Рішення

від 09.10.2018 по справі 1340/3945/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3945/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “В'язь” про стягнення коштів з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “В'язь” про стягнення з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 9 506,39 грн.

В обґрунтування позову зазначено про несплату узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 9 506,39 грн. у встановлені законом строки, та, як наслідок, існуванням податкового боргу перед бюджетом. Оскільки вжиті контролюючим органом заходи не мали наслідком добровільного погашення податкового боргу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач заяву про визнання позову чи відзиву на позовну заяву до суду не надав. На адресу суду повернувся конверт із відміткою за закінченням терміну зберігання. Згідно ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ТОВ “В'язь” зареєстроване як юридична особа 28.01.1998, ЄДРПОУ 25226018.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість у відповідача станом на 1206.2018 року така складає 9 506,39 грн. за платежем єдиний податок з юридичних осіб (6136,64 грн. основний платіж, штрафні санкції – 2716,24 грн, 653,51 грн. – пеня).

Суд встановив, що заборгованість відповідача за платежем єдиний податок з юридичних осіб виникла, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованого зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб: на суму 671,43 грн. за податковою декларацією від 11.04.2016; на суму 4 813,64 грн за податковою декларацією від 25.01.2016; на суму 651,57 грн за податковою декларацією від 20.07.2016 грн;. згідно податкового повідомлення-рішення №0018391204 від 29.12.2016 р; на суму 224,14 грн; згідно податкового повідомлення-рішення №0018411204 від 29.12.2016 р на суму 1 762,12 грн; згідно податкового повідомлення-рішення №001401204 від 29.12.2016 на суму 724,98 грн; пеня на суму 653.51 грн.

Вказане підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків за відповідним платежем.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 2701-23 від 05.08.2015.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу становить 9 506,39 грн.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодекс України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З врахуванням викладеного, сума 9 506,39 грн. є узгодженою, добровільно у встановлені законодавством строки до бюджету не сплачена, а, відтак, видається сумою податкового боргу.

Виходячи з норм ст. 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у контролюючого органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Вказану податкову вимогу відповідачем не оскаржено, доказів зворотного до матеріалів справи не долучено.

Докази вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 9 506,39 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Львівській області до ТОВ “В'язь” про стягнення коштів підлягають задоволенню повністю, а саме з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та з рахунків у системі у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів необхідно стягнути грошові кошти в сумі 9 506,39 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “В'язь” (79016, м.Львів, вул. Городоцька,82; ЄДРПОУ 25226018) у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до бюджету податковий борг в сумі 9 506 (дев'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 39 коп.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя Гулкевич І.З.