Рішення
від 25.09.2018 по справі 908/241/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2018Справа № 908/241/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук, Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ Рестарт", м. Київ

про стягнення 126 795,60 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Винник Р.О. (представник за довіреністю № 40-21/5 від 12.01.2018р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ Рестарт" (відповідач) 126 795,60 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання останнім Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2018р. постановлено направити матеріали господарської справи №908/241/18 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

08.06.2018р. матеріали справи №908/241/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2018 року, справу №908/241/18 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018р. суддею Морозовим С.М. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2018р.

Відповідач у запропонований судом строк своїм правом на подання відзиві на позовну заяву не скористався, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Підготовче засідання 10.07.2018р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.07.2018р. в порядку статей 120-121 ГПК України викликано сторін в підготовче засідання на 31.07.2018р.

В підготовчому засіданні 31.07.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.09.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2018р.

В судовому засіданні 25.09.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 25 вересня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2017р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду № 16-е (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручав, а підрядник зобов'язувався на власний ризик виконати у відповідності до умов Договору роботи, а замовник зобов'язувався прийняти ці роботи та оплатити їх (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору підрядник виконує наступні роботи на об'єктах замовника (УКТ ЗЕД 33.14): капітальний ремонт пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 печі ДСП-25 № 9 в СПЦ, а замовник зобов'язується забезпечити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат та сплатити обумовлену дійсним договором ціну.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість робіт визначається кошторисом до Договору, узгоджений сторонами та є його невід'ємною частиною. Загальна вартість робіт складає 229 999,20 грн., в т.ч. ПДВ 38 333,20 грн.

В п. 2.2. Договору сторони домовились, що на підставі підписаного договору та затвердженої кошторисної документації замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50 % загальної вартості робіт, що складає 114 999,60 грн., в т.ч. ПДВ 19 166,60 грн.

У п. 2.4. Договору сторони погодили, що Акт виконаних робіт - це документ, що підтверджує виконання підрядником робіт в повному обсязі та належним чином, який підписується повноважними представниками сторін.

Як передбачено в п. 4.1. Договору термін виконання робіт зазначених в п. 1.2. Договору складає 30 календарних днів. Роботи повинні бути розпочаті не пізніше семи календарних днів від дати проведення попередньої оплати, про що складається двохсторонній акт передачі трансформатора в ремонт. Про дату початку виконання ремонтних робіт замовник повідомляє підрядника письмово (факсом, електронною поштою).

Згідно п. 4.2. Договору датою виконання робіт являється дата візування акта виконаних робіт особою, призначеною відповідальною за ходом виконання робіт.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017р. (п. 7.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається погодження сторонами кошторисної документації на ремонтні роботи, обумовлені Договором.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору ним було перераховано відповідачеві попередню оплату в розмірі 114 999,60 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 13278 від 03.10.2017р. на вказану суму.

Листом № 40-07/319 від 29.09.2017р. позивач повідомив відповідача про те, що роботи по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 мають розпочатися 09.10.2017р., у зв'язку з чим просив останнього забезпечити прибуття своїх спеціалістів в строк, що дав би можливість розпочати роботи 09.10.2017р.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту № 10-2 від 12.10.2017р. пічний трансформатор ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 передано позивачем для капітального ремонту представникам відповідача, про що в акті містяться відповідні підписи.

У своїх листах № 40-07/351 від 24.10.2017р. та № 40-07/354 від 30.10.2017р. позивач вказував відповідачеві на виявлення несправностей вакуумного насосу дегазаційної установки пічного трансформатора, призупинення робіт та просив відповідача вжити заходів для виконання робіт до 09.11.2017р.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з повідомлення вих. №40-21/205 від 06.11.2017р. про виклик представника відповідача на територію заводу 09.11.2017р. для складення акту про фактично виконані роботи, в якому також позивач повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати господарські відносини з відповідачем.

Як зазначає позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, на підставі ст. 849 ЦК України він відмовився від Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р., про що в матеріалах справи міститься відповідне повідомлення № 40-21/212 від 09.11.2017р.

У листі вих. № 78/11 від 09.11.2017р. відповідач повідомив позивача про завершення виконання робіт за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2017р. позивач звернувся до Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати з заявою про проведення експертизи щодо визначення технічного стану пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 та відповідно до Акту експертизи № В-183 від 10.11.2017р. експертом Плотченко О.Ю. зроблено висновок про те, що пред'явлений на дослідження пічний трансформатор станом на 09.11.2017р. по показникам опору не відповідає вимогам ПТЕЕС та паспортним даним, за технічними показниками не може бути введений в експлуатацію.

Як зазначає позивач, ним було понесено витрати за проведення Кременчуцьким відділенням Полтавської Торгово-промислової палати товарознавчої експертизи на суму 7 296,00 грн. (копія платіжного доручення № 15001 від 08.11.2017р. у справі).

Матеріалами справи також підтверджується звернення 14.11.2017р. позивача до Судового експерта Маківського Миколи Володимировича з заявою на проведення експертного дослідження щодо визначення вартості ремонтних робіт, виконаних відповідачем по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 та визначення вартості ремонтних робіт, які не були виконані відповідачем по ремонту названого пічного трансформатора.

Так, згідно Висновку експертного дослідження № 103-17 від 27.11.2017р. Судовим експертом Маківським М.В. зроблено висновки про те, що вартість обсягів ремонтних робіт, виконаних відповідачем по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 відповідають вартості обсягів виконаних робіт, відображених в Акті № 2-0-1-245/17 за 2017 рік приймання виконання робіт, підписаного замовником і не відповідають вартості обсягів виконаних робіт, відображених в Акті № 1 приймання виконання робіт за листопад 2017 р., підписаного виконавцем. Дійсна вартість фактично виконаного відповідачем обсягу робіт по ремонту названого пічного трансформатора становить 20 479,20 грн., в т.ч. 3 413,20 грн. Вартість обсягу ремонтних робіт, які не були виконані відповідачем за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р. по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 становить 209 520,00 грн.

Як зазначає позивач, ним було понесено витрати за проведення Судовим експертом Маківським М.В. експертного дослідження на суму 4 500,00 грн. (копія платіжного доручення № 15268 від 20.11.2017р. у справі).

У листі № 40-21/220 від 16.11.2017р. позивач повідомив відповідачеві про те, що він не може прийняти та підписати Довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2017р. та Акт № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2017р., оскільки роботи по Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р. виконані не в повному обсязі, а відповідачем не надано документів на підтвердження обсягів і якості виконання робіт.

Одночасно з листом № 40-21/220 від 16.11.2017р. позивач надав відповідачеві підписані зі свого боку Акт № 2-0-1245/17 прийомки виконання будівельних робіт за 2017р. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2017 р. № 2-0-1245/17 на суму 20 479,20 грн., в т.ч. 3 413,20 грн., які не погоджені відповідачем та залишені останнім без підпису.

Позивач стверджує, що також знайшло своє відображення у матеріалах справи, про укладення 10.11.2017р. Договору підряду № 21-е з Концерном Східно-Український Енергетичний Союз Промисловців , відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов'язання щодо виконання робіт з капітального ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 ДСП-25 № 9 у встановлений термін, а позивач зобов'язувався оплатити виконані роботи.

Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок Концерну Східно-Український Енергетичний Союз Промисловців попередньої оплати вартості робіт за договором на суму 119 277,32 грн. (платіжне доручення № 15071 від 10.11.2017р.), виконання останнім обумовлених договором робіт на суму 238 554,64 грн. та прийняття таких робіт позивачем, про що містяться відповідні підписи представників замовника та підрядника у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р. та в Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. та відтиски печаток названих підприємств, а також проведення позивачем кінцевого розрахунку з підрядником на суму 119 277,32 грн. (платіжне доручення № 17688 від 18.01.2018р.).

За наведених вище обставин, оскільки відповідачем було порушено взяті на себе за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р. зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі робіт, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з відповідача 126 795,60 грн. збитків, з яких 114 999,60 грн. перерахованих коштів за договором у якості передоплати вартості робіт та понесених витрат на оплату експертизи Кременчуцьким відділенням Полтавської Торгово-промислової палати на суму 7 296,00 грн. та на оплату експертного дослідження, проведеного Судовим експертом Маківським М.В. на суму 4 500,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Судом встановлено перерахування позивачем на підставі п. 2.2. Договору відповідачеві 114 999,60 грн. у якості попередньої оплати вартості робіт, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 13278 від 03.10.2017р. на вказану суму, що за умовами п. 4.1. Договору зумовлює початок з боку відповідача обумовлених договором робіт.

Як вказувалось вище, в п. 4.1. Договору сторони погодили термін виконання робіт зазначених в п. 1.2. Договору - 30 календарних днів.

Судом встановлено, що пічний трансформатор ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 на підставі Акту № 10-2 від 12.10.2017р. передано позивачем для капітального ремонту представникам відповідача.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з листами до відповідача про виявлення несправностей пічного трансформатора та про виклик представника відповідача на територію заводу 09.11.2017р. для складення акту про фактично виконані роботи.

Як передбачено у ч. ч. 1, 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як встановлено судом, у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, на підставі ст. 849 ЦК України позивач відмовився від Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р., про що в матеріалах справи міститься відповідне повідомлення № 40-21/212 від 09.11.2017р.

У листі вих. № 78/11 від 09.11.2017р. відповідач повідомив позивача про завершення виконання робіт за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р.

У листі № 40-21/220 від 16.11.2017р. позивач повідомив відповідачеві про те, що він не може прийняти та підписати Довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2017р. та Акт № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2017р., оскільки роботи по Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р. виконані не в повному обсязі, а відповідачем не надано документів на підтвердження обсягів і якості виконання робіт.

Суд констатує відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем обумовлених Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р. робіт у повному обсязі та у передбачений договором строк.

Так, між сторонами в порядку п. 2.4. Договору відповідний акт виконаних робіт на підтвердження виконання підрядником обумовлених договором робіт у повному обсязі не підписано, доказів виконання відповідачем п. п. 1.2., 3.1. Договору матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що з метою визначення технічного стану пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 позивач звернувся до Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати, експертом Плотченко О.Ю. якої у Акті експертизи № В-183 від 10.11.2017р. зроблено висновок про те, що пред'явлений на дослідження пічний трансформатор станом на 09.11.2017р. по показникам опору не відповідає вимогам ПТЕЕС та паспортним даним, за технічними показниками не може бути введений в експлуатацію.

Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку експертного дослідження Судового експерта Маківського М.В. № 103-17 від 27.11.2017р. дійсна вартість фактично виконаного відповідачем обсягу робіт по ремонту названого пічного трансформатора становить 20 479,20 грн., в т.ч. 3 413,20 грн. Вартість обсягу ремонтних робіт, які не були виконані відповідачем за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р. по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 зав. № 975611 ДСП-25 № 9 становить 209 520,00 грн.

За проведення названими установою та особою експертних досліджень позивач поніс витрати на їх оплату у розмірі 7 296,00 грн. та 4 500,00 грн. відповідно.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачеві підписані зі свого боку Акт № 2-0-1245/17 прийомки виконання будівельних робіт за 2017р. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2017 р. № 2-0-1245/17 на суму 20 479,20 грн., в т.ч. 3 413,20 грн., які не погоджені відповідачем та залишені останнім без підпису.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №922/4783/16, від 23.02.2015 у справі №910/7686/13, від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".

Матеріалами справи підтверджується, а саме в листі № 40-21/220 від 16.11.2017р. позивач повідомив відповідачеві про те, що він не може прийняти та підписати Довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2017р. та Акт № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2017р., оскільки роботи по Договору підряду № 16-е від 07.09.2017р. виконані не в повному обсязі, а відповідачем не надано документів на підтвердження обсягів і якості виконання робіт.

Таким чином, оскільки відповідачем було порушено взяті на себе за Договором підряду № 16-е від 07.09.2017р. зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі робіт, від якого в подальшому позивач відмовився на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, останній має право вимагати від відповідача як підрядника за договором завданих невиконанням договору збитків.

При цьому, відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу (норму Цивільного кодексу України), у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов'язки у сторін. В той час, як відсутність факту вчинення замовником одностороннього правочину відмови від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України виключає правомірність вимоги замовника про повернення попередньої оплати за договором підряду.

Прострочення підрядником виконання робіт лише дає право замовнику на відмову від договору згідно ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов'язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).

У даному випадку на замовника покладається обов'язок щодо доведення суду у діях відповідача складу (елементів) цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Аналогічні положення містяться і в ч. ч. 3, 4 ст. 225 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Як передбачено в ч. ч. 1, 6 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 193 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Як встановлено судом вище позивач не отримав результату робіт, обмовленого умовами укладеного з відповідачем договору, а відповідачем не доведено суду факту виконання таких робіт.

Наразі, позивач у встановленому процесуальним законом порядку довів суду факт укладення з іншим підрядником (Концерн Східно-Український Енергетичний Союз Промисловців ) договору щодо виконання робіт з капітального ремонту пічного трансформатора ЕТМПК 24000/35 ДСП-25 № 9, виконання останнім робіт з його ремонту, прийняття таких робіт позивачем, а також їх оплату на загальну суму 238 554,64 грн.

Обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв'язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема, протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Позивачем належними засобами доказування доведено суду розмір збитків, а саме 114 999,60 грн. - сума перерахованих коштів за договором у якості передоплати вартості робіт та понесених позивачем витрат на оплату експертизи Кременчуцьким відділенням Полтавської Торгово-промислової палати на суму 7 296,00 грн. та на оплату експертного дослідження, проведеного Судовим експертом Маківським М.В. на суму 4 500,00 грн.

Дії відповідача перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з завданими позивачеві збитками.

При цьому, доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у заподіянні збитків позивачеві відповідачем суду не надано.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог належними засобами доказування не спростував.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №908/241/18 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 000,00 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2018р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Винник Р.О. укладено Договір № б/н про надання правової допомоги, на виконання умов якого позивачем перераховано на користь адвоката Винника Р.О. грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 23899 від 07.06.2018р.

Як передбачено ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав, у зв'язку з чим такі витрати позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у заявленому (11 000,00 грн.) розмірі.

Судовій збір в розмірі 1 901,92 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ Рестарт" (ідентифікаційний код 40104201, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Печерський Узвіз, буд. 19) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783, місцезнаходження: 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, буд. 141) 126 795,60 грн. (сто двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 60 коп.) завданих збитків, 11 000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 1 901,92 грн. (одну тисячу дев'ятсот одну гривню 92 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.10.2018р.

Суддя С.М. Морозов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.09.2018
Оприлюднено10.10.2018
Номер документу76966105
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/241/18

Рішення від 25.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Рішення від 25.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 11.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 31.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 17.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 17.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 13.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 23.05.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Азізбекян Т.А.

Ухвала від 10.05.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Азізбекян Т.А.

Ухвала від 10.04.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Азізбекян Т.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні