Рішення

від 27.09.2018 по справі 173/1112/18

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1112/18

Провадження №2/173/784/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В

За участю: представника позивача - ОСОБА_1

Представника відповідача - ОСОБА_2М

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова інноваційна фірма ІНАГРОПРОМ про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 року до суду звернувся позивач ОСОБА_3, з позовом про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди до відповідачів ТОВ агропромислова інноваційна фірма ІНАГРОПРОМ

21.05.2018 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін на 05.07.2018 року.

05.07.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву в зв'язку з витребуванням доказів у відповідача. Справу призначено до розгляду на 27.09.2018 року.

27.09.2018 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

27.09.2018 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить: зобов'язати відповідача видати трудову книжку. Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25146 грн., 12 коп., та 5000 грн., на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: він з 31.01.2018 року по 21.02.2018 року працював в ТОВ АІФ ІНАГРОПРОМ на посаді ливарника металів та сплавів.

21.02.2018 року був звільнений з даної посади за п.1.ч.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

В порушення вимог ст.. 47 КЗпП України в день звільнення йому не було видано належним чином оформлену трудову книжку. Він неодноразово звертався до відповідача за належною йому трудовою книжкою. однак йому категорично відмовляли в цьому. Згодом йому зателефонували та повідомили, що його трудову книжку надішлють поштою, однак йому трудова книжка так і не надійшла. Коли він почав постійно телефонувати та вимагати трудову книжку йому повідомили, що його трудова книжка загублена.

У зв'язку з відсутністю трудової книжки він не міг влаштуватись на роботу, не міг заробляти кошти для існування та забезпечення своєї сім'ї, оплачувати комунальні послуги, що мало наслідком спричинення йому моральної шкоди, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Відповідач: представник ТОВ АІФ ІНАГРОПРОМ в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. При цьому пояснила, що позивач дійсно працював на даному підприємстві. Проте зарекомендував себе як не зовсім сумлінний працівник, так в ніч з 20 на 21 лютого відповідач залишив своє робоче місце та був відсутній більше трьох годин. Коли позивач вранці з'явився на робочому місці від будь-яких пояснень своєї поведінки відмовився. Мало б вирішуватись питання про звільнення позивача за ст. 40 КЗпП України. Проте, враховуючи, що позивач був родичем її хорошої знайомої, було вирішено звільнити його за згодою сторін. Вранці 21.02.2018 року трудова книжка позивачу не могла бути видана, так як питання про його звільнення ще не було вирішене та трудова книжка ще не була оформлена, але позивач не захотів підождати оформлення трудової книжки та пішов з підприємства. В подальшому позивачу неодноразово телефонували та просили прийти та забрати трудову книжку. Але останній цього не робив.22.02.2018 року та 17.05.2018 року відповідачу було направлено листа про необхідність з'явитись та отримати трудову книжку. 09.03.2018 року позивач надав заяву про направлення його трудової книжки поштою за його адресою. 08.03.2018 року позивачу була направлена трудова книжка за адресою його проживання Новою поштою. Але це відправлення не було отримане позивачем через його неявку на пошту. Після чого був виготовлений дублікат трудової книжки та направлений позивачу втравні місяці. Затримкою у видачі трудової книжки може вважатись лише період з 09.03.2018 року по 10.05.2018 року, який складає 62 дні і середній заробіток за цей час складає 17993.02 грн. яку відповідач згоден виплатити позивачу. Моральна шкода на її думку не підлягає відшкодуванню так як позивач власними діями сприяв затягуванню видачі йому трудової книжки, тому в задоволенні даної частини позовних вимог просить відмовити.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносин

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3, 30.01.2018 року був прийнятий на роботу у ТОВ АІФ ІНАРОПРОМ ливарником пластмасових виробів 1 категорії ЛЦ, що підтверджується копією наказу № 25-к від 30.01.2018 року., також з позивачем був укладений строковий трудовий договір № 16 від 30.01.2018 року.

Наказом від № 59 к від 21.02.2018 року позивач був звільнений з роботи у ТОВ АІФ ІНАГРОПРОМ за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору, що підтверджується копією наказу про звільнення.

Також судом встановлено, що позивач 20.02.018 року допустив порушення трудової дисципліни. А саме самовільно залишив своє робоче місце, що підтверджується службовою запискою та актом встановлення факту відсутності на робочому місці. Будь-яких доказів на спростування даного факту позивачем не надано. Але враховуючи, що позивач був звільнений не за порушення трудової дисципліни. Та відсутні відомості про притягнення його до іншого виду дисциплінарної відповідальності. Даний факт при вирішенні спору судом не враховується.

За доводами позивача в день звільнення 21.02.2018 року йому не була видана трудова книжка.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні позивач був звільнений з роботи 21.02.2018 року, що підтверджується копією наказу про звільнення. Таким чином 21.02.2018 року є останнім робочим днем позивача і у цей день позивач повинен був знаходитись на робочому місці протягом всього робочого дня.

За поясненнями представника відповідача позивач не захотів чекати поки буде оформлена його трудова книжка та залишив територію підприємства. Таким чином позивач сам вчинив дії, які мали наслідком затримку видачі йому трудової книжки.

22.02.2018 року відповідачем направлено лист за адресою позивача за вих. № 74 про необхідність з'явитись на підприємство для оформлення документів про звільнення та отримання трудової книжки.

Таким чином судом встановлено, що в день звільнення позивач сам не отримав трудову книжку, яка повинна була бути йому видана в до кінця робочого дня, як останнього дня роботи. Доказів того, що в подальшому позивач звертався до відповідача з проханням видати трудову книжку суду не надано. В свою чергу відповідачем надані докази того, що позивачу направлялись повідомлення про необхідність з'явитись та отримати трудову книжку. Доводи представника позивача про те, що позивач не міг з'явитись для отримання трудової книжки так як підприємство відповідача знаходиться за межами населеного пункту де він проживає, суд вважає безпідставними. Так як позивач погоджувався працювати за межами населеного пункту, де він проживає, про те з якихось невідомих причин не міг з'явитись на підприємство для отримання трудової книжки

Тому доводи позивача про те, що він неодноразово звертався до відповідача, як вказується в позовній заяві, для отримання трудової книжки, але йому відмовляли це зробити, є безпідставними та надуманими, так як будь-яких доказів про свої звернення до відповідача та факти відмови відповідача видати йому трудову книжку суду не надав.

Також судом з'ясовано, що відповідач вжив заходів для направлення позивачу трудової книжки поштою, що підтверджується експрес- накладною № 59000321835357 від 05.032018 року. І хоч в даній накладній невірно зазначений номер телефону позивача, проте правильно зазначена його адреса та інші ідентифікуючі дані. В подальшому відповідачем був зроблений дублікат трудової книжки та в травні місяці 2018 року направлений позивачу і отриманий позивачем 24.05.2018 року, що підтверджується конвертом поштового відправлення, наданого позивачем.

Таким чином підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача видату позивачу трудової книжки відсутні. Так як позивач отримав дублікат трудової книжки ще 24.05.2018 року та в подальшому свої позовні вимоги з цього приводу не уточнив. Зави про залишення позовних вимог в цій частині без розгляду не подавав.

Враховуючи, що затримка в отриманні трудової книжки відбулась з вини позивача, який відмовився зачекати та отримати трудову книжку в день звільнення і в подальшому не з'являвся для її отримання,суд не вбачає підстав у задоволенні позовних вимог в частині виплати середнього заробітку позивачу за весь час затримки видачі трудової книжки.

Проте враховуючи, що позивач визнає позовні вимоги в частині затримки видачі трудової книжки з 09.03.2018 року по 10.05.2018 року та враховуючи, що в експрес накладній на відправлення трудової книжки, був вказаний номер мобільного телефону не позивача, що могло мати наслідком неналежного повідомлення позивача про наявність поштового відправлення, та той факт, що в подальшому трудова книжка позивача була загублена, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 09.03.2018 року по 10.05.2018 року. При цьому суд погоджується із розрахунком проведеним відповідачам.

Так як відповідно до абзацу 3 п. 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Так як позивач пропрацював в ТОВ АІФ ІНАГРОПРОМ менше місяця. Відповідно розрахунок його середньої заробітної плати проведений за фактично відпрацьований час з урахуванням належних позивачу премій, доплат, компенсацій.

За даних обставин суд вважає за можливе стягнути з в відповідача на користь позивача 17993 грн. 02 коп., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 09.03.2018 року по 10.05.2018 року.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що затримка у видачі трудової книжки відбулась з вини позивача. Позивачем не надано доказів втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагли від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Так як згідно відомостей про застраховану особу вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з різними роботодавцями досить незначні період часу. До влаштування на роботу у ТОВ АІФ ІНАГРОПРОМ протягом року ніде не працював, тому доводи, що позивач не міг влаштуватись на роботу саме через відсутність трудової книжки, суд вважає безпідставними. Крім того враховуючи, що вже на наступний день після звільнення відповідач направляв позивачу листа з проханням приїхати та забрати трудову книжку, а позивач цього не зробив, суд приходить до висновку про відсутність потреби у позивача на отримання трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, так як позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 352.40 грн., пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова інноваційна фірма ІНАГРОПРОМ про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова інноваційна фірма ІНАГРОПРОМ (юридична адреса: с. Кам'янка вул. Маяковського, 74 Дніпровський район Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 20253341) на користь ОСОБА_3, 15 грудня 1988 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 17993 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три ) грн., 02 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова інноваційна фірма ІНАГРОПРОМ (юридична адреса: с. Кам'янка вул. Маяковського, 74 Дніпровський район Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 20253341) на користь ОСОБА_3, 15 грудня 1988 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 352 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2018 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 08.10.2018 року

Оприлюднене: 08.10.2018 року

Дата набрання законної сили: 07.11.2018 року