Рішення

від 25.09.2018 по справі 265/5021/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/5021/16-ц

Провадження №2/265/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судового засідання Федорової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикуля Вадим Леонідович, ОСОБА_4, ОСОБА_5, гаражно-будівельний кооператив Східний -авто 1 ,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27 серпня 2015 року ОСОБА_2 набула право власності на нежитлове приміщення - самочинно збудовану нежитлову будівлю, розташовану в АДРЕСА_5. Зазначена будівля належала відповідачці ОСОБА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2010 року № 2-6680/2010, яким визнано за нею право власності на самовільно збудоване нежитлове приміщення: сторожку літ.А-1, гараж літ.А1-1 площею 58,0 кв.м., вбиральню літ. Б-1, навіс літ.В-1, огорожу №1,2, замощення 1, загальною площею 314 кв.м., по АДРЕСА_5. Однак це рішення суду 17 вересня 2014 року було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Не будучи власником зазначеного нерухомого майна, ОСОБА_1 27 серпня 2015 року на підставі скасованого рішення суду зареєструвала своє право власності на майно. Вказує на те, що так як до прийняття самочинно збудованої будівлі в експлуатацію, тобто її узаконення у встановленому порядку така будівля не є об єктом нерухомого майна, тому не могла бути об єктом купівлі-продажу. З наведених підстав вважає укладений між відповідачами договір купівлі-продажу таким, що порушує вимоги ст. 203 ЦК України. У зв язку з тим, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно знаходиться відповідно до договору оренди землі, укладеного на підставі скасованого рішенння суду в користуванні ОСОБА_1, а перехід права власності зобов язує міську раду передати таку земельну ділянку у користування ОСОБА_2, позивач позбавлений можливості вільного користування земельною ділянкою, чим порушуються права міської ради.

Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 серпня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1058, скасувати його державну реєстрацію індексний номер: 23945944 та стягнути з відповідачів на користь місцевого бюджету сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду з даною позовною заявою.

10 липня 2017 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив про те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно АДРЕСА_5 було видано ОСОБА_1 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, тобто не за місцем розташування нерухомого майна в порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 07 серпня 2015 року ОСОБА_1 за індексним номером 41928411 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області;

скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 серпня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1058;

скасувати рішення про державну реєстрацію вказаного договору індексний номер: 23945944;

стягнути з відповідачів на користь місцевого бюджету сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду з даною позовною заявою в розмірі 1 378 грн.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на позовну заяву, в якому посилалися на те, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди, укладеного з міською радою, є орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_5, по даний час своєчасно сплачує орендну плату. Відповідно до Декларації про готовність об єкта до експлуатації від 10 листопада 2014 року об єкт - автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу був введений в експлуатацію. Тобто на той час ОСОБА_1 володіла відповідною земельною ділянкою на підставі договору оренди, а право власності на відповідні нежитлові приміщення було належним чином нею оформлено, шляхом отримання Декларації про готовність об єкта до експлуатації від 10 листопада 2014 року. В подальшому між відповідачами 27 серпня 2015 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі. Тому усі умови, передбачені законодавством для вчинення правочину, були виконані в повному обсязі. На даний час ОСОБА_2 законно володіє нерухомим майном по АДРЕСА_5, не порушує будь-чиїх прав та інтересів, своєчасно сплачує орендну плату, понесла певні затрати на придбання приміщення, розробку проекту відводу земельної ділянки та інше. Крім того, порушується право ОСОБА_2 на мирне володіння своїм майном та відповідно вимоги ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Просили відмовити в позові повністю.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Маріупольської міської ради копії документів, поданих для державної реєстрації нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_5.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 травня 2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 січня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, гаражно-будівельний кооператив Східний -авто .

Представник позивача Карацюба В.Л. при розгляді справи підтримав позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з явилися, надавши суду письмові заяви про розгляд справи в їх відсутність з участю їх представників.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 при розгляді справи заперечувала проти задоволення позовної заяви, посилаючись на те, що позивач не довів обставини, на які посилається в позовній заяві. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 при розгляді справи просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на безпідставність вимог позивача. Також зазначив про те, що можливість подання заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей, до органів державної реєстрації прав Запорізької області було встановлено наказом Міністерства юстиції України №1354/5 від 15 серпня 2014 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріс Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикуля В.Л. надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу в його відсутність.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник гаражно-будівельного кооперативу Східний -авто Карпишинець В.О. при розгляді справи підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 серпня 2015 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купілі-продажу нежитлового приміщення, а саме: сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, огорожі та замощення, загальною площею 3 184 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_5 (а.с.73-74 том 1).

Зазначене нерухоме майно належало ОСОБА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2010 року, яким визнано за нею право власності на самовільно збудоване нежитлове приміщення: сторожку літ.А-1, гараж літ.А1-1 площею 58,0 кв.м., вбиральню літ. Б-1, навіс літ.В-1, огорожу №1,2, замощення 1, загальною площею 314 кв.м., по АДРЕСА_5 (а.с.6 том 1).

Однак Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 вересня 2014 року вищевказане рішення суду було скасовано (а.с.8-10 том №1).

За заявою ОСОБА_1 10 листопада 2014 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області Маріупольської міської ради затверджено декларацію про готовність об єкта до експлуатації, зокрема, сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, огорожі та замощення (а.с.30-34 том 1).

Рішенням Маріупольської міської ради від 28 березня 2014 року № 6/38-4378 ОСОБА_1 погоджено розробку проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_5 (а.с.115 том 1).

28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3297 га по АДРЕСА_5 (а.с.11-14 том № 1).

В подальшому на підставі наказу №158 від 21 грудня 2017 року управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради було скасовано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ДЦ 082143070210 від 03 листопада 2014 року та Декларацію про готовність об єкта до експлуатації № ДЦ 142143140293 від 10 листопада 2014 року (а.с.228 том 1).

11 вересня 2018 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду було скасовано вищевказаний наказ (а.с.....том 2).

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п. в ст.12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За ч.5 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що предметом купівлі-продажу за оспорюваним договором від 27 серпня 2015 року укладеним між відповідачами є нежитлове приміщення загальною площею 314 кв.м., по АДРЕСА_5, право власності на яке належало ОСОБА_1 на підставі скасованого рішення суду.

Тобто, у зв'язку із скасуванням рішення суду на момент укладення договору купівлі-продажу між відповідачами, предметом договору було самочинно зведене нерухоме майно на земельній ділянці комунальної власності.

Проте, до прийняття самочинно зведеної будівлі в експлуатацію та її узаконення в установленому порядку це приміщення не є об'єктом нерухомого майна і не може бути предметом купівлі-продажу, як нерухоме майно, бо не визнано таким.

Врахувавши наведене, оскільки зміст спірного договору купівлі-продажу суперечить нормам Цивільного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.

Після скасування рішення суду про визнання права власності на самочинно збудоване майно, 07 серпня 2015 року ОСОБА_1 за індексним номером 41928411 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зокрема, будівлю по АДРЕСА_5 (а.с.92 том № 1).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, відповідно до картки прийому заяви № 23486361 ОСОБА_1 до заяви про реєстрацію права власності, було додано документи, в тому числі, рішення суду про визнання права власності та Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ДЦ 142143140293 від 10 листопада 2014 року (а.с. № 161).

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені у ст.11 ЦК України, серед яких, зокрема, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Єдиною підставою для набуття права власності відповідно до вимог ст.376 ЦК України на самочинне будівництво є рішення суду, яке набрало законної сили та яке згідно п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-ІУ є підставою для державної реєстрації права власності.

Наявність в ОСОБА_1 Декларації про готовність об єкта до експлуатації та права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, яка перебуває у комунальній власності Маріупольської міської ради, за відсутності чинного рішення суду, не є підставою для набуття права власності та державної реєстрації такого права в подальшому.

Заявляючи вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07 серпня 2015 року ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації права власності на таке майно, позивач посилається на те, що свідоцтво видано не за місцем розташування нерухомого майна в порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-ІУ (в редакції від 10 липня 2015 року) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацом другим і третім частини п ятої цієї статті.

За вимогами п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , орган державної реєстрації прав проводить, зокрема, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Водночас, відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1354/5 від 15 серпня 2014 року Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей , було встановлено, що заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей, можуть подаватися як до будь-якого органу державної реєстрації прав на території області, в межах якої розташоване нерухоме майно, так і до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей.

У разі подання заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах територій Луганської та Донецької областей, до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей державні реєстратори речових прав на нерухоме майно таких органів проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

За наведених вище обставин, підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07 серпня 2015 року ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації права власності на таке майно, саме з цих підстав суд не вбачає

Однак, суд зазначає, що згідно ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням того, що державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 прийнято на підставі скасованого ухвалою ВССУ 17 вересня 2014 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2010 року про визнання права власності на самочинно збудоване майно, суд приходить до висновку про визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 07 серпня 2015 року за індексним номером 41928411 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області та скасування державної реєстрації такого права.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів на користь місцевого бюджету Маріупольської міської ради.

Керуючись ст.ст.215,216,328,376, 665,657 ЦК України, ст.ст.141,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикуля Вадим Леонідович, ОСОБА_4, ОСОБА_5, гаражно-будівельний кооператив Східний -авто 1 , задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: сторожку літ.А-1, гараж літ.А1-1 загальною площею 58,0 кв.м., вбиральню літ. Б-1, навіс літ.В-1, огорожу №1,2, замощення 1, загальною площею 314 кв.м., по АДРЕСА_5, яке видане 07 серпня 2015 року ОСОБА_1, за індексним номером 41928411 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: сторожку літ.А-1, гараж літ.А1-1 загальною площею 58,0 кв.м., вбиральню літ. Б-1, навіс літ.В-1, огорожу №1,2, замощення 1, загальною площею 314 кв.м., по АДРЕСА_5 за ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 27 серпня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1058;

Скасувати рішення про державну реєстрацію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 27 серпня 2015 року за індексним номером 23945944;

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Маріупольської міської ради судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень в рівних частках по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Маріупольська міська рада, код ЄДРПОУ 33852448, юридична адреса: АДРЕСА_8.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_6.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикуля Вадим Леонідович, юридична адреса: АДРЕСА_7.

Третя особа: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2.

Третя особа: ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_4, адреса реєстрації: АДРЕСА_3.

Третя особа: Гаражно-будівельний кооператив Східний -авто 1 , ЄДРПОУ 22030243, юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Київська, будинок 51Б.

Представник позивача: Карацюба Валерій Леонідович, юридична адреса: АДРЕСА_8.

Представник відповідача: ОСОБА_7, адреса: АДРЕСА_9.

Представник відповідача: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_5, адреса реєстрації: АДРЕСА_4.

Представник третьої особи: Карпишинець Василь Олексійович, юридична адреса: АДРЕСА_10.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2018 року.

Суддя: І.М.Міхєєва