Рішення

від 04.10.2018 по справі 923/633/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року Справа № 923/633/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, ідентифікаційний код: 01125695

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНМ-Транс , місцезнаходження: 73021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 40861875

про стягнення 623,70 доларів США, що складає еквівалент 16346,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат ОСОБА_1

від відповідача - адвокат ОСОБА_2, ОСОБА_3 керівник.

11.07.2018 року до суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНМ-Транс» , на підставі ст. ст. 525, 526, 533, 625, 626, 629, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України, боргу у розмірі 623,70 дол. США, що станом на дату звернення за курсом НБУ еквівалентно 16346,55 грн., за послуги зі зняття спецвагонів з візків за договором № 2/102Д від 19.12.2016 року.

Справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2018 року розподілена судді Остапенко Т.А.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.07.2018 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою від 19.09.018 р. розгляд справи відкладався до 03.10.2018 р. для надання позивачем пояснень щодо встановлення тарифів на послуги.

Справу розглянуто в судових засіданнях 19.09.2018 р., 03.10.2018 р., 04.10.2018 р. за межами строку, визначеного ст. 248 ГПК України, що обумовлено відпусткою судді з 06.08.2018 року по 17.09.2018 року.

Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду з прав людини Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз'яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

За змістом ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги підтримав, зазначив, що ними належним чином виконані зобов'язання за Договором №2/102Д від 19.12.2016 р., здійснено на їх території перевалку вантажів, які прибули для Клієнта, організовано своєчасне розвантаження вантажів з суден і вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, узгодженими в додатках до договору. Але за Відповідачем обліковується дебіторська заборгованість на суму 623,70 дол. США, що станом на дату звернення до суду за курсом НБУ еквівалентно 16346,55 грн., за послуги зі зняття спецвагонів з візків згідно рахунку №466 від 27.03.2018 р. та ОСОБА_2 виконаних робіт (надання послуг) №472 від 27.03.2018 р., яка утворилась внаслідок різниці вартості цієї послуги згідно тарифу Укрзалізниці та некоректного виставлення рахунків на оплату послуг за період з 15.02.2017 р. по 20.09.2017 р.

Представники Відповідача проти обставин, викладених у позові заперечили, наголосили на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, про що надали відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначили, що ними повністю оплачено послуги Позивача за Договором №2/102Д від 19.12.2016 р. за період з 15.02.2017 р. по 20.09.2017 р. відповідно до виставлених рахунків. Зміна вартості послуг Позивача з Відповідачем, у спосіб передбачений Договором, не узгоджувалась. Умовами договору не передбачений обов'язок Відповідача з відшкодування вартості послуг з контролю за вивантаженням насипних і навалочних вантажів, наданих ПАТ Укрзалізниця Позивачеві.

В судовому засіданні 03.10.2018 р. оголошувалась перерва до 04.10.2018 р., в якому судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

Між Державним підприємством Херсонський морський торговельний порт (далі ДП ХМТП , Позивач, Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВНМ-Транс (далі ТОВ ВНМ-Транс , Відповідач, Клієнт) 19.12.2016 р. укладено Договір №2/102Д на виконання робіт (далі Договір №2/102Д) (а.с. 13-38).

Відповідно до п. 1.1.-1.4. Договору №2/102Д, Позивач організовує і здійснює своїми силами і засобами за кошти Відповідача роботи: навантажувально-розвантажувальні операції (перевалка) зовнішньоторговельних та транзитних вантажів. Завезення/вивезення Відповідачем вантажу на ДП ХМТП для виконання робіт здійснюється залізничним, автомобільним та водним транспортом. Місце виконання робіт - територія ДП ХМТП та акваторія морського порту Херсон і причали ХФ ДП Адміністрація морських портів України . За виконання Позивачем робіт Відповідач здійснює оплату відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1. Договору №2/102Д визначено, що послуги та види робіт, які надаються/виконуються Позивачем Відповідачу в рамках даного Договору №2/102Д, варіанти вантажних операцій, умови їх виконання, супутні послуги, їх вартість, обсяг таких робіт та інші умови стосовно вантажу зазначаються в додатках та додаткових угодах до цього Договору №2/102Д.

Договірними умовами передбачений обов'язок Позивача організувати своєчасне розвантаження вантажів з суден і вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна і вагони, інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами узгодженими в додатках до цього Договору, а Відповідача - забезпечити своєчасність надходження на рахунок Позивача платежів за виконані роботи та надані послуги.

Ціна Договору, умови і порядок розрахунків встановлені розділом 5, відповідно до якого розрахунки за роботи/послуги Позивача здійснюються згідно тарифів Підприємства, діючих на момент надання послуг/виконання робіт. Розрахунки за роботи/послуги Підприємства проводяться Відповідачем шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати згідно рахунків Підприємства. Відповідач оплачує Позивачу вартість робіт і послуг, які надані Підприємством згідно даного Договору відповідно до тарифів Підприємства. При наданні Позивачем додаткових послуг, що не були включені в попередню оплату, Відповідач оплачує їх при остаточному розрахунку. Остаточний розрахунок здійснюється Відповідачем по кожній судновій партії вантажу після відвантаження вантажу на судно. Оплата по Договору проводиться в національній валюті (доларах США для нерезидента) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача в безготівковій формі.

Порядок оформлення додатків до цього Договору сторонами передбачений у розділі 6, де зазначено, зокрема, про те, що в них встановлюються додаткові обов'язки сторін, додаткові умови проведення конкретних операцій по перевалці вантажу, ставки оплат за роботи.

Відповідно до п. 9.2. Договору №2/102Д, зміни і доповнення до нього дійсні тільки в письмовій формі і за підписами уповноважених осіб, крім змін тарифів, платіжних реквізитів та адрес сторін. Про зміну тарифів Позивач повідомляє Відповідача безпосередньо за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку, вказаних в Договорі з подальшою відправкою протягом 5 робочих днів оригінального листа повідомлення. Змінені місцеві тарифи Підприємства приймаються до розрахунку з дати затвердження директором, тарифи залізниці - з дати затвердження залізницею.

Умови Договору зберігають силу протягом строку його дії з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., а в частині зобов'язань Відповідача щодо сплати заборгованості - до повного виконання таких зобов'язань (розділ 12 Договору №2/102Д).

Сторонами за Договором №2/102Д оформлені двосторонні додатки по кожному вантажу №1- перелік експедиторів та вантажів, №2 - зернові, олійні вантажі 20000 тон насипом, №3 - зернові, олійні вантажі та продукти переробки зерна 80000 тон насипом.

Додатковою угодою №3 від 24.03.2017 р. внесено зміни в п. 15 Додатку №3 до Договору №2/102Д - тарифи за перевалку експортних зернових та харчових вантажів насипом.

Пунктом 15.26 Додатку №3 до Договору №2/102Д встановлена вартість послуг сторонніх підприємств при перевантаженні експортних зернових та харчових вантажів насипом, а саме: вартість зняття зерновозів з візків за 1 вагон складала 292,57 грн. (у редакції Додаткової угоди №3 від 24.03.2017 р.).

Згідно п. 20.8. Додатку №3 до Договору №2/102Д, Відповідач виступає експедитором вантажу на ДП ХМТП та діє за дорученням і за рахунок коштів вантажовласників, фірм які є нерезидентами.

На виконання договірних зобов'язань Позивачем з 15.02.2017 р. по 20.09.2017 р. надано послуги з перевалки вантажів, зокрема і зняття спецвагонів з візків, що підтверджено актами виконаних робіт (наданих послуг) та виставлено Відповідачеві рахунки-фактури для їх оплати (а.с. 82-111).

Відповідачем рахунки-фактури оплачені, що Позивачем не заперечується та, відповідно до ч. 1 ст.. 75 ГПК України, не доказується при розгляді цього спору. Також, в судовому засіданні представником Відповідача повідомлено, а представником Позивача не спростовано, про закінчення строку дії Договору №2/102Д, проведення остаточних розрахунків, складення актів звірки розрахунків.

Для забезпечення технологічних процесів розвантаження вагонів-хопперів безпосередньо в трюм судна, ДП ХМТП щорічно замовляє послуги з контролю за вивантаженням насипних і навалочних вантажів методом зняття кузовів вагонів з візків у ПАТ Укрзалізниця .

Так, 13.05.2017 р. між Позивачем (Замовник) та ПАТ Укрзалізниця (Виконавець) укладено Договір №18Т, відповідно до умов якого Виконавець надає послуги з контролю за вивантаженням насипних і навалочних вантажів методом зняття кузова вагонів (зерновозів, мінераловозів, цементовозів) з візків в ДП ХМТП , а Замовник їх оплачує (а.с. 42-46).

Пунктом 5.1. Договору 18Т визначена вартість послуг згідно калькуляцій Виконавця (Додатки №№1, 2) за 1 вагон, а саме: з 01.01.2017 р. по 01.05.2017 р. - 292,57 грн. без ПДВ, з 01.05.2017 р. - 345,67 грн. без ПДВ.

Послуги надані ПАТ Укрзалізниця за Договором №18Т оплачені Позивачем, що підтверджено актами виконаних робіт та платіжними дорученнями (а.с. 137-152).

Оскільки, вартість послуги ПАТ Укрзалізниця з контролю за вивантаженням насипних і навалочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків, відповідно до калькуляції Додатку №2 до Договору 18Т, змінилась з 01.05.2017 р., що зумовило і зміну вартості послуг сторонніх підприємств при перевантаженні експортних зернових та харчових вантажів насипом - зняття зерновозів з візків 1 вагон, відповідно до Додатку №3 до Договору №2/102Д, Позивачем здійснено перерахунок наданих Відповідачу послуг та виставлено рахунок на оплату №466 і акт виконаних робіт №472 від 27.03.2018 р. на суму 623,70 доларів США (а.с. 39-41).

08.06.2018 р. за вих..№18.08/8/201 Позивач звернувся до Відповідача з претензією про оплату заборгованості на суму 623,70 доларів США, в якій зазначив, що причиною виникнення заборгованості є некоректне виставлення рахунків на оплату послуг за зняття спецвагонів з візків (а.с. 47-49).

Відповідач відмовився оплатити виставлений рахунок та у своїй відповіді від 18.06.2018 р. вих..№103 повідомив, що не отримував від Позивача ні додаткових угод, ні повідомлень про зміну тарифів, з вересня 2017 року ТОВ ВНМ-Транс не здійснювало перевалку вантажів через ДП ХМТП , заборгованість за актом звірки станом на 30.09.2017 р. погашена. Відповідач наголосив на виконанні всіх договірних зобов'язань перед ДП ХМТП , що підтверджується актом звірки розрахунків з Позивачем, підписаним в грудні 2017 р.

Відмова Відповідача погасити заборгованість з оплати послуг за зняття спецвагонів з візків на суму 623,70 доларів США за Договором №2/102Д спонукала Позивача звернутись до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем договір є договором про надання послуг, а правовідносини сторін, відповідно, врегульовано нормами статей 901-907 ЦК України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Характерною ознакою договору про надання послуг є особливість об'єкта, яка полягає в тому, що, по-перше, це дії нематеріального характеру, а по-друге - вони нероздільно пов'язані з особистістю послугонадавача. При наданні послуг оплаті підлягає не сам результат, а дії, які до нього призвели, тобто метою укладення договору про надання послуг є не отримання певного результату, а сам процес. При цьому певна дія або бездіяльність з надання послуги може створювати або бути опосередкованою певним результатом. Однак такі відносини є предметом договору про надання послуг лише у тому випадку, коли результат є невід'ємним або застосована річ є необхідною для вчинення, власне, самої замовленої дії або діяльністю виконавця. Отже, у договорі про надання послуг для замовника важливими є дії виконавця, навіть якщо вони спрямовані на отримання певного результату.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що Позивачем не доведено порушення Відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Договором №2/102Д та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 623,70 доларів США заборгованості.

Натомість, Відповідачем зазначені обставини в установленому процесуальним законом порядку спростовані.

Так, Відповідачем виконані остаточні розрахунки згідно умов Договору №2/102Д, який припинив свою дію 31.12.2017 року, про що сторонами складено акти звірки розрахунків станом на грудень 2017 року, що Позивачем не заперечувалось.

Частиною 1 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Позивач про зміну тарифу на оплату послуг за зняття спецвагонів з візків своєчасно в порядку, передбаченому п.9.2. Договору №2/102Д, Відповідача не повідомив, доказів зворотнього суду не надав. Перерахунок вартості наданих послуг, на підставі якого виставлено Відповідачу ОСОБА_4 виконаних робіт (наданих послуг) та рахунок на оплату послуги за зняття спецвагонів з візків на суму 623,70 доларів США, здійснив лише 27.03.2018 р. вже після проведення Відповідачем остаточних розрахунків за Договором, що суперечить положенням ст. 632 ЦК України.

Посилання Позивача на некоректність виставлених рахунків зазначених обставин не спростовують.

Також, суд зазначає про невідповідність послуги, зазначеної в п. 15.26. Додатку №3 до Договору №2/102Д, як вартість послуг сторонніх підприємств при перевантажені експортних зернових та харчових вантажів насипом - зняття зерновозів з візків, послузі з контролю за навантаженням, насипних і навалочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків, оплаченої Позивачем ПАТ Укрзалізниця за Договором №18Т, оскільки безпосередньо вантажні операції, в тому числі і навантаження вантажів у транспортні засоби, як зняття зерновозів з візків, здійснюються портовим оператором, а їх вартість встановлена як ставка перевалки за 1 тону вантажу.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 623,70 доларів США за послуги зняття спецвагонів з візків є безпідставними та такими що не ґрунтуються на законі, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, внаслідок відмови в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на Позивача.

Також у відзиві на позовну заяву відповідачем наводиться попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якого включено витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статей 123, 126 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правова позиція щодо стягнення, зокрема, витрат на правову допомогу, наведена у постанові Верховного суду від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц.

Так, зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, документального підтвердження щодо витрат на правову допомогу, у розмірі, вказаному у відзиві на позовну заяву, відповідачем не надано, у зв'язку із чим відсутні підстави для покладення на позивача обов'язку оплатити понесені відповідачем судові витрати з професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, ідентифікаційний код: 01125695) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНМ-Транс (місцезнаходження: 73021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 40861875) про стягнення 623,70 доларів США, що складає еквівалент 16346,55 грн. - відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 08.10.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко