Рішення

від 26.09.2018 по справі 917/33/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 р. Справа № 917/33/18

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколай-Експорт", пров. Декабристів, 3, м. Павлоград, 51400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Світ. Україна 2015", пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007

про стягнення 167 147,50 грн. штрафу та зобов'язання виконати умови договору

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники:

від позивача: Барінов С.А, дов. в протоколі

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 167 147,50 грн. штрафу по договору поставки №31/10 від 31.10.2017 р. та зобов'язання виконати умови п.3.5 договору від 31.10.2017р. №31/10, а саме, скласти та зареєструвати у встановленому порядку податкові накладні: від 03.11.2017р. на загальну суму 414 862,50 грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн.; від 06.11.2017р. на загальну суму 420875,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн. та надати їх позивачу.

25.04.2018 р. позивач заявою (вх. № 4199) уточнив позовні вимоги, в якій просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 167 147,50 грн. та зобов'язати відповідача виконати умови п.3.5 договору від 31.10.2017р. №31/10, а саме, скласти та зареєструвати у встановленому порядку податкові накладні: від 03.11.2017р. на загальну суму 497 835,00 грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн.; від 06.11.2017р. на загальну суму 505 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн. та надати їх позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених п. 3.5 договору, а саме, не складення ним та ухилення від реєстрації податкових накладних, призвело до втрати позивачем права на віднесення вказаної вище суми ПДВ до податкового кредиту, а отже, при виникненні у позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість, він буде змушений сплачувати їх у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2018р. з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 167 147,50 грн. Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови п.3.5 договору від 31.10.2017р. №31/10, а саме, скласти та зареєструвати у встановленому порядку податкові накладні: від 03.11.2017р. на загальну суму 497 835,00 грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн.; від 06.11.2017р. на загальну суму 505 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн. та надати їх позивачу, покладається на розсуд суду.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відмітками пошти на конвертах: ухвали від 10.01.2018р., 07.02.2018р., 25.04.2018р., 21.05.2018р. - за закінченням терміну зберігання , ухвала суду від 06.08.2018 р. - організація вибула .

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.08.2017р., 21.05.2018р., 03.09.2018р. місцезнаходження відповідача: 36007, м. Полтава, провулок Перспективний, будинок, 10, що співпадає з адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 03.09.2018 р. оголошувались перерви до 20.09.2018 р. до 16 год. 00 хв. та 20.09.2018 р. до 26.09.2018 р. до 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 26.09.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив:

Між ТОВ СП СВІТ.УКРАЇНА 2015 (постачальник) (відповідач) та ТОВ МИКОЛАЙ-ЕКСПОРТ (покупець) (позивач) був укладений договір поставки № 31/10 від 31.10.2017р., який діє до 31.12.2018р.(а.с.11-13).

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар в кількості, асортименті, за ціною, та на інших умовах, вказаних у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними додатками.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна кількість товару, що поставляється обговорюється у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору строк поставки товару - обговорюється у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в специфікаціях

Відповідно до п. 3.3 цього договору перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження товару, що підтверджується ТТН, або актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару за тонну та сума кожного постачання обговорюється у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору товар постачається на умовах передоплати, шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше прямо не буде вказано в специфікаціях.

На виконання умов договору, відповідно до Специфікації №1 від 31.10.2017р. (додаток №1 до договору) на загальну суму 5 550 000,00 грн., по видаткових накладних №151 від 03.11.2017р. на суму 497 835,00 грн, у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн. , № 152 від 06.11.2017р. на суму 505 050,00 грн., в т.ч. ПДВ 84 175,00 грн. постачальник покупцю здійснив постачання товару - сої на умовах постачання: EXW - склад постачальника за ІНКОТЕРМС - 2010.(а.с.14-15).

Як вказує позивач, покупець свої зобов'язання по оплаті товару виконав повністю, перерахувавши кошти платіжними дорученнями № 633 від 03.11.2017р., № 637 від 07.11.2017р.(а.с.19-20).

Відповідно до п. 3.5 договору не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов'язань з податку на додану вартість за цей товар, постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач свої зобов'язання, передбачені п.3.5 цього договору, не виконав.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За постачання партії товару від 03.11.2017р. позивач сплатив оплату у розмірі 100% вартості товару цим же числом - 03.11.2017 (платіжне доручення №633).

Щодо постачання партії від 06.11.2017 позивач оплатив 100% вартості товару наступного дня - 07.11.2017 (платіжне доручення №637).

Таким чином, відповідно до настання першої події, датами виникнення податкових зобов'язань є:

03.11.2017 дата виникнення податкових щодо ПДВ у розмірі 82 972,50 грн. (видаткова накладна №151 від 03.11.2017);

06.11.2017 щодо ПДВ у розмірі 84 175,00 грн. (видаткова накладна №152 від 06.11.2017).

Згідно з п. 201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійснені операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати в СРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, тобто, відповідно до податкового законодавства граничний термін для реєстрації податкових накладних щодо постачань від 03.11.2017р. та 06.11.2017р. є 30.11.2017р. (включно).

З урахуванням наведеного та порядку здійсненої поставки товарів та її оплати, які відбулись за договором, відповідач згідно вимог ПКУ був зобов'язаний скласти дві податкові накладні:

від 03.11.2017. на загальну суму 497 835, 00грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн.;

від 06.11.2017 на загальну суму 505 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. договору відповідач зобов'язався надати позивачу податкові накладні у відповідний строк.

Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконав.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку порушення постачальником обов'язку, обумовленого пунктом 3.5 цього договору, він сплачує штраф в розмірі 100% від сум податку за податковим зобов'язанням із податку на додану вартість, за якими не буде надана належним чином складена та зареєстрована в порядку визначеному законодавством податкова накладна.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст. 193, ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, за порушення відповідачем господарських зобов'язань, передбачених п. 3.5 договором поставки № 31/10 від 31.10.2017р., позивач відповідачу нарахував 167 147,50 грн. штрафу.

01.12.2017р. позивач до відповідача звернувся з претензією №1 по електронній пошті (tekhana9@gmail.com) з проханням сплатити штраф у розмірі, визначеному п. 5.4 Договору - 167 147,50 грн. та зареєструвати належним чином і надіслати вказані податкові накладні або відшкодувати завдані збитки у розмірі 167 147,50 грн. у семиденний строк на вказані у претензії банківські рахунки позивача (а.с. 16 - 17).

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати штрафу в сумі 167 147,50 грн. відповідач не надав.

Крім того, відповідачем не подано доказів надання позивачу податкових накладних відповідно до п. 3.5. договору, що підтверджується також податковими деклараціями позивача за період з листопада 2017 р. по липень 2018 р. (копії податкових декларацій оглянуті судом 26.09.2018 р. в судовому засіданні, див. протокол).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 167 147,50 грн. штрафу обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови п. 3.5 договору від 31.10.2017р. № 31/10, а саме, скласти та зареєструвати у встановленому порядку податкові накладні від 31.11.2017р. на загальну суму 497 835 грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн., від 06.11.2017р. на загальну суму 505 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн., та надати їх позивачу, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач в позові посилається на ст. 552 ЦК України, яка передбачає, що плата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі . Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня виникнення у покупця податкових зобов'язань з податку на додану вартість за цей товар, постачальник зобов 'язаний надати покупцю податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, пунктом 3.5. договору від 31.10.2017р. № 31/10 зобов 'язано відповідача надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі.

Умови щодо реєстрації податкових накладних визначені ПКУ.

Таким чином, договором поставки від 31.10.2017р. № 31/10 відповідач брав на себе зобов'язання передати позивачу податкові накладні . Зобов'язань відповідача щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних договір не передбачає.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача скласти та зареєструвати у встановленому порядку податкові накладні: від 03.11.2017р. на загальну суму 497 835,00 грн., у т.ч. ПДВ 82 972,50 грн.; від 06.11.2017р. на загальну суму 505 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 84 175,00 грн. та надати їх позивачу є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 210, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Світ. Україна 2015", (пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 40039117, п/р 26004054637356 в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколай-Експорт" (пров. Декабристів, 3, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 39648171, п/р 26008455017909 в АТ ОТП Банк , МФО 300528) суму штрафу у розмірі 167 147,50 грн., 2 507,21 грн. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.10.2018 р.

Суддя Солодюк О.В.