Ухвала

від 11.09.2018 по справі 522/14061/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

11.09.2018 № 522/14061/18

№ 1-«кс»/522/16579/18

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді із клопотанням погодженим з прокурором, в якому просить накласти арешт на предмети та документи, які були вилученні в ході проведення обшуку 30.08.2018 за адресою: Одеська область, Татарбунарський район с. Нерушай, земельна ділянка місце розташування якої визначено камерально, що співпадає на місцевості з поворотними точками, які мають наступні географічні координати: 45.665160, 29.494058; 45.665700, 29.499176; 45.661126, 29.501000; 45.660189, 29.496108.

В обґрунтування поданого клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018160000000060 від 05.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи ПП «Агро-соя» (код ЄДРПОУ 38012274) протягом 2016-2018 років, діючи умисно, шляхом реалізації товарної сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, без відповідного відображення даних фінансово-господарських операцій в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності підприємства, ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 4744тис. грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

ПП «Агро-соя» перебуває на обліку в Арцизькій ОДПI ГУ ДФС в Одеській області, є платник єдиного податку 4 групи та платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є вирощування зернових та технічних культур.

Посаду директора на підприємстві займає ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_1 ), засновниками ПП «Агро-Соя» є ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_2 ) та ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_3 ). Разом з тим, ОСОБА_8 підконтрольні також наступні підприємства: ВКФ «Тігос» в формі ТОВ (код ЄДРПОУ 31134052), ПП «СП «Успіх» (код ЄДРПОУ 38052500) та ФГ «Мінова А.Г.» (код ЄДРПОУ 39980095).

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «Агро-Соя» здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції за готівку. Продукція реалізована за готівку взагалі не відображається в документах бухгалтерського обліку. Облік сільськогосподарської продукції, яка реалізована за готівку ведеться лише в «чорновій» документації підприємства.

Разом з тим, встановлено, що ТОВ «Тігос» задіяне в незаконній діяльності по ухиленні від сплати податків ПП «Агро-Соя».

Виявлено, що фактичне місцезнаходження житлових, нежитлових та складських приміщень, адміністративних, господарських будівель, які використовуються ПП «Агро-Соя» розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район с. Нерушай, земельна ділянка місце розташування якої визначено камерально, що співпадає на місцевості з поворотними точками, які мають наступні географічні координати: 45.665160, 29.494058; 45.665700, 29.499176; 45.661126, 29.501000; 45.660189, 29.496108.

30.08.2018 на виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.08.2018 проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході якого, виявлено та вилучено:

- чорнові записи щодо реалізації товарної сільськогосподарської на 117 арк.;

- зошит із чорновими записами із надписом «Ячмень люденое»;

- зошит із чорновими записами із надписом «Оз. пшеница Фермеры»;

- зошит із чорновими записами «Vintage Notebook»;

- зошит з чорновими записами з надписом «73-84 Адаєвський»;

- нут очищений об`ємом приблизно 147 т.;

- нут неочищений об`ємом приблизно 20 т.;

- рапс об`ємом приблизно 8 т.;

- пшениця озима об`ємом приблизно 3600 т.;

- пшениця озима об`ємом приблизно 2000 т.;

- неочищені насіння цукрового буряку об`ємом приблизно 50 т.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому дані та обставини та просив задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Виходячи з ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1ст. 173 КПК Українипокладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Відповідно дост. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно дост. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно тимчасово вилучене 30 серпня 2018 року, під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Татарбунарський район с. Нерушай, земельна ділянка місце розташування якої визначено камерально, що співпадає на місцевості з поворотними точками, які мають наступні географічні координати: 45.665160, 29.494058; 45.665700, 29.499176; 45.661126, 29.501000; 45.660189, 29.496108, відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 32018160000000060, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання не містить жодного обгрунтованого посилання на те, яким саме критеріям, визначенимстаттею 98 КПК України, відповідають вказані предмети, документи та ТМЦ, а також яке доказове значення вони мають для досудового розслідування кримінального провадження, що свідчить про її суто формальний характер. Також слідчий суддя зауважує, що до клопотання про арешт майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Разом з тим, з огляду на велику кількість предметів, документів та ТМЦ, вилучених під час обшуків, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у даному випадку не є співрозмірним з завданнями кримінального провадження.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, визначнимст. 98 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять доказів того, що вказані предмети, документи та ТМЦ, здобуті за обставин, викладених в фабулі кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення чи містять на собі його сліди.

Вказані предмети, документи та ТМЦ, не перебувають у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання; також вказані предмети, документи та ТМЦ не перебувають у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність в провадженні цивільних позовів виключає арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди.

Клопотання про арешт вказаних предметів, документів та ТМЦ, обґрунтовано формально, що свідчить про його необґрунтованість.

Таким чином, вважаю, що слідчим не доведено необхідності арешту майна, а протягом розгляду клопотання встановлено відсутність на даний час для цього правових підстав.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32018160000000060 від 05.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя