Рішення

від 12.09.2018 по справі 911/1378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1378/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проінфо»

про стягнення 266983,20 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 52-16/12 від 16.01.2018 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проінфо» про стягнення 266983,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1378/18, справу № 911/1378/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.08.2018 року.

В судовому засіданні 08.08.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/1378/18 на 20.08.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Окрім того, сторін в наступне судове засідання викликано ухвалою суду від 08.08.2018 року.

15.08.2018 року від представника позивача подано клопотання, в якому останні просить суд розгляд справи 20.08.2018 року здійснювати без участі позивача.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.08.2018 року не з'явився, уточнень позовних вимог не надавав.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.08.2018 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 20.08.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд оголосив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018 року.

В судовому засіданні 12.09.2018 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Також зазначив про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані всі наявні докази в підтвердження викладеного на які він посилається.

В судове засідання 12.09.2018 року відповідач не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.09.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством „Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, Покупець, ПАТ ПІВДГЗК ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Проінфо» (далі - відповідач, Продавець, ТОВ ПРОІНФО ) було укладено Договір № 01/09-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), по цінах, в кількості і порядку вказаному в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що якість ОСОБА_2, який поставляється за даним Договором, повинна відповідати діючим нормам. ТУ, ГОСТ, СОУ, МПП, ДСТУ узгодженим сторонами в Специфікаціях (Додатках), та підтверджуються при відвантаженні паспортом якості.

Згідно з п. 3.2 Договору Покупець своїми силами проводить 100% контроль якості ОСОБА_2.

Специфікацією № 2 від 26.09.2017 року (далі - Специфікація № 2) Продавець зобов'язався поставити Покупцю вапняк флюсовий фракції 0-5 мм (вміст SіО2 не більше 2,5%, вміст СаО не менше 54%, масова частка класу +3мм не більше 15%. масова частка вологи (не більше 8% літній період, не більше 10% зимовий період). Фракція менше 0,5мм не більше 15%.

Строк поставки ОСОБА_2 в кількості 2000 тн вересень - жовтень 2017 року, загальна вартість ОСОБА_2 1 308 000, 00 грн. з ПДВ.

Умови поставки: СРТ ст. Кривий Ріг, Придніпровський ж.д., код ж.д. 467201, код підприємства 5343 (місце вигрузки на складі ПАТ ЮГОК ).

Датою поставки і переходом права власності вважається дата вказана в акті приймання продукції по кількості на складі Покупця.

Умови оплати: оплата прийнятого ОСОБА_2 здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 15 календарних днів з дати поставки ОСОБА_2 і надання оригіналів рахунків-фактур , податкових накладних. ОСОБА_2 відвантажується за письмовими заявками Покупця.

Як зазначає позивач, в ході виконання Договору у жовтні 2017 року на адресу Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (грузоотримувач) від Товариства з обмеженою відповідальністю „Проінфо» (грузовідправник) прибули завантажені вапном флюсовим вагони: № 66241662 (прибув 21.10.2017 року) згідно залізничної накладної № 39600846 від 11.10.2017 року; № 60673985, № 67346049 (прибули 22.10.2017 року), № 67876540, № 67906826, № 62540380 (прибули 25.10.2017 року), згідно залізничної накладної № 39723838 від 18.10.2017 року; № 66199837, № 65696106, № 64077571, № 66376773, № 67922880 (прибули 27.10.2017 року) згідно залізничної накладної № 39771852 від 21.10.2017 року; № 67147256, № 67151977, № 65756520, № 62567078, № 60313723 (прибули 26.10.2017 року) згідно залізничної накладної № 39778659 від 22.10.2017 року; № 66238874, № 65375446 (прибули 28.10.2017 року) згідно залізничної накладної № 39786207 від 22.10.2017 року; № 60671518 (прибув 01.11.2017 року) згідно залізничної накладної № 39830260 від 25.10.2017 року.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Покупець проводить вхідний контроль товару по кількості та якості.

Як зазначає позивач, в результаті проведеного вхідного контролю якості ОСОБА_2, передбаченого умовами Договору, виявлено невідповідність якості ОСОБА_2, обумовленого умовами Договору, а саме Специфікацією № 2, що підтверджується наступними актами:

- акт № 39 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 22.10.2017 року у вагоні № 66241662 по залізничній накладній № 39600846;

- акт № 40 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 23.10.2017 року у вагонах № 60673985, № 67346049 по залізничній накладній № 39723838;

- акт № 46 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 26.10.2017 року у вагонах № 62540380, № 67876540, № 67906826 по залізничній накладній № 39723838;

- акт № 50 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 27.10.2017 року у вагонах № 66199837, № 65696106, № 64077571, № 66376773, № 67922880 по залізничній накладній № 39771852 ;

- акт № 53 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 28.10.2017 року у вагонах № 67147256, № 67151977, № 65756520, № 62567078, № 60313723 по залізничній накладній № 39778659;

- акт № 2 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 01.11.2017 року у вагонах № 66238874, № 65375446;

- акт № 4 про якість вапна, що надійшов на ПАТ ПІВДГЗК за даними вхідного контролю ВТК УТК за 02.11.2017 року у вагоні № 60671518 по залізничній накладній № 39830260.

Пунктом 3.3.1. Договору передбачено, що спірні питання, які пов'язанні з якістю товару, сторони вирішують з залученням ДП Гікюжруда . Сертифікат ДП Гікюжруда вважається останнім документом по якості спірного товару, який зазнав перевірки.

На виконання вищезазначеного, 25.10.2017 року з товару який прибув 22.10.2017 року у вагоні № 66241662 по залізничній накладній № 39600846 та 23.10.2017 року у вагонах № 60673985, № 346049 по залізничній накладній № 39723838 ДП Гікюжруда було взято відбіркові проби, що підтверджується Актами відбору вибіркових проб № 1 та № 2 відповідно, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Як зазначено у висновках ДП Гікюжруда , викладених в Актах приймання продукції по якості № 1 та № 2 від 25.10.2017 року, партія вапна флюсового, яка прибула у вищезазначених вагонах не придатна до агломераційного виробництва в умовах ПАТ ПІВДГЗК (копії наявні в матеріалах справи).

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що у випадку, якщо якість поставленого товару не відповідає умовам даного Договору, Покупець повідомляє (за допомогою факсимільного зв'язку чи електронною поштою) про це Продавця для прийняття мір. Повідомленням є факсимільна копія акту вхідного контролю за якістю товару.

Відповідно до п. 7.3 Договору при поставці товару, який не відповідає вимогам дійсного Договору та який не може бути прийнятий Покупцем, Продавець зобов'язаний прийняти міри для переадресування такого товару шляхом повідомлення в письмовій формі Покупцю реквізитів нового отримувача та його згоду прийняття даного товару.

На виконання умов п. 3.3 Договору ПАТ ПІВДГЗК повідомив ТОВ ПРОІНФО про надходження ОСОБА_2, який не відповідає умовам Специфікації № 2 від 26.06.2017 року, що підтверджується листами № 52-07/9361 від 23.10.2017 року (вагони № 60673985, № 67346049 по залізничній накладній № 39723838), № 52-07/9337 від 23.10.2017 року (вагон № 66241662 по залізничній накладній № 39600846), № 52-07/9470 від 26.10.2017 року (вагони № 62540380, № 67876540, № 67906826 по залізничній накладній № 39723838), № 52-07/9546 від 30.10.2017 року (вагони № 66199837, № 65696106, № 64077571, № 66376773, № 67922880 по залізничній накладній № 39771852 та вагони № 67147256, № 67151977, № 65756520, № 62567078, № 60313723 по залізничній накладній № 39778659), № 52-07/9681 від 01.11.2017 року (вагони № 66238874, № 65375446 по залізничній накладній № 39786207), № 52-07/9759 від 03.11.2017 року (вагон № 60671518 по залізничній накладній № 39830260) (копії наявні в матеріалах справи).

В свою чергу, на виконання вимог п. 7.3 Договору ТОВ ПРОІНФО звернулося до ПАТ ПІВДГЗК про переадресацію спірних вагонів на адресу ПрАТ Криворізький Суріковий Завод , що підтверджується листами-проханнями вих. 86/10 від 27.10.2017 року (вагони № 62540380, № 67876540, № 67906826), вих. № 89/11 від 03.11.2017 року (вагони № 60673985, № 67346049, № 62540380, № 66199837, № 65696106), вих. № 90/11 від 07.11.2017 року (вагони № 64077571, № 66376773, № 67922880, № 67147256, № 67151977), вих. № 91/11 від 07.11.2017 року (вагони № 65756520, № 62567078, № 60313723, № 66238874, № 65375446, № 60671518), вих. № 92/11 від 08.11.2017 року (вагон № 66241662) (копії наявні в матеріалах справи).

ПрАТ Криворізький Суріковий Завод листами № 568 від 27.10.2017 року, № 589 від 03.11.2017 року, № 599 від 07.11.2017 року, № 608 від 10.11.2017 року повідомив ПАТ ПІВДГЗК про готовність прийняти спірні вагони за адресою зазначеною у даних листах (копії наявні в матеріалах справи).

У зв'язку з чим, ПАТ ПІВДГЗК здійснило переадресування спірних вагонів № 62540380, № 67876540, № 67906826 (01.11.2017 року), № 60673985, № 67346049 (04.11.2017 року), № 66199837, № 65696106 (06.11.2017 року), № 64077571, № 66376773, № 67922880, № 67147256, № 67151977, № 66241662, № 65756520, № 62567078, № 60313723, № 66238874, № 65375446, № 60671518 (11.11.2017 року), завантажених неякійсним вапном на адресу ПрАТ Криворізький суриковий завод .

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що за переадресування неякісного товару Продавець відшкодовує Покупцю усі понесенні витрати, зокрема час знаходження вагонів з неякісним товаром з моменту прибуття на адресу Покупця до моменту здачі вагонів на шляху УЗ.

Окрім того розділом IX Договору передбачена відповідальність сторін.

Зокрема, п. 9.2 Договору передбачено, що у разі поставки ОСОБА_2 з показниками якості, відмінних від показників діючої нормативно-технічної документації ТУ, ГОСТ, СОУ МПП, ДСТУ (якість не відповідає Специфікації (Додатку) Продавець зобов'язується, зокрема відшкодувати збитки понесені Покупцем у зв'язку з поставкою неякісного ОСОБА_2 (п.9.2.2).

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що витрати, понесені через простій залізничних вагонів внаслідок, зокрема невідповідності якості, покладається на винну сторону.

Таким чином, як зазначає позивач, у зв'язку з поставкою відповідачем неякісної продукції ПАТ ПІВДГЗК за загальний період з 22.10.2017 року по 01.11.2017 року понесло збитки в сумі 266983,20 грн., які пов'язані з переадресуванням неякісної продукції у вигляді витрат за проведену залізницею роботу, які було нараховано та стягнуто з позивача шляхом списання грошових коштів з облікового рахунку останнього на користь ПАТ Укрзалізниця РФ Придніпровська залізниця , що підтверджується Переліками Техпд № 20171183 від 03.11.2017 року, № 20171105 від 05.11.2017 року, № 20171186 від 06.11.2017 року, № 20171107 від 07.11.2017 року, № 20171111 від 11.11.2017 року, № 20171112 від 12.11.2017 року, а також відомостями плати за користування спірними вагонами, підписаними представником користь залізниці та ПАТ ПІВДГЗК , справками про надходження вагонів завантажених вапняком флюсовим, які прибули на ПАТ ПІВДГЗК , здані в листопаді 2017 року, із зазначенням часу, періоду та вартості простою по кожному спірному вагоні (копії наявні в матеріалах справи).

У зв'язку з чим, позивачем було виставлено відповідачу рахунки по спірному Договору для відшкодування плати за користування спірними вагонами № ЮГ000012476 від 30.11.2017 року на суму 19833,84 грн. (вагони № 62540380, № 67876540, № 67906826), № ЮГ000012890 від 30.11.2017 року на суму 21822,24 грн. (вагони № 66199837, № 65696106), № ЮГ000012627 від 30.11.2017 року на суму 26844,00 грн. (вагони № 60673985, № 67346049), № ЮГ000012891 від 30.11.2017 року на суму 198483,12 грн. (вагони № 66241662, № 65756520, № 67147256, № 67151977, № 62567078, № 60313723, № 64077571, № 67922880, № 66376773, № 65375446, № 66238874, № 60671518) в строк до 15.12.2017 року на загальну суму 266983,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з Претензією № 52-16/04 від 06.02.2018 року, в якій просив сплатити 266983,20 грн. плати за користування вагонами протягом семи днів з моменту отримання претензії, яка отримана відповідачем 12.02.2018 року, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення (копії наявні в матеріалах справи), що й змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

В ході розгляду спору, позивачем було надано лист відповідача вих. 77/07 від 10.07.2018 року, в якому останній визнає заборгованість в сумі 266983,20 грн. згідно спірного Договору та гарантує її погашення, проте останній станом на момент прийняття рішення так і не відшкодував позивачу витрати пов'язаних з переадресацією вагонів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 5 ст. 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України .

Згідно з ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, однак на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за спірним Договором щодо поставки позивачу ОСОБА_2 належної якості.

Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки вапна флюсового належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат з переадресацією неякісної продукції.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 266983,20 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проінфо» про стягнення 266983,20 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проінфо» (08720, Київська обл., м. Українка, вул. Юності, буд. 1-А, ідентифікаційний код 36348424) на користь Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) 266983 (двісті шістдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 20 коп. збитків у вигляді плати за кристування вагонами та 4004 (чотири тисячі чотири) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін