Рішення

від 27.09.2018 по справі 703/2922/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2922/18

2/703/1770/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Балаклеївської сільської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 січня 2012 року помер - ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння № 17 по пров. Космічному в с. Балаклея Смілянського району Черкаської області та земельну ділянку площею 0,2260 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_3 шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, але юридично її не оформила. 22 березня 2015 року померла ОСОБА_3 Після її смерті спадщину прийняла позивач, шляхом подачі заяви в державну нотаріальну контору, однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Сільський голова с. Балаклея Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, в наданій суду заяві позов визнав та просив справу розглядати без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

15 січня 2012 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР № 182139, яке видане 16 січня 2012 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.5).

Із свідоцтва про одруження серії VІІІ-УР № 407225 виданого РАЦС с. Балаклея Смілянського району Черкаської області 19 лютого 1966 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб і прізвище дружині присвоєно Колісник (а.с. 16).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17279529 від 04 січня 2008 року ОСОБА_2 є власником будинковолодіння по пров. Космічний, 17 в с. Балаклея Смілянського району Черкаської області на підставі свідоцтва про право власності на житловий дім виданого 05 грудня 2007 року серія САВ 288217 (а.с. 9).

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 539449 виданого 08 грудня 2009 року Балаклеївською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2260 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд (а.с. 14).

22 березня 2015 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СР № 255618 виданого 23 березня 2015 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження серія І-ЯК № 939057 виданого 19 березня 1966 року с. Балаклея Смілянського району Черкаської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6

Із свідоцтва про народження серії ІІІ-СР 3 273312 виданого 03 червня 1989 року Балаклеївською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_6 записаний батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-СР № 134127 виданого 17 вересня 2016 року виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_1 уклала шлюб і змінила прізвище на Стоноженко (а.с.4).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори № 1914/02-14 від 25 вересня 2018 року вбачається, що після смерті 15 січня 2012 року ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3, із заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся ОСОБА_8, після смерті 22 березня 2015 року ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_7, із заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, органи БТІ у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності мали право видавати дублікат свідоцтва про право власності. Однак, з 1 січня 2013 року вищевказане положення втратило свою чинність, відтак позивач позбавлена можливості отримати дублікат втраченого свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається факт належності на праві приватної власності спірного майна ОСОБА_2, а відтак і ОСОБА_3, яка прийняла спадщину після його смерті, але юридично не оформила.

Згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності позбавляє права спадкоємця ОСОБА_1 оформити спадщину у нотаріуса після смерті 22 березня 2015 року ОСОБА_3, відтак її звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

Як передбачено ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16,181, 182, 186,187 334, 392,1216,1217, 1218, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння № 17 по пров. Космічному, в с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської області, а саме зазначені в технічному паспорті: літери А, а - житловий будинок (загальна площа 68,6 кв.м., житлова площа 43,5 кв.м.); Б - літня кухня, Б-і,б - сарай, Б-2 - гараж, Г - душ, Д - вбиральня, В- погріб, № 1-2 огорожа, № 3 - криниця, після смерті ОСОБА_3, яка померла 22 березня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,2260 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 7123780500:01:001:0696, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 539449 виданого 08 грудня 2009 року Смілянською райдержадміністрацією Черкаської області, після смерті ОСОБА_3, яка померла 22 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3,, Черкаської області, пров. Космічний, 11, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Балаклеївська сільська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Смілянський район, Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська