Рішення

від 03.10.2018 по справі 0940/1603/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2018 р. справа № 0940/1603/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.

за участю секретаря Подольської Т.М.

за участю сторін:

представника позивача: Липчук В.І.,

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажеко"

про стягнення податкового боргу в розмірі 31027,35 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

06.09.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ДФС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажеко" (далі - ТзОВ Будмонтажеко ) про стягнення податкового боргу в розмірі 31027,35 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на день подання адміністративного позову рахується податковий борг в розмірі 31027,35 грн., який виник в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2017 рік. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив стягнути податковий борг з ТзОВ Будмонтажеко .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений засобами поштового зв'язку за юридичною адресою зареєстрованою в ЄДРПОУ, однак поштове повідомлення повернулося з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п.1 ч.4 ст.124 КАС України разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином (ч.4 ст.124 КАС України). За таких обставин, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно із ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТзОВ Будмонтажеко перебуває на обліку в Коломийському управлінні Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 02.02.2018 ТзОВ Будмонтажеко подало до Коломийського управління ГУ ДФС в Івано-Франківської області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2017 рік, в якій самостійно визначило грошові зобов'язання по єдиному податку за вказаний податковий період в розмірі 31027,35 грн., однак вказані суми податку у встановлений законом строк не сплатило.

В результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань у відповідача виник податковий борг в розмірі 31027,35 грн.

Вказане підтверджується зворотнім боком облікової картки ТзОВ Будмонтажеко (а.с.18-19).

21.02.2018 Коломийська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області виставила ТзОВ Будмонтажеко податкову вимогу форми Ю про сплату податкового боргу за №815-52, яку надіслано відповідачу у встановленому законом порядку (а.с. 15-16).

Несплата відповідачем вказаного податкового боргу слугувала підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У главі 1 розділу XIV ПК України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.291.3.ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (пп.3 п.291.4.ст.291 ПК України).

Згідно із п.293.3. ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється, зокрема, у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п.294.1 ст.293 ПК України).

Відповідно до п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси ( п.295.4 ст.295 ПК України).

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як встановлено судом, ТзОВ Будмонтажеко є платником єдиного податку третьої групи, та 09.02.2018 подало до Коломийського управління ГУ ДФС в Івано-Франківської області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2017 рік, в якій самостійно визначило грошові зобов'язання із єдиного податку в розмірі 31027,35 грн. Однак, свого податкового обов'язку відповідач не виконав і допустив заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 31027,35 грн. за 2017 рік (а.с. 17).

В силу п. 54.1ст.54 ПК України дане податкове зобовязання відповідача є узгодженим.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 21.02.2018 за №815-52, однак відповідач податковий борг не сплатив (а.с. 15).

Таким чином, самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов`язання у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) за 2017 рік в розмірі 31027,35 грн. є узгодженою та підлягає обов`язковій сплаті. Відтак, податковий борг у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.21 ст.95 ПК України).

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наявність податкового боргу у ТзОВ Будмонтажеко за 2017 рік в загальному розмірі 31027,35 грн. підтверджується дослідженими матеріалами справи. Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажеко" в дохід бюджету податковий борг в розмірі 31027,35 (тридцять одна тисяча двадцять сім гривень тридцять п'ять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажеко" (код ЄДРПОУ 41413432, м. Коломия, вул. Лисенка, 15, Івано-Франківська область, 78200).

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 08 жовтня 2018 р.