Рішення

від 25.09.2018 по справі 820/4192/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р. Справа № 820/4192/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Омельченка А.А.,

представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "К'ю Партс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 36458906) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство К'ю Партс (надалі за текстом - ПП К'ю Партс ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області) в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00001031402 від 12.04.2018 року про збільшення Приватному підприємству К'ю Партс суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151 322,50 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року № 00001031402 є помилковими та такими, що не відповідають дійсності по взаємовідносинам з контрагентами, що були предметом проведеної перевірки з боку податкового органу по відношенню до позивача.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року продовжено з 03.08.2018 року, строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Від представника відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 22.06.2018 року надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.131-136).

Від представника позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 02.07.2018 року надійшла відповідь на відзив відповідача. (а.с.186-189).

Від представника відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову. (а.с.193-194).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та письмових поясненнях, та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі посилаючись на зміст відзиву на адміністративний позов, зазначивши, що підстави та обставини винесення податкового повідомлення - рішення від 12.04.2018 №00001031402 відповідають положенням діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі направлень від 27.02.2018 року №№ 1575, 1576, 1577, 1578, 1579, 1580 виданих ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до ст. 20, ст. 77 Податкового України (надалі за текстом - ПК України) та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 09.02.2018 року № 850 проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства К'ю Партс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства К'ю Партс складено акт від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП К'ю Партс податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року .

Згідно зі змістом акту ПП "К'ю Пратс" має код ЄДРПОУ 36458906, директором на час проведення перевірки значиться ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 вбачається, що підставою для зафіксованих порушень слугував висновок податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Згідно з висновком акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 податковим органом встановлено порушення з боку "К'ю Пратс": підпункту г пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1. ст. 187, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 121058,00 грн..

З боку ГУ ДФС у Харківській області на підставі акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 року № 0001031402 на загальну суму донарахувань 151322,50 грн., (з них 121058,00 грн., - основний платіж, 30264,50 грн., - штрафні санкції).

Податковим органом згідно зі змісту акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 фактично встановлені наступні порушення:

Між ТОВ Промсервіс-Інвест (покупець) та ПП К'Ю ПАРТС (постачальник) було укладено договір від 12.12.2016 року № 1212 на поставку деталей, комплектуючих, витратних матеріалів тощо на загальну суму 530368,20 грн..

Одержувач товару у видатковій накладній № 125 від 12.12.2016 року не зазначений.

Відповідно до платіжного доручення від 20.12.2016 року № 52408400 передплата за товар була здійснена після відправки товару на адресу покупця, що суперечить вимогам укладеного між контрагентами договору.

Так, п. 4.3 договору передбачено, що оплата за договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника на умовах 100% передплати за товар.

Відповідно до п. 6.1 договору поставка товару здійснюється протягом 30 днів після оплати, за місцезнаходженням складських приміщень покупця у м. Бровари.

Відповідно до ЄРПН ТОВ Промсервіс-Інвест подальшу реалізацію товарів, по яким документально оформлено придбання у ПП К'Ю ПАРТС не встановлено. ТОВ Промсервіс-Інвест не здійснювало вивезення будь-яких товарів за митну територію України.

До перевірки не було надано Звіт про переміщення товарів на складах , що свідчить про формальне складання документів.

Відповідно до одержаної податкової інформації, а саме результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ПРОМСЕРВІС-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35811890) за звітні періоди декларування ПДВ з 01.01.2016 року по 30.01.2017 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2016 року по 30.01.2017 року від 30.01.2017 року № 603/07/10-06-12-01-17 складеної Броварською ОДПІ ТУ ДФС у Київській області встановлено, що господарська діяльність ТОВ ПРОМСЕРВІС- ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35811890) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме:

- відсутній кваліфікований персонал;

- недостатня кількість штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою;

- відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі:

- неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей.

Аналізом інформації, наведеної в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.01.2016 року по 30.01.2017 року, по ланцюгах постачання та придбання виявлено факти по операціях з підміни товару, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення - суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Аналізом діяльності підприємства встановлено відсутність придбання (імпортування) ТОВ ПРОМСЕРВІС-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 35811890) товарів в подальшому реалізованих на адресу контрагентів покупців.

Встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з реалізації підприємством ПП К'Ю ПАРТС товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ ПРОМСЕРВІС-ІНВЕСТ .

Таким чином, задекларовані господарські операції із реалізації товарів ПП К'Ю ПАРТС на адресу ТОВ ПРОМСЕРВІС-ІНВЕСТ не відбувалися у дійсності. Рух активів від ПП К'Ю ПАРТС до контрагентів-покупців в дійсності не відбувся. Надані ПП К'Ю ПАРТС первинні документи, не опосередковувалися реальним рухом активів між ПП К'Ю ПАРТС та контрагентом-покупцем.

Враховуючи вищезазначене, товар за номенклатурою, зазначеною в податкових накладних, виписаних ПП К'Ю ПАРТС на адресу ТОВ ПРОМСЕРВІС-ІНВЕСТ , реалізовано в грудні 2016 року, але встановити особу, на яку відбулася реалізація, не надається можливим.

З приводу вказаного посилання, суд зазначає наступне.

Представником відповідача та в акті перевірки не заперечувався той факт, що на час укладання та виконання договору поставки № 1212 від 12.12.2016 року, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа.

Також, в акті перевірки 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Промсервіс-Інвест" були скасовані чи визнані недійсними за рішеннями суду на момент укладання чи виконання договору

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо винесення обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо встановленого завищення податкового кредиту на загальну суму 1457,00 грн., по взаємовідносинам з ПП Аякс-Авто (код 32436868) та ТОВ ТПК Омега-Автопоставка (код 33010822). Контрагентами проведено коригування податкових зобов'язань за лютий та квітень 2016 року на загальну суму 1457,00 грн., однак відповідні коригування податкового кредиту ПП К'Ю ПАРТС не проводились.

Стосовно суджень податкового органу про порушення вимог п. 4.3 договору між позивачем та його контрагентом суд зазначає, що зазначене питання як змістом договору так і положеннями законодавства віднесено до компетенції сторін договору, проте з боку податкового органу не надано доказів проведення претензійно-позовної роботи з боку сторін договору, за таких обставин суд приходить до висновку, що окреслені порушення, що наявні на думку податкового органу є помилковими.

З приводу вказаного посилання, суд зазначає наступне.

Відповідно частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо завищеного податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Аякс-Авто (код 32436868) та ТОВ ТПК Омега-Автопоставка (код 33010822).

Відповідно абзацу два пункту 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України вказано, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація розрахунку коригування вищевказаними постачальниками не відбувалась. Відповідачем не доведено, що ПП Аякс-Авто та ТОВ ТПК Омега-Автопоставка зафіксовано проведення коригування податкових зобов'язань.

В ході розгляду адміністративної справи з боку представника відповідача надані пояснення, що обов'язок проведення коригувань у позивача виник внаслідок проведення окреслених коригувань з боку його контрагентів, проте в ході розгляду заявлених позовних вимог та при складанні акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 податковим органом не наведено достатніх та беззаперечних доказів виникнення у позивача окресленого обов'язку, представники податкового органу не з'ясували підстави проведення зазначених коригувань з боку контрагентів позивача та вмотивували наявність порушення позивача виключно спираючись на факт коригувань з боку його контрагентів.

Податковим органом згідно зі змісту акту перевірки від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 фактично встановлені наступні порушення:

Між ТОВ Еко-Інтердрейд (постачальник) та ПП К'Ю ПАРТС (покупець) було укладено договір поставки №01/09-16 від 01.09.2016 року, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська обл.

До перевірки не надано документів на транспортування ТМЦ.

Розрахунки між суб'єктами господарювання не проводились.

28.12.2016 року було укладено договір № б/н відступлення права вимоги (цесії) за участі Цесіонарія - ПП К'Ю ПАРТС , Боржника ТОВ Еко-Інтердрейд та Цедента ПП АЗЧ Постач .

28.12.2016 року між ПП К'Ю ПАРТС та ТОВ Еко-Інтердрейд укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до одержаної податкової інформації від 30.12.2016 року № 1229/10-13-14- 04/39926902 Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ЕКО- ІНТЕРТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 39926902) за звітний період декларування ПДВ з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року , одержаної від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області встановлено наступне:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про транспортування та надання в оренду транспортних засобів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на думку податкового органу вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року по ланцюгу.

Виходячи з цього податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "ЕКО-ІНТЕРТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 39926902) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що підприємство ТОВ "ЕКО-ІНТЕРТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 39926902) є учасником провадження №12017220000000786 від 12.06.2017 року за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст.191 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, задекларована господарська операція із придбання у ТОВ ЕКО-ІНТЕРТРЕЙД товарів не відбулася у дійсності. Рух активу від ТОВ ЕКО- ІНТЕРТРЕЙД до ПП К'Ю ПАРТС в дійсності не відбувся. Надані ПП К'Ю ПАРТС первинні документи, не опосередковувалися реальним рухом активів між ПП К'Ю ПАРТС та ТОВ "ЕКО-ІНТЕРТРЕЙД".

З приводу наведеного, суд зазначає наступне.

Виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 163 від 01.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р163 від 01.11.2016 року, видатковою накладною № 160 від 02.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р160 від 02.11.2016 року. видатковою накладною № 171 від 02.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р171 від 02.11.2016 року, видатковою накладною № 165 від 07.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р165 від 07.11.2016 року, видатковою накладною № 167 від 07.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р167 від 07.11.2016 року, видатковою накладною № 168 від 09.11.2016 року, товарно-транспортною накладною №Р168 від 09.11.2016 року, видатковою накладною № 169 від 11.11.2016 року, товарно-транспортною накладною № Р169 від 11.11.2016 року.

В акті перевірці від 28.03.2018 року № 1088/20-40-14-02-08/36458906 зазначено, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що підприємство ТОВ Еко-Інтертрейд (код за ЄДРПОУ 39926902) є учасником проваджень за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України.

В акті перевірки та в судовому засіданні представником відповідача не заперечувався той факт, що на час укладання та виконання договору поставки № 01/09-16 від 01.09.2016 року, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа.

Також, в акті перевірки № 1088/20-40-14-02-08/36458906 від 28.03.2018 року відсутні посилання на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ Еко-Інтертрейд були скасовані чи визнані недійсними за рішеннями суду на момент укладання чи виконання договору.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин першої та другої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зі змісту акту перевірки та в ході розгляду адміністративної справи з боку податкового органу не надано суду достатніх та беззаперечних доказів відсутності змін майнового стану позивача.

Згідно пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 17 П(С)БУ 16 Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно до п.18 П(С)БУ 16, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до пп.139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1.статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Промсервіс-Інвест" та ТОВ "Еко-Інтертрейд" за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, контролюючим органом не доведено.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд вважає, що документи, надані позивачем, мають всі обов'язкові реквізити, зокрема, дату, місце складення документу, результат проведених робіт, підписи повноважних осіб, підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та взаємовідносин із ТОВ "Промсервіс-Інвест" та ТОВ "Еко-Інтертрейд".

За викладених обставин, суд вважає, що спірні господарські операції позивача були пов'язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтоване та правомірне формування позивачем даних податкового обліку по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Промсервіс-Інвест" та ТОВ "Еко-Інтертрейд".

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності викладених в акті перевірки № 1088/20-40-14-02-08/36458906 від 28.03.2018 року, а відтак і законності винесеного податкового повідомлення-рішення № 00001031402 від 12.04.2018 року.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "К'ю Партс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "К'ю Партс" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) № 00001031402 від 12.04.2018 року про збільшення Приватному підприємству "К'ю Партс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 36458906) суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151322,50 грн..

Стягнути на користь Приватного підприємства "К'ю Партс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 36458906) сплачену суму судового збору в розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2018 року.

Суддя Ю.О. Супрун