Рішення

від 27.09.2018 по справі 918/233/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/233/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилам загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" ,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Адвокатського об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" ,

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - ОСОБА_3;

від третьої особи (Адвокатське об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс") - ОСОБА_4

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер C19617.

У судовому засіданні 27 вересня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" (далі - ОСОБА_1) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" (далі - ТОВ "Лювада") про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в якому просило суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ОСОБА_1 на недоторканність ділової репутації, інформацію про ОСОБА_1, поширену ТОВ "Лювада", зокрема, листом від 14 листопада 2017 року № 17/11-02, в якій зазначено, що ОСОБА_1:

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу ОСОБА_1 на результати розв'язання суддями спору між ТОВ "Лювада" та ОСОБА_1, мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ТОВ "Лювада"; не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів. вул. Шевченка, 1);

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що ОСОБА_1 співпрацювало упродовж 2015-2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам.

Крім того, у позовній заяві була викладена вимога щодо зобов'язання ТОВ "Лювада" негайно відкликати листи, які містять наведену інформацію, від усіх адресатів, яким його було надіслано, а саме:

1) лист № 17/11-02 від 14.11.2017 року, адресований Буцці Юнісем (Луїджі Буцці, 6, 15033, місто Казале Монферрато, Італія) та Дікергофф Гмбх (69 Бібріхер Штрассе, 65203 Вісбаден, Німеччина, а/с 2247, 6512 Вісбаден, Німеччина) та іншими адресатам, вказаним у листі; в тому числі надавши підтвердження позивачу про надсилання повідомлення про відкликання листів, в яких зазначена інформація за змістом, що є об'єктом даного позову;

2) лист Державній фіскальній службі України, предметом якого було звинувачення ОСОБА_1 у здійсненні фінансово-господарських операцій з суб'єктами фіктивного підприємництва, порушеннях податкового законодавства та законодавства про працю;

3) лист ТОВ "Лювада"від 14 листопада 2017 року № 17/11-27, адресований Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної ради України,

а також спростування на наступний день з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірної інформації про ОСОБА_1 аналогічним способом - шляхом направлення всім адресатам, яким було поширено недостовірну інформацію, листа наступного змісту:

"СПРОСТУВАННЯ.

Інформація, викладена у листі № 17/11-02 від 14.11.2017 року та інших листах подібного змісту відносно Приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна", зокрема, що Приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна":

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу Приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" та Приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що Приватне акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам є недостовірною.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" спростовує дану недостовірну інформацію на виконання рішення, прийнятого у господарський справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалося на те, що листом від 14 листопада 2017 року № 17/11-02 ТОВ "Лювада" звернулося до іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх, яким, на думку позивача, з метою дискредитації ОСОБА_1 поширило неправдиву інформацію про вчинення позивачем корупційних дій та ведення нечесної бізнес практики в Україні шляхом незаконного впливу на суддів, рейдерського захоплення майна, що нібито належить відповідачу, співпраці із фіктивними підприємствами, систематичного порушення прав працівників ОСОБА_1 на оплату праці. Крім того, вказана інформація також була доведена відповідачем до європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe - Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів. Разом з тим неправдиву інформацію щодо порушення ОСОБА_1 податкового законодавства та законодавства про працю відповідач також поширив шляхом її надсилання до ДФС України, а неправдиву інформацію, яка порушує право позивача на недоторканість його ділової репутації, ТОВ "Лювада" було поширено шляхом надіслання відповідного листа до Комітету Верховної ОСОБА_3 України з питань запобігання та протидії корупції. Враховуючи те, що поширена відповідачем інформація, на думку ОСОБА_1, є неправдивою та такою, що порушує його особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, позивач, посилаючись на статті 13, 32, 34, 55 Конституції України (далі - Конституція), статті 3, 15, 91, 94, 200, 201, 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20, 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 1, 5, 7 Закону України "Про інформацію" (далі - Закон), просив суд про задоволення своїх вимог.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2018 року № 312 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/233/18, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 16 травня 2018 року.

14 травня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ТОВ "Лювада" на позовну заяву від 11 травня 2018 року (т. 1, а.с. 108-115), в якому останнє заперечило проти задоволення вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що викладена відповідачем інформація становить оціночні судження, які не є предметом судового розгляду та взагалі не можуть бути спростовані.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено на 6 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 6 червня 2018 року строк розгляду справи № 918/233/18 в підготовчому засіданні було продовжено на 30 днів - до 20 липня 2018 року включно, а розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 3 липня 2018 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, було залучено Адвокатське об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт".

Ухвалою суду від 3 липня 2018 року у зв'язку висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення поданої відповідачем заяви від 3 липня 2018 року про відвід судді Церковної Н.Ф. від розгляду справи, провадження у справі № 918/233/18 на підставі статей 39, 228 ГПК України було зупинено до вирішення питання про відвід судді у даній справі, а матеріали цієї справи разом із заявою ТОВ "Лювада" про відвід судді Церковної Н.Ф. від розгляду справи вирішено передати уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Церковної Н.Ф.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ від 4 липня 2018 року клопотання (заяву) ТОВ "Лювада" про відвід судді передано для розгляду по суті судді Бережнюк В.В.

Водночас ухвалою суду від 4 липня 2018 року суддею Бережнюк В.В. було заявлено самовідвід щодо розгляду питання про відвід судді Церковної Н.Ф. від розгляду справи № 918/233/18, а матеріали справи в порядку частини 4 статті 39 ГПК України супровідним листом від 6 липня 2018 року № 918/233/18 разом із заявою ТОВ "Лювада" про відвід судді Церковної Н.Ф. направлено до Господарського суду Волинської області для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13 липня 2018 року заяву ТОВ "Лювада" про відвід судді Церковної Н.Ф. від участі у розгляді справи № 918/233/18 залишено без задоволення.

17 липня 2018 року на адресу Господарського суду Рівненської області з Господарського суду Волинської області повернулися матеріали справи № 918/233/18.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області провадження у справі № 918/233/18 поновлено зі стадії підготовчого провадження, а підготовче засідання призначено на 6 серпня 2018 року.

До початку судового засідання, призначеного на 6 серпня 2018 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву від 6 серпня 2018 року (т. 2, а.с. 84-89), в якій позивач зазначив, що зазначена в листі від 14 листопада 2017 року № 17/11-02 інформація є висловлюванням конкретних звинувачень (фактів) у тому, що ОСОБА_1 здійснило кримінальні правопорушення (корупційні дії, рейдерське захоплення майна, незаконне отримання технічного паспорту, систематичне порушення строків виплати заробітної плати і т.д.). Отже, висловлювання відповідача містить обвинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення, що можна перевірити на істинність та спростувати, тому воно не є оціночним судженням, а є саме недостовірною інформацією, що порушує недоторканність ділової репутації ОСОБА_1 та носить вкрай негативну характеристику щодо особи позивача.

Ухвалою суду від 6 серпня 2018 року підготовче провадження у справі № 918/233/18 було закрито та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 28 серпня 2018 року.

У судовому засіданні 28 серпня 2018 року оголошувалася перерва до 14 вересня 2018 року. Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27 вересня 2018 року.

У судовому засіданні 27 вересня 2018 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні щодо задоволення вимог ОСОБА_1 заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 11 травня 2018 року.

Представник Адвокатського об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс" у вказаному судовому засіданні зазначив про обґрунтованість позову ОСОБА_1 та наявність правових підстав для його задоволення.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" про дату, час і місце розгляду справи було повідомлене належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та Адвокатського об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс", перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Листом від 14 листопада 2017 року № 17/11-02 (т. 1, а.с. 20-31, нотаріально посвідчений переклад на українську мову - т. 1, а.с. 32-42) ТОВ "Лювада" звернулося до іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх, в якому було, зокрема, зазначено, що "…з цією метою, в червні 2014 року, Волинь-Цемент подав безпідставну заяву до Господарського суду Рівненської області з вимогою проголосити свідоцтво права власності ТОВ Лювада на залізничне полотно недійсним і скасувати його державну реєстрацію. Волинь-Цемент стверджував в своїй заяві, що він є власником цього залізничного полотна, однак, не зміг надати документів, які могли б підтвердити право власності на залізничне полотно…". "…18 червня 2014 року, ОСОБА_5, суддя Господарського суду Рівненської області, яка розглядала справу № 918/890/14 в той час, задовольнила заяву на судову заборону. Таке судове рішення не відповідає ні Закону, ні здоровому глузду, оскільки: ТОВ Лювада є власником майна, права власності якого зареєстровані у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними юридичними документами, якому фактично заборонено використовувати власне майно, та, в той же час, зобов'язано забезпечувати можливість використовувати свою власність на безкоштовній основі заводу Волинь-Цемент , протягом всієї тривалості вищевказаних проваджень, ініційованих Волинь-Цемент , право власності якого має бути доведене протягом розгляду даної справи, в той же час, право власності ТОВ Лювада на залізничне полотно було обмежено, оскільки ТОВ Лювада , як законний власник, вживає заходів задля захисту своїх майнових прав (як дозволено законом самостійно відстоювати права людини) шляхом припинення несанкціонованого використання залізничного полотна особою, яка не надала ТОВ Лювада жодних документів, які б засвідчували існування будь-яких прав на доступ до залізничного полотна…". " …В той же час, Волинь-Цемент був повідомлений щодо судового слухання по цій справі, в день винесення рішення, Волинь-Цемент отримав копію цього рішення і звернувся до судді Віти Бережнюк щодо роз'яснення цього рішення. В той же день, суддя Віта Бережнюк надала Волинь-Цемент роз'яснення щодо негайного виконання постанови. Це надзвичайно несподівана спритність як для українських судів, перш за все, суди надають роз'яснення судового рішення протягом 10 днів, і, по-друге, всі особи, задіяні у справі мають бути викликані для слухання роз'яснень. Той факт, що з порушенням принципу рівності сторін, ТОВ Лювада була позбавлена можливості брати участь у слуханні щодо клопотання Волинь-Цемент на судову заборону та представити свої заперечення, тим часом, навпаки, суд дозволив Волинь-Цемент надати свої пояснення та докази під час розгляду заяви та сприяти швидкому виготовленню копії постанови суду на судову заборону для Волинь-Цемент , а також, і швидкого виконання цього судового рішення, дає нам обґрунтовані підстави вважати, що Волинь-Цемент мав усні домовленості з суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження, за результатами якого Волинь-Цемент отримав вищезгадане судове рішення на судову заборону в той же день !..". "… Під час кожного судового слухання суддя або відкладає судовий розгляд на іншу дату на абсурдних підставах, або виносять незаконні рішення, які перешкоджають продовженню провадження…". "… Таким чином, розгляд справи був відкладений ще на 6 місяців з вини суддів, які призначили безглузду юридичну експертизу, і з вини Волинь-Цемент , який не оплатив її…". "… Більш того, на судовому засіданні від 18 вересня 2017 року, колегія суддів Господарського суду Рівненської області, яка розглядала справу № 918/890/14, вчинила кричуще беззаконня, об'єднавши для спільного розгляду справи № 918/890/14 та № 918/1377/16, що була подана до Господарського суду Рівненської області на новий розгляд 18 вересня 2017 року, і направивши об'єднану справу на індивідуальний розгляд суддею Віктором Марачем і вчинивши наступні порушення процесуального законодавства…". "…Вищезгадані факти узгодженої, подібної і єдиної поведінки ПАТ Дікергофф Цемент Україна і конкретних суддів Господарського суду Рівненської області створюють незаконні процесуальні перешкоди щодо вирішення справи № 918/890/14 протягом більше як 3 років…". "… На додаток, ми вважаємо за необхідне проінформувати вас, що з метою використання власності ТОВ Лювада ПАТ Дікергофф Цемент Україна отримало підтримку не тільки суддів, але й від посадових осіб ПАТ Українська залізниця , представленої регіональним відділенням Львівська залізниця …". "…Цей факт знову підтверджує існування незаконної домовленості, згідно з якою Львівська залізниця підтримує ПАТ Дікергофф Цемент Україна в експлуатації власності ТОВ Лювада …". "…Ведення бізнесу з такими сумнівними контрагентами надає обґрунтовані підстави вважати, що ПАТ Дікергофф Цемент Україна може бути залучене в незаконні схеми для формування фіктивного податкового кредиту від податку на додану вартість, і таким чином, могло здійснити фіктивні операції з цією метою від імені ПАТ Дікергофф Цемент Україна . Це являє собою порушення податкових законів, і це також є кримінальним злочином, за вчинення якого визначена кримінальна відповідальність. Також співробітники ПАТ Дікергофф Цемент Україна повідомили нам, що нещодавно, керівництво ПАТ Дікергофф Цемент Україна систематично порушує встановлені строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам, що є серйозним порушенням прав робітників…". "…Ми хочемо запевнити вас, що ми щиро сподіваємося що Буцці Унічем та Дікергофф Гмбх не пов'язані з фактами та подіями, описаними вище…".

Відтак, зі змісту наведеного листа вбачається, що у ньому була викладена інформація щодо вчинення позивачем корупційних дій та ведення нечесної бізнес практики в Україні шляхом незаконного впливу на суддів, рейдерського захоплення майна, що нібито належить відповідачу, співпраці із фіктивними підприємствами, систематичного порушення прав працівників ОСОБА_1 на оплату праці.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вказана інформація також була доведена відповідачем до європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe - Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів, що підтверджується змістом вищенаведеного листа та не заперечувалося представниками сторін у судових засіданнях. Разом з тим з матеріалів справи також вбачається, що вищенаведену інформацію ТОВ "Лювада" було поширено шляхом надіслання відповідного листа від 14 листопада 2017 року № 17/11-27 (т. 1, а.с. 46) до Комітету Верховної ОСОБА_3 України з питань запобігання та протидії корупції, а інформацію щодо порушення ОСОБА_1 податкового законодавства та законодавства про працю відповідач також поширив шляхом її надсилання до ДФС України (т. 1, а.с. 43-44).

Водночас, ОСОБА_1 вважає, що зазначена інформація є недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, у зв'язку з чим звернулося до Господарського суду Рівненської області з даним позовом до особи, яка поширила спірну інформацію - ТОВ "Лювада" про спростування зазначеної інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини 1 статті 73 та частини 1 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За положеннями 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону, приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 ЦК України, під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до статті 5 Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Частиною 4 статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до положень частини 2 статті 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт надсилання відповідачем листів до іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх, європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe - Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів, а також Комітету Верховної ОСОБА_3 України з питань запобігання та протидії корупції і ДФС України, з інформацією про те, що ОСОБА_1:

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу ОСОБА_1 на результати розв'язання суддями спору між ТОВ "Лювада" та позивачем мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ТОВ "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що ОСОБА_1 співпрацювало упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам.

Проте належних та допустимих доказів достовірності розповсюдженої інформації у вищенаведеній частині відповідачем не надано.

Таким чином, факт розповсюдження відповідачем у справі не підтвердженої жодними доказами інформації щодо вчинення ОСОБА_1 корупційних дій щодо незаконного впливу останнім на результати розв'язання суддями Господарського суду Рівненської області спору між ТОВ "Лювада" та позивачем, наявність усних домовленостей ОСОБА_1 із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчинення узгоджених і єдиних дій із суддями Господарського суду Рівненської області; наявність кримінальної або корумпованої домовленості із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; вчинення рейдерського заволодіння майном ТОВ "Лювада", незаконність отримання позивачем технічного паспорту на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1), наявність незаконної домовленості із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада"; здійснення нечесної практики ведення бізнесу в Україні, зокрема, що співпраці упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематичного порушення позивачем строків по виплаті заробітної плати своїм працівникам, знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Статтею 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 ЦК України.

Разом з тим вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

У той же час, як встановлено судом, поширена відповідачем спірна інформація містить посилання на обставини вчинення ОСОБА_1 корупційних дій щодо незаконного впливу останнім на результати розв'язання суддями Господарського суду Рівненської області спору між ТОВ "Лювада" та позивачем, наявність усних домовленостей ОСОБА_1 із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчинення узгоджених і єдиних дій із суддями Господарського суду Рівненської області; наявність кримінальної або корумпованої домовленості із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; вчинення рейдерського заволодіння майном ТОВ "Лювада", незаконність отримання позивачем технічного паспорту на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1), наявність незаконної домовленості із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада"; здійснення нечесної практики ведення бізнесу в Україні, зокрема, що співпраці упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематичного порушення позивачем строків по виплаті заробітної плати своїм працівникам.

При цьому, згідно з положеннями статті 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як-то:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Слід зазначити, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Аналогічна правова позиція викладена в частині 5 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1.

Разом з тим слід зазначити, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем (пункт 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію").

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як встановлено судом, спірна інформація стосувалась ОСОБА_1 та була доведена до відома значної кількості осіб, зокрема, іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх, європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe - Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів, а також Комітету Верховної ОСОБА_3 України з питань запобігання та протидії корупції і ДФС України.

У той же час вищезазначена інформація, поширена відповідачем, не є оціночним судженням, а відповідає ознакам фактичного твердження, оскільки ґрунтується на фактичних даних, наявних у відповідача на момент оприлюднення спірної інформації.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження існування будь-яких обставин, які б свідчили або дозволяли обґрунтовано припускати про здійснення позивачем діянь з незаконного впливу останнім на результати розв'язання суддями Господарського суду Рівненської області спору між ТОВ "Лювада" та позивачем, а також які свідчать про наявність усних домовленостей ОСОБА_1 із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчинення узгоджених і єдиних дій із суддями Господарського суду Рівненської області; наявність кримінальної або корумпованої домовленості із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; вчинення рейдерського заволодіння майном ТОВ "Лювада", незаконність отримання позивачем технічного паспорту на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1), наявність незаконної домовленості із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада"; здійснення нечесної практики ведення бізнесу в Україні, зокрема, що співпраці упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематичного порушення позивачем строків по виплаті заробітної плати своїм працівникам, що також свідчить про недостовірність поширеної відповідачем спірної негативної інформації.

Згідно з частинами 4, 6 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

З урахуванням викладеного вимоги позивача є обґрунтованими.

Заперечення відповідача проти позовних вимог ОСОБА_1, викладені у відзиві на позовну заяву, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, відповідач у спірних листах поширив недостовірні відомості, які порушують недоторканість ділової репутації позивача, зокрема, інформацію про те, що ОСОБА_1 вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу на результати розв'язання суддями спору між сторонами у справі; мав усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняв узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; інформацію про те, що позивач вчинив рейдерське заволодіння майном відповідача, не має жодного документа на право власності на спірне майно, не зміг надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзні залізничні колії, незаконно отримав технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1) інформацію про те, що позивач має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного відповідачу; інформацію про те, що позивач здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, стверджується, що позивач співпрацював упродовж 2015-2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам.

Вказані твердження фактично становлять обвинувачення позивача у здійсненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

За змістом статті 11 Загальної декларації прав людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства України та міжнародного законодавства (ратифікованого Україною), принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачає невинуватість особи до тих пір, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законодавством України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Таким чином, інформація що наведена у відправлених відповідачем листах, є недостовірною, оскільки її було подано адресатам як перелік конкретних фактів, що відбулися, які негативно характеризують позивача в очах адресатів. Тобто, як вже зазначалося, відповідачем стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, які передбачають кримінальну відповідальність (вчинення корупційних дій, рейдерського захоплення майна, незаконного отримання технічного паспорту, систематичного порушення строків виплати заробітної плати і т.д.), разом з тим відповідачем не доведено фактів наявності обвинувальних вироків суду щодо доведеності таких злочинів, а позивач звільняється від обов'язку доведення своєї невинуватості у скоєнні таких злочинів. Відтак, така інформація порушує охоронювану законом недоторканість ділової репутації ОСОБА_1.

Такої ж правової позиції дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 6 липня 2016 року при розгляді справи № 758/8751/15-ц, а саме: Ця заява передувала оцінці відповідних фактів компетентним судовим органом і спонукала громадськість вважати заявника винним до того, як його вина була доведена відповідно до закону. Викладені міркування дозволили Суду дійти висновку, що мало місце порушення права заявника на презумпцію невинуватості.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що твердження відповідача про те, що поширена ним інформація є лише оціночним судженням ТОВ "Лювада", є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки висловлювання відповідача містять конкретні звинувачення (факти) в тому, що позивач здійснив кримінальні правопорушення (корупційні дії, рейдерське захоплення майна, незаконне отримання технічного паспорту, систематичне порушення строків виплати заробітної плати і т.і.). Отже, висловлювання відповідача містять обвинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення, що можна перевірити на істинність і спростувати, тому вони не є оціночними судженням, а є саме недостовірною інформацією, що порушує недоторканість ділової репутації ОСОБА_1.

Такої ж правової позиції дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 6 вересня 2017 року при розгляді справи № 607/16749/15-ц, а саме: Поширена ОСОБА_4 інформація, зокрема: ...людина, яка вбила власну матір і батько відсидів 15 років... , стосується ОСОБА 3 і є негативною, та такою, що принижує честь і гідність позивача, так як нею стверджується про вчинення ним конкретного кримінального правопорушення та відбування його батьком покарання за вчинення кримінального правопорушення. При цьому вказана інформація є недостовірною, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів на її підтвердження. .

Доводи касаційної скарги про те, що спірне висловлювання ОСОБА 4 на адресу ОСОБА 3 було оціночним судженням є безпідставними, оскільки висловлювання містить конкретне звинувачення ОСОБАЗ у тому, що він винний у смерті матері та у тому, що його батько був позбавлений волі строком на 15років за кримінальне правопорушення..

Суд також наголошує на тому, що факти можна підтвердити, а підтвердження оціночних суджень є нездійсненням.

Такого висновку суд дійшов, спираючись на Рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява № 72713/01) у справі Українська Прес-Група проти України , де зазначено: п.41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 47 5/97-ВР). п.42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя .

Водночас твердження відповідача про те, що позивач вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу на результати розв'язання суддями спору між сторонами у справі; мав усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняв узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; інформацію про те, що позивач вчинив рейдерське заволодіння майном відповідача, не має жодного документа на право власності на спірне майно, не зміг надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзні залізничні колії, незаконно отримав технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1); інформацію про те, що позивач має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного відповідачу; інформацію про те, що позивач здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, стверджується, що позивач співпрацював упродовж 2015-2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам, є саме фактичними твердженнями, які несуть недостовірну інформацію.

Так, вжиті відповідачем у словосполучення - вчиняє корупційні дії , має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області , вчинив рейдерське заволодіння майном , має незаконну домовленість із Львівською залізницею , здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні , співпрацював упродовж: 2015-2017 р.р. з фіктивними підприємствами , в суспільній свідомості носять вкрай негативну характеристику щодо особи, відносно якої такі словосполучення застосовані. Використання відповідачем таких словосполучень носить вкрай негативну характеристику щодо особи ОСОБА_1, що свідчить про порушення особистих немайнових прав останнього на недоторканність його ділової репутації.

Відтак, заперечення ТОВ "Лювада" проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, визнаються судом необґрунтованими.

Слід також зазначити, що при задоволенні відповідних позовів про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації у резолютивній частині рішення, зокрема, зазначається, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказується на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати інформацію про Приватне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна» , поширену ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» листом №17/11-02 від 14.11.2017 року, в якій зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна» :

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» на результати розв'язання суддями спору між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада" та Приватним акціонерним товариством «Дікергофф Цемент Україна» мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» . Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів. вул. Шевченка, 1);

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» ;

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що Приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015-2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» на недоторканність ділової репутації.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» негайно відкликати листи, які містять наведену інформацію, від усіх адресатів, яким його було надіслано, а саме:

1) лист № 17/11-02 від 14.11.2017 року, адресований Буцці Юнісем (Луїджі Буцці, 6, 15033, місто Казале Монферрато, Італія) та Дікергофф Гмбх (69 Бібріхер Штрассе, 65203 Вісбаден, Німеччина, а/с 2247, 6512 Вісбаден, Німеччина) та іншими адресатам, вказаним у листі; в тому числі надавши підтвердження позивачу про надсилання повідомлення про відкликання листів, в яких зазначена інформація за змістом, що є об'єктом даного позову.

2) лист Державній фіскальній службі України, предметом якого було звинувачення Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» у здійсненні фінансово-господарських операцій з суб'єктами фіктивного підприємництва, порушеннях податкового законодавства та законодавства про працю.

3) лист №17/11-27 від 14.11.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лювада» до Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної ради України.

3. Спростувати на наступний день з дня набрання рішенням суду законної сили - недостовірну інформацію про Приватне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна" аналогічним способом - шляхом направлення всім адресатам, яким було поширено недостовірну інформацію, (зазначених у позовній заяві) листа наступного змісту:

"СПРОСТУВАННЯ.

Інформація, викладена у листі № 17/11-02 від 14.11.2017 року та інших листах подібного змісту відносно Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» , зокрема, що Приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна» :

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу Приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» та Приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» . Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» ;

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що Приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015 -2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам є недостовірною.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» спростовує дану недостовірну інформацію на виконання рішення, прийнятого у господарський справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лювада» (35705, Рівненська область, Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Незалежності, буд.42, код ЄДРПОУ 38305990) на користь Приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 26, код ЄДРПОУ 04880386) 5 286,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне рішення складено "09" жовтня 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.