Рішення

від 24.09.2018 по справі 709/1525/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1525/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 16 жовтня 2017 року помер її рідний брат - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіту він не складав. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки оригінал державного акту втрачено. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі (а.с. 28) Відповідач надіслав лист, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника, проти позову не заперечував (а.с. 27).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

16 жовтня 2017 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 19 жовтня 2017 року серії І-СР № 313442 (а.с. 9).

Позивач є сестрою ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 31 травня 1955 року серії ЯЭ № 134393 (а.с. 6) та копією свідоцтва про укладення шлюбу від 19 травня 1995 року серії І-СР № 269622, згідно з яким позивач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище Данько на шлюбне прізвище Іванець (а.с. 8).

Заповіту ОСОБА_2 не складав. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9539 га, що розташована на території Лящівської сільської Чорнобаївського району Черкаської області.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ЧР № 021908 від 31 липня 2002 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 грудня 2017 року № 14814562 (а.с. 14).

Згідно з довідкою Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області

№ 920 від 18 лютого 2018 року ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав один за адресою: вул. Жовтнева, 8, с. Лящівка, Чорнобаївський район, Черкаська область (а.с. 10).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 03 серпня 2018 року (вих. № 1003-01/16) (а.с. 25), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 18), позивач зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 26) та їй видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки (а.с. 12, 13).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 11 червня

2018 року (вих. № 836/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на заявлене майно, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто 16 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач вчасно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, та частково оформила свої спадкові права, однак позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки правовстановлюючий документ на неї відсутній.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, наявність заповіту, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася у с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9539 га, кадастровий номер 7125185600:02:000:0915, вартістю 153028,00 грн., розташовану на території Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала її братові - ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай