Рішення

від 08.10.2018 по справі 917/900/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018 Справа № 917/900/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Приватного підприємства "Оптима-плюс" (36010, м. Полтава, вул. Овочева, буд. 9)

до Державного Миргородського гренажного заводу (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Київська, буд. 15)

про стягнення 33 630 грн. 20 коп.

без виклику представників сторін

встановив :

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного підприємства "Оптима-плюс" до Державного Миргородського гренажного заводу про стягнення 33 630 грн. 20 коп., з них: 26876,74грн. - інфляційних за період 01.07.2015р. по 01.06.2018р., 6753,46грн. - 3% річних за період 24.06.2015р. по 25.06.2018р. нарахованих на заборгованість за договором купівлі-продажу № 5 від 06.02.2007р.

Позивач подав заяву (вхід. № 7763 від 20.08.2018р.) про уточнення позовних вимог , в якій прохає стягнути з відповідача: 27184,12 грн. - інфляційних за період 01.08.2015р. по 24.07.2018р., 6753,46 грн. - 3% річних за період 23.07.2015р. по 24.07.2018р. нарахованих на заборгованість, згідно договору купівлі-продажу № 5 від 06.02.2007р. Дана заява фактично є заявою про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За ч.2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі було відкрито 07.08.2018р., отже розгляд справи по суті повинен розпочатися 07.09.2018р.

Таким чином, заява про збільшення позовних вимог подана до початку розгляду справи по суті.

Згідно доданої до заяви поштової квитанції від 20.08.2018 та поштового опису вкладення у цінний лист від 20.08.2018р., копія даної заяви була своєчасно надіслана відповідачу.

З огляду на викладене, вказана заява подана з дотриманням вимог законодавства та прийнята судом до розгляду.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем за рішенням господарського суду Полтавської області від 19.10.2010р. у справі № 14/190 було присуджено до стягнення з відповідача 74970,00 грн. основного боргу, на виконання вказаного рішення виданий наказ, за яким 15.04.2014р. було відкрито виконавче провадження, проте на даний час заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За ухвалою господарського суду від 25.07.2018р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 07.08.2018 року відкрито провадження у справі № 917/900/18, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена позивачу, що підтверджується поштовим повідомленням від 08.08.2018р. (а.с.42).

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

07.09.2018р. суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 14/190 від 19.10.2010р. за позовом Приватного підприємства "Оптима-плюс" до Державного Миргородського гренажного заводу були встановлені наступні обставини:

- між Приватним підприємством "Оптима-плюс" (надалі - позивач) та Державним Миргородського гренажного заводу (надалі - відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 5 від 06.02.2007р. (далі - Договір);

- згідно Договору відповідач передає під реалізацію позивачу грену тутового шовкопряда в кількості 71 кг 400г за ціною 1050 гривень за 1 кг грени в тому числі ПДВ;

- на виконання Договору позивач на розрахунковий рахунок відповідача перерахував грошові кошти платіжним дорученням № 1504 від 06.02.2007р. в сумі 74970,00 гривень, в тому числі ПДВ;

- відповідно до п.6.4. договору у випадку не реалізації товару протягом чотирьох місяців з моменту оплати позивач повертає товар відповідачу, а останній повертає протягом трьох днів з моменту повернення товару суму попередньої оплати нереалізованого товару.

- позивач в установлений термін не реалізував товар та повернув його відповідачу за видатковою накладною № 5 на повернення товару в кількості 71,4 кг. від 23.06.2008р.

- відповідач свої зобов'язання в строк до 26.06.2008р. повернути грошові кошти в розмірі 74970,00грн. на розрахунковий рахунок позивача не виконав,

- позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з відповідача 74970,00 грн.- основного боргу, 6879,54 грн. - пені за період 01.03.2010 по 31.08.2010р., 16555,87 грн. інфляційних за період 01.06.2008 по 31.08.2010р., 4911,05 грн.- 3% річних за період за період 26.06.2008 по 31.08.2010р.

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 14/190 від 19.10.2010р. позов було задоволено повністю, стягнуто з Державного Миргородського гренажного заводу на користь Приватного підприємства "Оптима-плюс" 74970,00 грн. - основного боргу, 6879,54 грн. - пені, 16555,87 грн. - інфляційних, 4911,05 грн.- 3% річних, 1033,17грн. - державного мита, 23,00грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (а.с.14).

Дане рішення набрало законної сили, на його виконання господарським судом був виданий відповідний наказ № 14/190 від 03.11.2010р. (а.с.15).

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 14/190 від 19.10.2010р. було встановлено факт повернення відповідачу товар, підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 74970,00 грн.

За постановою від 24.09.2013р. ВП № 39894669 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 14/190 від 03.11.2010р. (а.с.16).

Постановою від 27.12.2013р. ВП № 39894669 державним виконавцем виконавчий документ було повернуто стягувачеві без виконання (а.с.17).

За постановою від 15.04.2014р. ВП №42923080 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 14/190 від 03.11.2010р. (а.с.18).

29.07.2014р. рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/1183/14 за неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу № 5 від 06.02.2007р. було стягнуто з Державного Миргородського гренажного заводу на користь Приватного підприємства "Оптима-плюс" 7272,09 грн. - інфляційні витрати, 6753,46грн. - 3% річних за період з 12.06.2011р. по 12.06.2014р. та 1827,00 грн. на повернення судового збору (а.с.19-20).

Посилаючись на те, що відповідачем основний борг в розмірі 74970,00 грн. не сплачено, позивач в даному позові заявив вимоги про стягнення з відповідача 27184,12грн. - інфляційних за період 01.08.2015р. по 24.07.2018р., 6753,46 грн. - 3% річних за період 23.07.2015р. по 24.07.2018р. нарахованих на заборгованість за договором купівлі-продажу № 5 від 06.02.2007р. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вхід. № 7763 від 20.08.2018р.)).

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку з цим зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог законів України «Про виконавче провадження» . Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11; від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11; від 14 листопада 2011 р. у справі № 3-116гс11 .

Оскільки відповідачем сума боргу не сплачена, то позивач правомірно нарахував інфляційні та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.

Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума інфляційних за період 01.08.2015р. - 24.07.2018р. становить 27123,51 грн . Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення інфляційних слід відхилити за їх безпідставністю.

Позивачем за період прострочки 23.07.2015р. - 24.07.2018р. нараховано відповідачу 3% річних в сумі 6753,46 грн. Суд, провівши перевірку правильності нарахування річних встановив, що заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6753,46 грн. відповідачу 3 % річних підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі: 1762,00 грн. витрат на сплату судового збору та 2975,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 1857 від 06.07.2018р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 22.06.2018р., укладений між ним та Приватним підприємством Адвокатське бюро ОСОБА_1 (а.с.27). За цим договором адвокат прийняв доручення позивача надавати йому правову допомогу у справі про стягнення з Державного Миргородського гренажного заводу 3 % річних та інфляційних витрат.

В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач надав детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.018р., копію платіжного доручення №1858 від 10.07.2018 про сплату 2975,00грн. за надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльність № 308 від 05.10.1999р. (а.с.27-29).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.

Отже, заявлена сума витрат на правничу допомогу, підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного Миргородського гренажного заводу (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Київська, буд. 15; ідентифікаційний код 00703279) на користь Приватного підприємства "Оптима-плюс" (36010, м. Полтава, вул. Овочева, буд. 9; ідентифікаційний код 32142593) 27123грн. 51 коп. - інфляційних, 6753 грн. 46коп. - 3% річних, 1758 грн. 85коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору, 2969 грн. 65 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 08.10.2018р.

Суддя Т. М. Безрук