Рішення

від 19.09.2018 по справі 910/6561/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/6561/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 (01030, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" (03039, м. Київ, пр.-т Науки, 8; ідентифікаційний код 25278015)

про визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за переконанням позивача оскаржуване рішення було прийнято зборами засновників без участі ОСОБА_1 на підставі скасованої редакції Статуту, та як наслідок за відсутності повноважень (кворуму).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/6561/18, підготовче засідання призначено на 13.06.2018.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 судом оголошено перерву до 25.07.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

23.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника.

У підготовче засідання 25.07.2018 представники позивача та відповідача не з'явилися, належним чином були повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.08.2018.

У судовому засіданні 22.08.2018 у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.09.2018.

У судовому засіданні 19.09.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2018, від 13.06.2018, від 25.07.2018 та від 22.08.2018 направлялись судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінчення встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/6561/18 належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 19.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" із часткою 40 %.

15.01.2018 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" було відкликано ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", призначено директором Товариства ОСОБА_4 та надано повноваження ОСОБА_5 вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар".

Як про це зазначає позивач, 24.07.2017 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" було затверджено нову

редакцію Статуту. Відповідно до якої, було змінено повноваження загальних зборів учасників Товариства, а саме: згідно п. 11.6. нової редакції Статуту, загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % голосів. В попередній редакції Статуту від 03.03.2005, п. 10.4.1. збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш як 60 % голосів.

В той час, ОСОБА_1 вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/759/18 було скасовано рішення про затвердження нової редакції Статуту Товариства від 24.07.2018.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 15.01.2018, відкликання ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_4 та надання повноваження ОСОБА_5 вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар, ОСОБА_1 мотивує позовні вимоги тим, що оскільки, оскаржуване рішення було прийняте зборами засновників без участі позивача на підставі скасованої редакції Статуту, та як наслідок за відсутності повноважень (кворуму), то таке рішення є незаконним, а відтак, на переконання позивача має бути визнано недійсним.

Крім того, позивач вказує про те, що до даних правовідносин необхідно застосовувати Статут в редакції від 03.03.2005.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Частиною 2 ст. 87 Цивільного кодексу України унормовано, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, аналіз приписів чинного законодавства дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначаються установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Товариства визначається його Статутом.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (15.01.2018) позивач мав статус учасника Товариства із часткою у статутному капіталі 40 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За твердженнями ОСОБА_1, під час проведення зборів учасників Товариства, не було дотримано вимоги ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", в обґрунтування таких доводів позивача вказує, що дана стаття передбачає, що повідомлення учасника повинно бути здійснено в спосіб, який визначено Статутом товариства.

Як про це стверджує позивач, цей спосіб визначено в п. 10.2.1. діючого на сьогодні Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" в редакції від 03.03.2005.

Згідно вказаного пункту Статуту, учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

ОСОБА_1 вказує про те, що зазначена норма закону дотримана не була, та позивач не отримувала персонального повідомлення не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів де б зазначався час і місце проведення зборів та порядок денний, що в свою чергу на переконання позивача, призвело до порушення його прав з приводу участі в управлінні товариством.

Суд вважає вірним застосування позивачем до спірних правовідносин, Статуту саме в редакції 03.03.2005, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 24.07.2017 рішенням загальних зборів учасників "Більярдний клуб "Шар" було затверджено нову редакцію Статуту. Новою редакцією Статуту було змінено повноваження загальних зборів учасників Товариства, а саме: згідно п. 11.6. нової редакції Статуту, загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % голосів. В попередній редакції Статуту від 03.03.2005, п. 10.4.1. збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш як 60 % голосів.

В той час, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/759/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" про визнання недійсним рішення, позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 24.07.2017 про затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар"; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 24.07.2017 про зобов'язання директора - ОСОБА_5 вчинити дії, пов'язані з державною реєстрацією нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар"; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 24.07.2017 про перенесення розгляду питання про виключення ОСОБА_1 на наступні збори.

Як встановлено судом, вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.04.2016 № 6-62цс16, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, у разі визнання судом недійсний рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Крім того, суд вказує про те, що будь яка інша інформація, докази, тощо, щодо повідомлення позивача, не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів де б зазначався час і місце проведення таких зборів та порядок денний, в матеріалах справи відсутня, а відтак, суд погоджується з твердженнями позивача, що неотримання персонального повідомлення, а отже, й необізнаність про скликання та проведення зборів, а за наслідками їх проведення й прийняття спірних рішень, порушують права позивача на участь в управлінні товариством.

В той час, як вбачається із наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" № 1/2018-1 від 15.01.2018 та встановлено судом, на загальних зборах були присутні лише два учасника товариства, які в сукупності володіють 60% голосів, у той же час повноважними є загальні збори на яких присутні учасники, що володіють в сукупності голосами більше ніж 60 %.

Судом також встановлено, що згідно розділу 7 Статуту, статуту статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" складає 409 000, 00 грн. з яких позивачу належить - 163 600, 00 грн. (40 % статутного капіталу); ОСОБА_6 належить - 81 800, 00 грн. (20 % статутного капіталу), та ОСОБА_7 належить - 163 600 грн. (40 % статутного капіталу).

Відтак, оскільки, ОСОБА_1 була відсутні на загальних зборах де були прийнятті оскаржувані рішення, то за таких підстав, при прийнятті рішень загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 15.01.2018, зокрема, щодо відкликання ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_4 та надання повноваження ОСОБА_5 вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар, були прийняті з порушенням пункту 10.4.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" в редакції від 03.03.2005 та відповідно ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" також не була дотримана.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю" від 24.11.2015 № 816-VIII, який набрав чинності 13.12.2015, частину першу статті 60 Закону України "Про господарські товариства" викладено в такій редакції: "Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів" та доповнено вказану статтю новою частиною такого змісту: "Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними".

Так, пунктом 10.4.1. Статуту Товариства, в редакції, зареєстрованій 05.04.2005, передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Водночас у статному капіталі Товариства відсутня державна частка.

Отже, учасники Товариства, не змінивши після 13.12.2015 (дата набрання чинності Законом № 816-VIII) умову Статуту щодо кворуму, реалізували надане ним Законом право на встановлення іншого відсотку голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, а саме: більш, ніж 60% голосів.

Вказані положення Статуту Товариства не суперечать нормі Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 816-VIII, де встановлено, що статути товариств з обмеженою відповідальністю до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, оскільки повністю їй відповідають.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що враховуючи, що на спірних загальних зборах були присутні учасники, які володіють 60 % голосів, фактично, був відсутній встановлений Статутом Товариства кворум.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/12262/17.

Відповідно до пунктів 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Таким чином, з огляду на викладене вище, та з врахуванням наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що під час проведення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 15.01.2018, за наслідком яких прийняті спірні рішення, були порушені права позивача, як учасника товариства, адже, позивач був позбавлений права прийняти участь в управлінні товариством.

Так, частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 пункту 18 вказаної Постанови встановлено, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства) є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Пунктом 2.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 15.01.2018 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, про відкликання ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_4 та надання повноваження ОСОБА_5 вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", як встановлено судом, порушують права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 15.01.2018, оформленого протоколом № 1/2018-1 від 15.01.2018, а відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 15.01.2018 (оформленого протоколом № 1/2018-1 від 15.01.2018) про відкликання ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_4 та надання повноваження ОСОБА_5 вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" (03039, м. Київ, пр.-т Науки, 8; ідентифікаційний код 25278015) на користь ОСОБА_1 (01030, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2018

Суддя Д.О. Баранов