Рішення

від 02.10.2018 по справі 381/2212/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/997/18

381/2212/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Пруднікової П.М., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2018 року позивач в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,317 га, цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства та на земельну ділянку площею 3,4005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на територіях Веприцької сільської ради. Спадкоємцями першої черги за законом є його малолітня дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фастівською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №258/2017 після смерті ОСОБА_5 за заявами дочки спадкодавця ОСОБА_3 та сестри спадкодавця ОСОБА_4, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачу надали роз'яснення про те, що у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку. Також позивач зазначає, що шлюб між нею та спадкодавцем ОСОБА_5 було розірвано в 2007 році, разом вони не проживали, оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно знаходяться у родичів спадкодавця, які в добровільному порядку не бажають надати документи нотаріусу для оформлення спадкових прав малолітньої дочки ОСОБА_3. Крім цього, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавець ОСОБА_5, отримавши 14.10.2014 року у власність в порядку спадкування після смерті своєї бабусі житловий будинок, присадибну земельну ділянку та земельну ділянку (пай), здійснив державну реєстрацію прав лише на житловий будинок та на земельну ділянку (пай), тому присадибна земельна ділянка на якій розташований належний спадкодавцеві житловий будинок, залишилась зареєстрованою на ім'я попереднього власника ОСОБА_7

На підставі зазначеного просила суд визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на земельну ділянку площею 0,317 га, цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Веприцької сільської ради, що належала спадкодавцеві згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 20 січня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_7, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року та на земельну ділянку площею 3,4005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веприцької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

26 липня 2018 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07.09.2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_3 /а.с.13/.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 на земельну ділянку площею 3,4005 га на території Веприцької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2, які належали йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та на земельну ділянку площею 0,317 га. на території Веприцької сільської ради, яка належала спадкодавцеві згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 20 січня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_7.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, 15 березня 2005 року народилася ОСОБА_3 /а.с.6/.

Батьками записано ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержала ОСОБА_3, як донька спадкодавця.

Реалізуючи своє право на спадщину позивач в інтресах малолітньої доньки ОСОБА_3 звернулась до нотаріальної контори для отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, однак у видачі свідоцтв про право на спадщину нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували факт права власності на вказане майно за спадкодавцем.

Також встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавець ОСОБА_5, отримавши 14.10.2014 року у власність в порядку спадкування після смерті своєї бабусі житловий будинок, присадибну земельну ділянку та земельну ділянку (пай), здійснив державну реєстрацію прав лише на житловий будинок та на земельну ділянку (пай), а присадибна земельна ділянка на якій розташований належний спадкодавцеві житловий будинок, залишилась зареєстрованою на ім'я попереднього власника ОСОБА_7.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Об'єктами права власності є будь-які речі (майно).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно .

Також у даному Листі зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем .

Судом встановлено, що спадкодавець за життя набув у власністьжитловий будинок АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 3,4005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веприцької сільської ради в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7, яка померла 05.05.2009 року, на підтвердження чого отримав свідоцтва про право на спадщину за законом та набув у власність земельну ділянку площею 0,317 га, цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Веприцької сільської ради, однак не встиг за життя здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у відповідних органах.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд вважає доведеним, що малолітня донька ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тому набула право спадкування, але в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та державної реєстрації спадкового нерухомого майна, немає можливості переоформити на своє ім'я спадщину, саме тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, оскільки іншого порядку визнання права власності в порядку спадкування при відсутності оригіналів правовстановлюючих документів та державної реєстрації на спадкове нерухоме майно не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1225, 1233 ЦК України та статтями Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: АДРЕСА_2 РНОКПП:НОМЕР_1) в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована: АДРЕСА_3) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,317 га, цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Веприцької сільської ради, що належала спадкодавцеві згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 20 січня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_7, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 3,4005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Веприцької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Повний текст рішення виготовлений 05 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст.ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Є.Ю.Чернишова