Рішення

від 03.10.2018 по справі 916/1607/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1607/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства "БАКАЛЕЯ" (02660, м. Київ, проспект Визволителів,3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (65072, вул. Святослава Ріхтера, буд.2, м. Одеса)

про стягнення 48127,84 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БАКАЛЕЯ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» про стягнення 48127,84 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки з відстрочкою платежу №245/17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2018 р. відкрито провадження у справі, справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.10.2018 р.

02.10.2018 р. до суду надійшла заява (вх. № 19999/18 від 02.10.2018 р.) про розгляд справи за відсутності позивача. Відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання, відзив не надав, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

14.12.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 245/17 (далі – Договір). Згідно з предметом договору Приватне підприємство «БАКАЛЕЯ» (Постачальник) зобов'язується поставляти Товариству з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» (Покупець) товар, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору, він є укладеним на невизначений строк та діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством. Повідомлення про розірвання Договору сторонами не направлялись, таким чином, Договір є чинним.

Згідно з п.3.1. Договору, постачання товару відбувається на умовах DDP-склад покупця однією або декількома партіями у відповідності до специфікацій або накладних, які складаються на кожну таку партію. Товар має супроводжуватись усіма необхідними для поставки документами, у т.ч. товарно-транспортною накладною, а також документами, які посвідчують якість та комплектність товару (п. 3.7.). При цьому у випадку виявлення недостачі товару при його прийомці, представник покупця, який здійснює приймання товару, та особа, відповідальна за доставку товару (водій, водій-експедитор, експедитор), вносять відповідні зміни у товарно-транспортні документи та завіряють такі зміни власними підписами (п.3.9.). Постачальник протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару, кількість якого не відповідає зазначеному у транспортних та інших супровідних документах, має надати Покупцю відповідно виправлені супровідні документи на товар. У такому випадку строк оплати, визначений у п.4.1. Договору, вираховується з моменту надання виправлених документів.

Згідно з умовами Договору (п. 4.1.) оплату кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) покупець проводить шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту її отримання/реалізації.

Судом встановлено, що позивачем виконано зобов'язання за Договором, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними №ПП Фв-0127 від 13.02.2018 р. на суму 27600,00 грн. та №ПП Мр-0065 від 07.03.2018 р. на суму 14813,76 грн. Вказані документи підписані представниками сторін та скріплені печаткою постачальника та штампом покупця.

15.03.2018 р. частину товару на суму 507,66 грн. було повернуто на підставі накладної № ВН-Ц-14951.

Відповідачем свої зобов'язання за Договором не виконані та оплату не здійснено.

Позивач звертався до відповідача з претензією (вих. №15 від 05.06.2018 р.) про стягнення заборгованості за договором та надавав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 р. по 05.06.2018 р. до підписання, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком 0212505441025. Також до матеріалів справи надано копію претензії за вих. № 16 від 12.06.2018 р. з описом вкладення.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 41906,10 грн.

Що стосується пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.5.4. Договору, кожна зі сторін за кожен день прострочки виконання будь-яких своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору, виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які діяла за весь час такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, суд встановив, що вимоги про стягнення пені в сумі 4794,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що вимоги про стягнення 421,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, є частково невірним. Так, інфляційні витрати не нараховуються на грошову суму, на яку вже були нараховані інфляційні витрати. При цьому, загальний відсоток інфляції розраховується шляхом множення усіх показників інфляції за період квітень-червень включно, та становить: 100,8%*100%*100% = 1,008.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що розмір інфляційних витрат, які підлягають стягненню, становить 339,31 грн.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі стягнення 41906,10 грн. - основного боргу, 4794,10 грн. - пені, 339,31 - інфляційних витрат, 421,89 грн. - 3% річних, 1737,60 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "БАКАЛЕЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" про стягнення 48127 /сорока восьми тисяч ста двадцяти семи/ грн. 84 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (65072, вул. Святослава Ріхтера, буд. 2, м. Одеса, ідентифікаційний код 33072323) на користь Приватного підприємства "БАКАЛЕЯ" (02660, м. Київ, проспект Визволителів,3, ідентифікаційний код 39030383) 41906 /сорок одна тисяча дев'ятсот шість/ грн. 10 коп. - основного боргу, 4794 /чотири тисячі дев'яносто чотири/ грн. 10 коп. - пені, 339 /триста тридцять дев'ять/ грн. 31 коп. - інфляційних витрат, 421 /чотириста двадцять одна/ грн. 89 коп. - 3% річних, 1737 /одна тисяча сімсот тридцять сім/ грн. 60 коп. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 08 жовтня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков