ Кинеф до страхового стажу ОСОБА_1.

Також, в матеріалах справи наявна довідка № 25 від 23.12.1999 року видана БПМП Сиріус (код ЄДРПОУ 13920104) згідно якої ОСОБА_1 працював на посаді оператора заправочної станції з 03.04.1997 року по 23.12.1999 року повний робочий день, місце роботи - основне (а.с. 144).

При цьому, згідно рішення № 63 від 15.02.2018 року Ізмаїльським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Одеської області не зараховано період роботи ОСОБА_1 згідно довідки № 25 від 23.12.1999 року в БПМП Сиріус з 03.04.1997 року по 23.12.1999 року, оскільки БПМП Сиріус ліквідовано з 18.12.2014 року, але документи до архіву не передано, тому довідку № 25 від 23.12.1999 року перевірити неможливо.

Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо БПМП Сиріус (код ЄДРПОУ 13920104) в графі дані про перебування юридичної особи у процесі припинення/ дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації наявний запис - не перебуває в процесі припинення.

Таким чином, під час прийняття рішення № 63 від 15.02.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області не враховано усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої ОСОБА_1 заяви і документів та, відповідно, прийняно необґрунтоване рішення про відмову позивачу у зарахуванні певних періодів роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії.

Так, статтею 8 Конституції України, ч.1 ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людин, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначают зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі Копецький проти Словаччини (Кореску v. Slovakia), п. 50; Anheuser-Busch Inc. проти Португалії (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Колишній Король Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).

За таких підстав, рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 63 від 15.02.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 18.05.2017 року, зарахувавши до стажу за Списком № 1 період роботи з 20.10.1987 по 11.03.1997 роки, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 63 від 15.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до оригіналу квитанції № 84033 від 31.01.2018 року (а.с. 32).

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, адреса місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: 68612, АДРЕСА_1 ) слід стягнути судовий збір у розмірі 352,30 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 30 копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: 68612, АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, адреса місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 63 від 15.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, адреса місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: 68612, АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 352,30 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 30 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.