Рішення

від 02.10.2018 по справі 904/3347/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 Справа № 904/3347/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" (15572, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Садова, буд. 26А)

до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 16)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" (03118, м. Київ, вул. Козацька, буд. 118, корпус "В", ідентифікаційний код 35839811)

про визнання права власності на рухоме майно

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: Самозван К.А., довіреність №1 від 02.07.2018

Від відповідача: Звонарьова М.Л., довіреність №31/11-1893 від 14.05.2018

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від б/д до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" власником автотранспортного засобу - вантажного самоскиду HOWO ZZ3327N3247, 2007 року випуску, двигун номер WD6156907111700797, номер шасі LZZ5EMNB47A181049.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в червні 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" - власником транспортного засобу та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" було досягнуто угоди, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" продало вищевказаний транспортний засіб, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" придбало його за 161 000,00 грн. Придбавши вищевказаний транспортний засіб 15.12.2010 позивач поставив його на стоянку, не експлуатував внаслідок відсутності господарських потреб та необхідних об'ємів перевезення вантажів вказаним типом транспорту. З метою здійснення державної реєстрації транспортного засобу, позивач 20.06.2018 звернувся з відповідною письмовою заявою, до якої додав усіх необхідні документи, до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області, який розташований в м. Кривому Розі. На час звернення до територіального сервісного центру однією із підстав здійснення державної реєстрації транспортних засобів була наявність довідки-рахунку про придбання транспортного засобу, незалежно від дати її отримання. Разом з тим, однією із підстав для здійснення державної реєстрації транспортного засобу передбачено рішення суду із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року виписку таких засобів, а також ідентифікаційний номерів їх складових частин. Позивач у позовній заяві визначив Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ухвали від 30.07.2018 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі №904/3347/18, призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна".

До суду 08.08.2018 надійшли письмові пояснення третьої особи де останній вказує, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд розглянути справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна". Третя особа зазначає, що дійсно в червні 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" - власником транспортного засобів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" було досягнуто угоди, згідно якої третя особа продала транспортний засіб, а позивач придбав його за 161 000,00 грн. Третя особа вважає, що угода купівлі-продажу транспортного засобу була дійсною, її умови та порядок здійснення відповідали законодавству, яке діяло на час укладення угоди. Оскільки позивач придбав транспортний засіб у спосіб, який діяв на момент придбання, то в теперішній час він є законним власником та володільцем цього транспортного засобу.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що 18.11.2015 кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів", яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів. У зв'язку із чим з 18.11.2015 довідка-рахунок не є документом - підставою для здіснення операцій з транспортними засобами та не підтверджує право власності. З моменту фактичного оформлення до звернення позивача до сервісного центру пройшло 7,5 років. Надана для перереєстрації позивачем довідка-рахунок від 15.12.2010, не є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388. Такий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №803/336/16 провадження №К/9901/10604/18. Крім того, відповідач зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на транспортний засіб звертається не до належного відповідача, оскільки позивач помилково вважає, що відповідач не визнає право власності позивача на транспортний засіб.

До суду 23.08.2018 надійшла відповідь позивача на відзив де останній зазначає, що заперечення відповідача проти позову не базуються на відповідних нормах права, не спростовують наведених позивачем обставин та правових підстав і тому не повинні прийматися до уваги при вирішенні справи по суті. Позивач інших можливостей для захисту своїх прав власності на рухоме майно, придбане ним правомірно, не має і тому він звернувся з цим позовом до суду.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився.

Розгляд справи відкладався до 02.10.2018.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 02.10.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобам-Україна" вантажний самоскид HOWO ZZ3327N3247, 2007 року випуску, двигун №WD6156907111700797, номер шасі LZZ5EMNB47A181049, державний номерний знак АА1860НК що засвідчено довідкою-рахунком.

Згідно довідки-рахунку від 15.12.2010, серія КІМ №372260, позивачем придбано транспортний засіб за 161 000,00 грн. Вказаний транспортний засіб отримано у власність позивачем про що міститься відмітка в довідці-рахунку, яка підписана сторонами угоди.

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Відчуження транспортного засобу на момент його набуття позивачем у власність могло бути проведено одним із таких способів: відчуження за цивільно-правовими договорами через нотаріуса; продаж шляхом оформлення довідки-рахунку.

Таким чином, придбання товариством транспортного засобу марки: HOWO ZZ3327N3247, було здійснено відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

З метою реєстрації транспортного засобу та його вільного використання, позивач звернувся до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області з заявою про реєстрацію придбаного вантажного самоскиду HOWO ZZ3327N3247 на підставі довідки-рахунку про придбання транспортного засобу.

Територіальним сервісним центром №1243 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області 27.06.2018 листом вих. №31/4-1243-С-31 надано відповідь, що у відповідності до чинного "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" затв. Постановою Кабінету Міністрів України 07.09.1998 довідка рахунок не визначена в якості документа, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, тому відсутні підстави для реєстрації за довідкою-рахунком КІМ №372260 від 15.12.2010 автомобіля HOWO ZZ3327N3247, номер шасі LZZ5EMNB47A181049.

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Порядку, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

В силу ч. 1.ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.

Тобто у позивача є право власності на майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р., N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371 (1371-2009-п) яка була чинною на момент набуття транспортного засобу у власність (далі - "Порядок") документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та третьою особою було оформлено відповідну довідку-рахунок, а отже дана дія прирівнюється до договору купівлі-продажу за яким позивач набув право власності на транспортний засіб.

Отже, даний позов про визнання права власності є спеціальним речово-правовим засобом захисту права власності.

Приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку регулюються та встановлюються обов'язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.

Однак, реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов'язується із набуттям особою права власності на нього.

При цьому, в розумінні статті 334 ЦК України, позивач набув право власності на спірний транспортний засіб з передбаченої законом підстави, зокрема, як укладення договору купівлі-продажу спірного майна, а документами, що підтверджують правомірність придбання позивачем оспорюваного транспортного засобу є оформлена в установленому порядку довідка-рахунок КІМ 372260 від 15.12.2010.

Договір купівлі-продажу це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що між позивачем та третьою особою досягнуто всіх істотних умов договору передбачених цивільним законодавством, на виконання якого позивачем сплачено грошові кошти, третьою особою передано транспортний засіб покупцю, що не заперечується сторонами даного договору.

Отже, судом встановлено, що позивач правомірно набув право власності на автомобіль HOWO ZZ3327N3247.

Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388(наділ - Порядок), державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Враховуючи той факт, що позивач правомірно набув право власності на спірний транспортний засіб, а таке право позивача оспорюється, що перешкоджає ТОВ "Агрофірма "Іванівна АГ" використовувати усі складові які притаманні власності, зокрема, володіти, користуватись та розпоряджатись належним майном, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівна АГ" (15572, Чернігівська область, Чернігівський район, с.Красне, вул. Садова, буд. 26А; код ЄДРПОУ 36131192) право власності на автотранспортний засіб - вантажний самоскид HOWO ZZ3327N3247, 2007 року випуску, двигун номер WD6156907111700797, номер шасі LZZ5EMNB47A181049.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.10.2018

Суддя Е.М.Бондарєв