Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/11080/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 09.10.2018Справа №  910/11080/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (м. Київ) До Приватного підприємства "Фортуна-2011" (м. Київ) Про стягнення 5.736,36 грн.                            Суддя Ващенко Т.М.                                                                                  Секретар судового засідання Шаповалов А.М. Представники сторін: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фортуна-2011" про стягнення 5.736,36 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № БІ120914 поставки від 28.01.15. в частині оплати поставленого позивачем відповідачу товару. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.18. відкрито провадження у справі № 910/11080/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень та додаткових доказів. Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто підприємством зв'язку з посиланням на вибуття адресата. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626  Цивільного кодексу України договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України). 28.01.15. між позивачем (далі – Постачальник) та відповідачем (далі – Покупець) було укладено Договір поставки № БІ120914 (далі – Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити і передати замовлений товар к власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити поставлений товар у відповідності з вимогами Договору. Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 з моменту його підписання і діє до 03.12.17. після закінчення встановленого строку Договір діє до повного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань, що випливають з Договору. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір  як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару. За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм  статті 712 Цивільного кодексу України    та    статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми    Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Ціна, кількість, асортимент кожної партії товару узгоджується сторонами і зазначаються в накладних. ціна на товар визначається в гривнях з урахуванням ПДВ (п. 2.2 Договору). Пунктом 5.1 Договору (в редакції підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Протоколу узгодження розбіжностей від 28.01.15. до Договору) сторони погодили, що оплата проводиться Покупцем протягом 60 календарних днів, рахуючи з моменту виконання поставки відповідної партії товару. Позивачем було поставлено відповідачу за Договором товар за видатковими накладними: № 653/3496 від 20.02.16., № 1583/4402 від 04.03.16., № 2371/5216 від 17.03.16., № 3049/5886 від 26.03.16., № 3924/6727 від 07.04.16., № 483/415 від 12.01.17., № 3688/3596 від 02.03.17. на загальну суму 58.775,52 грн. з ПДВ. Відповідна генеральна довіреність відповідача на отримання матеріальних цінностей від позивача наявна в матеріалах справи. Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного. У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було. Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з передання товару на суму 58.775,52 грн. Зважаючи на викладені вище обставини та   виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові накладні є належним доказом передачі товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару на суму 58.775,52 грн. в межах Договору здійснено належним чином. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частиною 1    ст. 692 Цивільного кодексу України    передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Накладними на повернення від покупця № 976 від 26.06.17. на суму 2.720,16 грн. та № 977 від 26.06.17. на суму 763,14 грн. відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 3.483,30 грн. Також, у відповідності до поданих позивачем виписок по власному рахунку відповідачем було сплачено Постачальнику 49.555,86 грн. за поставлений товар за Договором по вказаним видатковим накладним. За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дату поставки товару за представленими до матеріалів справи видатковими накладними, суд дійшов висновку, що строк оплати товару настав. Оскільки неоплаченим залишився товар на суму 5.736,36 грн., вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду. Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, товар, отриманий на підставі Договору, вказаних видаткових накладних, оплачено не було, в результаті чого у Покупця утворилась заборгованість в сумі 5.736,36 грн. Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  про стягнення 5.736,36 грн. за поставлений за Договором товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна-2011" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 12; ідентифікаційний код 37449295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42; ідентифікаційний код 35871504) 5.736 (п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 36 коп. заборгованості та 1.762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України. Суддя                                                                                                                           Т.М. Ващенко