Рішення

від 02.10.2018 по справі 914/1315/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 Справа №914/1315/18

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Техноспектр» , м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 8 141,46 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 акціонерним товариством «Львівобленерго» , м.Львів до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Техноспектр» , м.Львів про стягнення заборгованості в розмірі 8 141,46 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 31.07.2018 року. У підготовчому судовому засіданні 31.07.18р. розгляд справи відкладався на 10.09.18р.

Позивач у судове засідання 02.10.2018 року явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов.

Відповідач в судове засідання 02.10.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутими до суду поштовими конвертами з ухвалами, які скеровувалися на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 02.10.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Аргументи сторін.

Аргументи позивача:

Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , протокол №13 від 14.04.2016 року, Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі-Товариство) перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» , є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго» , заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об»єднання «Львівенерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго» , згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» .

03.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Львівобленерго» ) (постачальник) та ПП Техноспектр (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №90499 (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема» .

В порушення умов договору ПП Техноспектр не здійснило оплати за спожиту активну електричну енергію, що вбачається з долучених до позовної заяви розрахунків, внаслідок чого виникла заборгованість на 01.07.2018 року в сумі 3 977,85 грн.

Крім того, відповідно до п.4.2.1 договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 437,24 грн., та на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних в розмірі 38,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 69,93 грн.

В пункті 4.2.2 договору зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачу постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Обсяг споживання електричної енергії для ПП Техноспектр відповідно до додатку №1 до договору на 2018 рік встановлено 200 кВт/год. щомісячно.

За розрахунковий пеірод лютого 2018 року відповідачем спожито 1901 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1 707 кВт/год. (1901-200 кВт/год.) на суму 3 1617,86 грн. про що відповідачу скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та повідомлення Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживачем не здійснена оплата в сумі 3 617,86 грн.

Таким чином, підлягає до стягнення заборгованість у сумі 8 141,46 грн.

Аргументи відповідача :

Відповідач відзиву чи заперечень на позов до суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ .

03.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Львівобленерго» ) (постачальник) та ПП Техноспектр (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №90499 (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема» .

Відповідно до п.2.2.2. договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантійного рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» ; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності зазначеної в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Згідно п.2.3.3 договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Відповідно до п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

03.03.2008 року між постачальником та споживачем було укладено додаток №2 «Порядок розрахунків» до договору №90499.

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору розрахунковим періодом вважається період з 25 числа попереднього місяця до 24 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п.5 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Відповідно до абз.2 п.7 додатку №2 до договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

В порушення умов договору ПП Техноспектр не здійснило оплати за спожиту активну електричну енергію, що вбачається з долучених до позовної заяви розрахунків, внаслідок чого виникла заборгованість на 01.07.2018 року в сумі 3 977,85 грн.

Позивач, на підставі п.4.2.1. договору, нарахував відповідачу пеню, загальна сума якої згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 437,24 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять: 38,58 грн. три проценти річних та 69,93 грн. інфляційні втрати.

В пункті 4.2.2 договору зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачу постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Обсяг споживання електричної енергії для ПП Техноспектр відповідно до додатку №1 до договору на 2018 рік встановлено 200 кВт/год. щомісячно.

За розрахунковий пеірод лютого 2018 року відповідачем спожито 1901 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1 707 кВт/год. (1901-200 кВт/год.) на суму 3 1617,86 грн. про що відповідачу скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та повідомлення Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживачем не здійснена оплата в сумі 3 617,86 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути заборгованість у сумі 8 141,46 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про електроенергетику» , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що 03.03.2008 року між позивачем і відповідачем укладено договір №90499 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.2.1 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ, засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Як встановлено судом, позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту активну електроенергію, які на момент звернення з позовом відповідачем не оплачені повністю, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 3 977,85 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз.2 п.7 додатку №2 до договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Крім того, пунктом 4.2.2 договору визначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачу постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Обсяг споживання електричної енергії для ПП Техноспектр відповідно до додатку №1 до договору на 2018 рік встановлено 200 кВт/год. щомісячно.

За розрахунковий пеірод лютого 2018 року відповідачем спожито 1901 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1 707 кВт/год. (1901-200 кВт/год.) на суму 3 1617,86 грн. про що відповідачу скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та повідомлення Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживачем не здійснена оплата в сумі 3 617,86 грн.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано три проценти річних на загальну суму 38,58 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню на загальну суму 437,24 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума заборгованості (ціна позову) - 8 141,46 грн.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів належного виконання зобов'язання не представив.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів оплати боргу відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 підприємства «Техноспектр» про стягнення заборгованості в розмірі 8 141,46 грн. - задоволити.

2 . Стягнути з приватного підприємства Техноспектр (79035, м.Львів, вулиця Зелена,251, ідентифікаційний код 33667089) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, Сихівський район, вул.Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) - 3977,85 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 437,24 грн. пені, 38,58 грн. три проценти річних, 69,93 грн. інфляційних нарахувань, 3617,86 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, та 1 762,00 грн. судового збору.

3 . Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 08.10.2018 року.

Суддя Горецька З. В.