Рішення

від 03.10.2018 по справі 912/2180/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 рокуСправа № 912/2180/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2180/18

за позовом: Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37

до відповідача: Добровеличківської центральної районної лікарні 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, смт. Добровеличківка, пров. Аркадія Артюха, 10

про стягнення 11 070,60 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 04-10/79 від 10.01.18;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 126/01-15 від 12.09.18.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області (позивач) подано позовну заяву з вимогою про стягнення з Добровеличківської центральної районної лікарні (відповідач) збитків в сумі 11 070,60 грн, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн та витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 36,00 грн.

Ухвалою від 21.08.2018 поданий позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2180/18. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 13.09.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв по усті справи.

13.09.2018 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 13.09.2018 за усним клопотанням відповідача оголошено перерву до 03.10.2018.

В судовому засіданні 03.10.2018 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 03.10.2018 господарський суд заслухав пояснення присутніх представників сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач відзив на позов не подав, підстав для заперечення позовних вимог не навів.

В судовому засіданні 03.10.2018 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на підставі наказу № 564 від 21.08.2017 та відповідно до направлення про проведення планової перевірки № 450/17 від 21.08.2017 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Добровеличківською центральною районною лікарнею.

Під час проведення перевірки встановлено, що Добровеличківською центральною районною лікарнею у період з 18.06.2014 по 16.01.2015 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу наступними стаціонарними джерелами:

два котли марки КТО - 100; резервний котел КOLVIS - 700; котел КТО 6 - 63.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки, який підписано посадовою особою Добровеличківської центральної районної лікарні без зауважень.

Для визначення розміру шкоди, завданої довкіллю наднормативними викидами, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Добровеличківської центральної районною лікарнею із запитом № 09-8/1930 від 12.09.2017 про надання довідки про час роботи стаціонарних джерел, що працювали без дозволу на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря, та копії звіту про проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Після отримання запитуваної інформації та на підставі ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639, відповідними спеціалістами Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області проведено розрахунок розміру збитків, які завданні державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря Добровеличківською центральною районною лікарнею за період з 18.06.2014 по 16.01.2015, розмір яких склав 11 070,60 грн.

13.03.2018 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на адресу Добровеличківської центральної районної лікарні направлено претензію №09-8/609 з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами в сумі 11 070,60 грн.

У відповідь на претензію Добровеличківська центральна районна лікарня просила переглянути вжити заходи, оскільки затримка в передачі документів до Державної екологічної інспекції спричинена порушенням ПП "Науково-технічний центр Екобезпека" строків виконання робіт за договором про створення (передачу) науково-технічної продукції від 19.05.2014 № 29. Також зазначено, що податкова звітність лікарнею подавалась своєчасно, податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря сплачувався в повному обсязі. Вказано, що відповідно до пунктів 1.8., 1.9. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 підприємство несе відповідальність за невиконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за несвоєчасне представлення необхідної інформації.

Враховуючи відсутність оплати нарахованих збитків, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась з позовом про їх стягнення в судовому порядку.

При розгляді поданого позову господарський суд враховує наступне.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

За нормами статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. N 639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064 (надалі - ОСОБА_3).

ОСОБА_3 визначає, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються також викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2. Методики).

Отже, відсутність перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не звільняє від відповідальності за порушення, що полягає в експлуатації джерел викидів і здійснення викидів без відповідного на те дозволу, та є підставою для розрахунку збитків згідно наведеної вище ОСОБА_3.

Згідно названої ОСОБА_3 (п. 2.2.) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами. При цьому, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1 ОСОБА_3).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області використовувався розрахунковий метод визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає наведеному вище п.2.7.1 ОСОБА_3 та характеру виявленого порушення.

Розрахунок розміру збитків проведено згідно з п. 4.1. Методики, якою передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Збитки розраховано за формулою 12 - З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, що відповідає вимогам п. 3.6. Методики № 639, з урахуванням часу роботи стаціонарного джерела викиду в період з 18.10.2016 по 05.01.2017 згідно даних відповідача.

Пунктом 3.11 ОСОБА_3 № 639 передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Отже, зазначення для розрахунку збитків періоду з 18.06.2014 (дата, з якої закінчив дію дозвіл, який видавався 17.06.2009) по 16.01.2015 (дата, яка передує дії нового дозволу, виданого 17.01.2015) відповідає зазначеному вище пункту ОСОБА_3.

Будь-яких заперечень з приводу правильності проведеного розрахунку розміру збитків відповідач не повідомляє.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч.1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Відповідач під час розгляду справи не заперечив наявність його вини у вчиненому правопорушенні. Зазначені у відповіді на претензію позивача обставини несвоєчасного виготовлення іншою організацію за договором відповідної документації, що спричинило затримку у подальшій передачі документів до Державної екологічної інспекції, документально не підтверджено та не є підставою для звільнення від відповідальності. Так, згідно правил ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Своєчасне подання податкової звітності та сплата податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря також не звільняє від відповідальності за вчинене порушення.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов'язок суб'єктів господарювання здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню. Засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може здійснюватися лише після отримання дозволу. Наведена норма не передбачає будь-яких виключень.

Таким чином, в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а саме: 1) протиправність поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні норми ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; 2) наслідком діяльності відповідача, що пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, закон визначає спричинення шкоди (збитків) державі, тобто доведенню підлягає лише факт діяльності без відповідного дозволу, що відповідачем не заперечується; 3) відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок); 4) вина відповідача полягає у здійснені викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які відсутній відповідний дозвіл.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Одночасно господарський суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, ОСОБА_3 № 639, на підставі якого розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. З підстав викладеного господарський суд вважає за можливе стягнути суму 11 070,60 грн як збитки згідно редакції вимог позивача.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. "г" ч. 4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Господарський суд також бере до уваги, що листом № 05-7/516-1648 від 17.03.2017 Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області повідомив Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, що згідно наказу Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128 "Про затвердження Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями" кошти, які надійшли за день у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відтак стягнення шкоди за рішенням суду відбувається на спеціальний рахунок, кошти на якому розподіляються Головним управлінням Казначейства за призначенням на відповідні рахунки. Вказаний позивачем в прохальній частині позовної заяви рахунок відноситься до рахунків для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Господарський суд не вбачає підстав для втручання у визначений законодавством розподіл коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Щодо покладення на відповідача витрат в розмірі 36,00 грн, які позивач відносить до витрат, пов'язаних з розглядом справи, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати позивача в розмірі 30,00 грн є витратами на поштове надсилання позовної заяви відповідачеві та не відносяться до витрат на вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати в розмірі 6,00 грн взагалі не доводяться.

З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат в розмірі 36,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Добровеличківської центральної районної лікарні (ідентифікаційний код 01995143; 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, смт. Добровеличківка, пров. Аркадія Артюха, 10) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 38037110, 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37), збитки в сумі 11 070,60 грн, зарахувавши кошти на вказані реквізити: р/р 33110331011137, МФО 899998, ЄДРПОУ 37287143, ККДБ 24062100, отримувач коштів УК у Добровеличківському районі/с-ще Добровеличківка, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Добровеличківської центральної районної лікарні (ідентифікаційний код 01995143; 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, смт. Добровеличківка, пров. Аркадія Артюха, 10) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 38037110, 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37) сплачену суму судового збору в розмірі 1762,00 грн, зарахувавши кошти за наступними реквізитами: р/н 35213055081007 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037100.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37; Добровеличківській центральній районній лікарні за адресою: 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, смт. Добровеличківка, пров. Аркадія Артюха, 10.

Повне рішення складено 08.10.2018.

Суддя В.В.Тимошевська