Рішення

від 25.09.2018 по справі 820/4281/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р. № 820/4281/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Дзюби З.М.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

представника відповідача - Філоненко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 24.05.2018 року №00000851408.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 10.05.2018 року №1841/20-40-14-08-11/38771463.

Ухвалою суду від 08.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв'язку із встановленням перевіркою обставини порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Як свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС", код ЄДРПОУ - 38771463, зареєстровано 26.07.2013 року у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарювання юридична особа та перебуває на податковому обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

За видами діяльності КВЕД відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значаться 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

При цьому, з 12.04.2018 року підприємство позивача перебуває у стані припинення.

Судовим розглядом справи встановлено, що з 25.04.2018 р. по 03.05.2018 р. посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ЛАЙМЕС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, результати якої оформлено у вигляді акту від 10.05.2018 р. №1841/20-40-14-08-11/38771463.

Відповідно до висновків акту від 10.05.2018 р. №1841/20-40-14-08-11/38771463 проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ ЛАЙМЕС :

- п. 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, п. 44.2, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 93240 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 93240 грн.;

- п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України встановлено неперераxування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 1604,64 грн. (Додаток №1), в т.ч.; за січень 2016 року - 284,18 грн., за лютий 2016 року - 208,08 грн., за березень 2016 року - 348,80 грн., за квітень 2016 року - 105,03 грн., за серпень 2016 року - за жовтень 2016 року - 24,39 грн., за листопад 2016 року - 558,50 грн., за грудень 2016 року - 0,18 грн., за січень 2017 року - 7,59 грн., за лютий 2017р. - 5,24 грн., за березень 2017 р. - 2,42 грн., за квітень 2017 р. - 2,42 грн., за травень 2017 р. - 1,78 грн., за червень 2017 р. - 1,14 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.05.2018 р. №1841/20-40-14-08-11/38771463 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2018 р. №00000851408, яким у зв'язку із встановленим порушенням п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1ст .135 Податкового Кодексу України, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіна від 29.11.1999. № 290, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємству в загальному розмірі на 160550,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 93240 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23310,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення ТОВ "ЛАЙМЕС" отримано 24.05.2018 р.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими було встановлено укладення позивачем договорів із ТОВ НОКС ТТФ , ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 Також перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку суб'єкт господарювання в значному обсязі придбав консультаційні послуги, загальний обсяг яких дорівнює 81,0% отриманого доходу в 2015 році, а в 2016 році в 63 рази перевищує розмір отриманого доходу за перевіряємий період. При цьому, встановити економічну доцільність замовлення вказаних послуг, їх суть, необхідності замовлення та використання в господарській діяльності підприємства, яким чином використовувались маркетингові послуги з розробки бізнес-плану в фінансово-господарській діяльності, який економічний ефект отримано від використання цих послуг перевіркою не вдалося можливим. В той же час, перевіряючи дійшли висновку про неможливість доведення дійсного використання таких витрат в фінансово-господарській діяльності ТОВ ЛАЙМЕС , які задекларовано в балансі підприємства за 2017 рік в рядку 1420 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (сума складає 518,00 тис. грн.). Як вказано у акті перевірки відсутність можливості встановлення економічної доцільності здійснення консультаційних витрат та їх зв'язок з економічною діяльністю підприємства, унеможливлює підтвердження збитків підприємства. З огляду на вказане перевіряючи дійшли висновку, що статутний фонд підприємства позивача в розмірі 518,00 тис. грн. є нерозформованим підприємством та внески не повернуто засновникам. Отже, станом на 24.05.2018 статутний фонд підприємства вважається нерозформованим та є таким, що повністю сформований грошовими коштами засновників.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем було оформлено господарські взаємовідносини із ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Нокс ТТФ".

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ЛАЙМЕС" та ТОВ "НОКС ТТФ" (код ЄДРПОУ - 40288697) укладено договір від 11.07.2016 року про надання інформаційно-консультаційних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги з розробки бізнес-плану з організації курсів "Комп'ютерне навчання". Згідно з п.2.1 договору від 11.07.2016 року даний договір набирає чинності з 11.07.2016 року та діє до 31.08.2016 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.5.1, відповідно до якого вартість послуг виконавця, передбачених п.1.1 даного договору складає 100000 грн. (ПДВ не передбачено) (т.1 а.с.60-61).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "НОКС ТТФ" розроблено бізнес-план "Організація комп'ютерних курсів", копія якого долучена до матеріалів справи (т.1 а.с. 141-158).

У зв'язку із виконанням умов договору від 11.07.2016 року сторонами складено та підписано акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг від 31.07.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ЛАЙМЕС" та ТОВ "НОКС ТТФ" код ЄДРПОУ - 40288697) укладено договір від 11.07.2016 р. про надання маркетингових послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець зобов'язується за замовленням замовника протягом строку дії даного договору надати замовнику послуги з аналізу споживчих властивостей, наданих замовником послугах та прогнозуванню попиту та ринкової кон'юнктури. Згідно з п.7.1 договору від 11.07.2016 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.08.2016 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого вартість послуг виконавця за даним договором відповідає наданим послугам за актами приймання-передачі (т.1 а.с. 57).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "НОКС ТТФ" складено звіт № 1 про надані послуги та звіт № 2 про надані послуги, копії яких долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.159-185; а.с. 186-197).

У зв'язку із виконанням умов договору від 11.07.2016 року сторонами складено та підписано 31.07.2016 р. та 31.08.2016 р. акти прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 26.01.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 15000,00 грн. (т.1 а.с.63)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.212-215).

У зв'язку із виконанням умов договору від 26.01.2015 року сторонами складено та підписано 31.01.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 09.02.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 09.02.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 34000,00 грн. (т.1 а.с.65).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.216-218).

У зв'язку із виконанням умов договору від 09.02.2015 року сторонами складено та підписано 28.02.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 10.03.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 42000,00 грн. (т.1 а.с.67)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.219-224).

У зв'язку із виконанням умов договору від 10.03.2015 року сторонами складено та підписано 31.03.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 07.04.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 07.04.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 42000,00 грн. (т.1 а.с.69)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.225-230).

У зв'язку із виконанням умов договору від 09.02.2015 року сторонами складено та підписано 30.04.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 05.05.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 19500,00 грн. (т.1 а.с.71)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.231-237).

У зв'язку із виконанням умов договору від 05.05.2015 року сторонами складено та підписано 29.05.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 04.06.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 04.06.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 53500,00 грн. (т.1 а.с.73)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено звіт про надані послуги, копія якого долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.238-241).

У зв'язку із виконанням умов договору від 04.06.2015 року сторонами складено та підписано 30.06.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Отже, як встановлено судом протягом 2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та ФОП ОСОБА_4 було укладено серію договорів про надання консультаційних послуг, протягом строку дії яких позивачу надано послуг на суму 206000,00 грн.

Судовим розглядом справи встановлено, що 18.12.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 18.12.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 271900,00 грн. (т.1 а.с.75)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 складено звіт, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с. 198-211).

У зв'язку із виконанням умов договору від 18.12.2015 року сторонами складено та підписано 31.12.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 02.07.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 02.07.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.07.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 20000,00 грн. (т.1 а.с.77)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.1 а.с. 242-244).

У зв'язку із виконанням умов договору від 04.06.2015 року сторонами складено та підписано 31.07.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 04.08.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.08.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 36300,00 грн. (т.1 а.с.79)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.1 а.с. 245-250).

У зв'язку із виконанням умов договору від 04.08.2015 року сторонами складено та підписано 31.08.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 03.09.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 03.09.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 30.08.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 28500,00 грн. (т.1 а.с.81)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 1-5).

У зв'язку із виконанням умов договору від 03.09.2015 року сторонами складено та підписано 30.08.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 02.10.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.10.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 54000,00 грн. (т.1 а.с.83)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 6-11).

У зв'язку із виконанням умов договору від 02.10.2015 року сторонами складено та підписано 31.10.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 02.11.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 02.11.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 30.11.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 84500,00 грн. (т.1 а.с.85)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 12-19).

У зв'язку із виконанням умов договору від 02.11.2015 року сторонами складено та підписано 30.11.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2015 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 08.12.2015 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 159500,00 грн. (т.1 а.с.87)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 20-35).

У зв'язку із виконанням умов договору від 08.12.2015 року сторонами складено та підписано 31.12.2015 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

Також матеріали справи свідчать, що 11.01.2016 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 11.01.2016 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2016 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 20000,00 грн. (т.1 а.с.89)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт, копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 36-39).

У зв'язку із виконанням умов договору від 11.01.2016 року сторонами складено та підписано 31.01.2016 року акт прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2016 року між ТОВ "ЛАЙМЕС" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідент. код НОМЕР_2) укладено договір про надання консультативних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.1, виконавець на умовах даного договору виконує для замовника наступні роботи: надає консультації з питань комерційної діяльності замовника та управління. Згідно з п.8.1 договору від 01.02.2016 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2016 року. Порядок розрахунків між сторонами визначено у п.4.1, відповідно до якого за виконані роботи замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 220000,00 грн. (т.1 а.с.91)

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіти, копії яких долучено до матеріалів справи (т.2 а.с. 40-124).

У зв'язку із виконанням умов договору від01.02.2016 року сторонами складено та підписано акти прийому-передачі інформаційно-консультаційних послуг від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 30.04.2016 року, від 31.05.2016 року, від 30.06.2016 року, від 31.07.2016 року, від 31.08.2016 року, від 30.09.2016 року, від 31.10.2016 року, від 30.11.2016 року, від 31.12.2016 року.

Отже, як встановлено під час судового розгляду справи загальна сума отриманих позивачем консультаційних послуг протягом 2015 р. - 2016 р. склала 1250700 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп. 14.1.185 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; г) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, зокрема, на підставі первинних документів.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Як передбачено положеннями пп.44.2 ст. 44 ПК України у випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

При цьому, суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов'язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: акти прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.

При цьому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також обставини справи, суд зазначає, що зі змісту долучених позивачем первинних документів, складених по взаємовідносинам із ТОВ Нокс ТТФ , ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 встановити економічну доцільність замовлення ведених послуг, їх суть, необхідність замовлення та використання в господарській діяльності підприємства, яким чином використовувались маркетингові послуги з розробки бізнес-плану в фінансово-господарській діяльності, який економічний ефект отримано від використання цих послуг неможливо.

Крім того, суд зазначає, що надані до суду представником позивача копії звітів не містять у своєму змісті інформацію про те, які саме консультаційні послуги надавались, яким чином виконувались, а також не містять підписів, печаток контрагентів, що не дає підстави вважати узгодженим порядок надання таких послуг.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.108 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Надані до суду копії звітів не містять в собі зазначення адреси, за якою проводилося дослідження, кількості опитуваних споживачів, визначення кількісних та вартісних показників здійснення маркетингових досліджень, а також повного змісту наданих послуг.

Також заслуговують уваги обставини того, що у наданих до суду документах відсутнє конкретизування того, які саме роботи було виконано із зазначенням їхньої вартості, годин виконання робіт.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що проведеним аналізом підприємства встановлено, що дохід ТОВ ЛАЙМЕС складає за 2015 рік - 1045,89 тис.грн.; 2016- 6,66 тис.грн.; 2017 - 14,00 тис.грн.; 2018- 0,00 тис.грн.

Проте за даними бухгалтерського обліку встановлено, що суб'єкт господарювання в значному обсязі придбавав консультаційні послуги, загальний обсяг яких дорівнював 81,0% отриманого доходу в 2015 році, а в 2016 році в 63 рази перевищує розмір отриманого доходу за перевіряє мий період, що відповідно до наданої розшифровки до форми №2 Звіту про фінансові результати становить: 2015- 853,1 тис.грн; 2016- 421,6 тис.грн.; 2017 - 0,00 грн., 2018 - 0,00 тис.грн.

При цьому, позивачем в балансі підприємства за 2017 рік задекларовано в ряд. 1420 Нерозподілений прибуток (непокритий прибуток) сума збитку 518,00 тис.грн., що відповідає загальній сумі витрат понесених позивачем при замовленні послуг із контрагентами ТОВ Нокс ТТФ , ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6

Враховуючи не підтвердження під час судового розгляду справи зв'язку економічної діяльності позивача та економічної доцільності здійснення консультаційних витрат, суд приходить до висновку про не підтвердження таких збитків.

При цьому, як передбачено положеннями пункту з 4, 5 статті 105 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІУ зі змінами та доповненнями, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

В тому числі й проведення усіх розрахунків з учасниками підприємства.

Як передбачено пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Якщо сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилися нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вона підпадає відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України під визначення безповоротної фінансової допомоги.

Також пунктом є пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю.

З врахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку, що заборгованість перед засновником, є безнадійною заборгованістю та набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно із положеннями пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що сума неповернутого статутного фонду засновникам підприємства вважається доходом з інших джерел та відноситься до складу інших доходів підприємства та оподатковується у загальновстановленому порядку.

Таким чином, суд з огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 24.05.2018 року №00000851408 є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями, які під час судового розгляду справи спростовано не було.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 05 жовтня 2018 року.

Суддя Р.В. Мельников