Рішення

від 08.10.2018 по справі 815/1278/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1278/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Гомза Ю.І. (представник за довіреністю)

відповідач: Копиця С.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" (65026, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дерибасівська, будинок 21; код ЄДРПОУ 30495324) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок 7; код ЄДРПОУ 39565511) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2015 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив визнати недійсним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення (форма "Р) № 0000942203 від 20.10.2014р., видане державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Біла Акація" за платежем: податок на додану вартість в розмірі 400564,00 грн., в тому числі за основним платежем 267042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 133521,00 грн.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Позивач вважає, що ТОВ "Біла Акація" правомірно сформовано податковий кредит за березень 2014 року сумі 267042,00 грн. за результатами господарських відносин з ТОВ БК Гефест Альянс та має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт здійснення господарських операцій з його контрагентом, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість не підтверджено факту виконання ТОВ БК Гефест Альянс робіт відповідно до п.201.4 ст. 201 ПК України, в зв'язку з чим, на його думку, податкові зобов'язання з ПДВ не виникли у постачальника ТОВ БК Гефест Альянс . На думку контролюючого органу, встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції між ТОВ "Біла Акація" та ТОВ БК Гефест Альянс , проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.06.2018 р. справа № 815/1278/15 розподілена на суддю Самойлюк Г.П.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. від 11.06.2018р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 815/1278/15 та визначено, що справа буде розглядатись одноособово суддею за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 03.07.2018 р. о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.07.2018 р., яка занесена до протоколу засідання, суд замінив відповідача Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на належного Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 03.07.2018 р., яка занесена до протоколу засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.07.2018 р. 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 13.07.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 30.08.2018 р. о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 30.08.2018 р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.09.2018 р. о 12 год. 00 хв., яке було перенесено на 27.09.2018 р. 09 год. 20 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 2127 від 25.09.2014 р., направлень на перевірку №№ 002514/214, 002515/215 від 25.05.2014р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біла акація" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "БК "Гефест Альянс" за березень 2014 р.

За наслідками перевірки складено акт № 5440/15-53-22-3/30495324 від 07.10.2014 р. (т.1, а.с. 14-24), відповідно до висновків якого встановлено порушення п.201.6 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в березні 2014 р. в сумі 267042,39 грн.

10.10.2014р. (вих. № 36) ТОВ "Біла Акація" направлено до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заперечення на акт перевірки (т.1, а.с. 25-30).

На підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 5440/15-53-22-3/30495324 від 07.10.2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 400564 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 267042 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 133521 грн. (50%) (т.1, а.с. 31).

29.10.2014р. (вих. № 42) ТОВ "Біла Акація" направлено до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014 р. (т.1, а.с. 33-38), яку рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 05.12.2014р. (вих. № 54/10/15-32-10-02-07) залишено без задоволення (т.1, а.с. 39-43).

17.12.2014р. (вих. №50) ТОВ "Біла Акація" направлено до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014р. та рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05.12.2014р. (вих. № 54/10/15-32-10-02-07) (т.1, а.с. 44-50).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.02.2015р. вищезазначену скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014р. - без змін (т.1, а.с. 51-53).

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 ПК України).

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, послугували висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки № 5440/15-53-22-3/30495324 від 07.10.2014р. Згідно з цим актом ТОВ "Біла Акація" порушено норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, а саме: завищено податковий кредит за березень 2014 року на 267042,39 грн. за наслідками господарських операцій із поставки від ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" підрядних послуг, які, на думку ДПІ, не мали реального характеру.

За приписами ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд у постанові від 18.04.2018р. по даній справі зазначив про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що докази у справі, зокрема акт виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), податкова накладна, платіжні доручення не підтверджують надання позивачу від ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" підрядних послуг, у тому числі, з огляду на пояснення ОСОБА_4 (засновник та керівник ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс"), в яких він заперечував щодо свого відношення до цього товариства.

При цьому Верховним Судом зазначено, що у даній справі підлягають оцінці також і доводи ДПІ про обставини, встановлені у межах кримінального провадження № 32014100000000036, порушеного за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України; пояснення ОСОБА_4 (засновник та керівник ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс").

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно п. 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що 14.06.2013р. між ТОВ Біла Акація (замовник) та ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (підрядник), в особі директора ОСОБА_5, укладено договір підряду №1406/1, відповідно до п.1.1 якого підрядник в межах твердої договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними силами та засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Струтинського, буд. 6, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість належно виконаних робіт у порядку та строки, передбачені умовами договору (т.1, а.с. 54-63).

Згідно п. 1.2 договору обсяг та склад робіт, що доручаються підряднику до виконання за даним договором, визначений у Локальному кошторисі (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Договірна ціна робіт, що доручаються підряднику за умовами цього договору складає 1602254,33 грн., в тому числі ПДВ 267042, 39 грн.

За наслідками вказаних правовідносин, позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної № 79 від 16.07.2013 р. (загальна сума з ПДВ 1602254,33 грн. з ПДВ; в т.ч. ПДВ у сумі 267042,39 грн.), яка з боку ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС підписана директором ОСОБА_5 (т.1, а.с. 64).

Станом на момент виникнення спірних правовідносин у ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" була наявна ліцензія № 180134 серії АЕ, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (т.1, а.с. 65).

На підтвердження факту виконання умов договору підряду №1406/1 від 14.06.2013р. позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт № 13-07-1 за липень 2013р., який з боку ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС підписано директором ОСОБА_5. Загальна вартість виконаних робіт становить 1602254,33 грн. (т.1, а.с. 66-69).

На підтвердження факту оплати позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень № 377 від 16.07.2013р., № 379 від 17.07.2013р., № 404 від 31.07.2013р. (т.1, а.с. 70-72).

Судом відхиляються доводи контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з посиланням на обставини, встановлені у межах кримінального провадження № 32014100000000036, порушеного за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України; пояснення ОСОБА_4 (засновник та керівник ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс"), оскільки як вбачається з матеріалів справи, договір підряду № 1406/1 від 14.06.2013 р. та документи, складені за наслідками цих господарських відносин від імені контрагента ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" підписані ОСОБА_5 як керівником.

За приписами ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 був керівником лише з 26.12.2013р. (т.1, а.с. 212), відтак свідчення ОСОБА_4, на які посилається контролюючий орган в обґрунтування правової позиції, стосуються періоду поза межами часу взаємовідносин ТОВ Біла Акація з контрагентом ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс", згідно договору підряду №1406/1 від 14.06.2013р.

Крім того, вищезазначені доводи податкового органу обґрунтовані лише посиланням на наведену в акті ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 387/26-52-22-03-14/37312719 інформацію про зміст свідчень ОСОБА_4, та не підтверджені жодними іншими належними доказами, в тому числі відповідачем не надано до суду копії протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_4

Однак, як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17), податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів тощо відхилено, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Крім того, такі доводи обґрунтовано лише посиланням на акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 387/26-52-22-03-14/37312719 від 14.08.2014р. про неможливість проведення перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс", який складено більш ніж через рік після виконання умов договору підряду №1406/1 від 14.06.2013р., проте жодних доказів на підтвердження факту відсутності у ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" у червні-липні 2013 року основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, необхідних для виконання умов договору підряду №1406/1 від 14.06.2013р., відповідачем не надано.

Відповідно до приписів п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №47 від 27.01.2009р., ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі - суб'єкти господарської діяльності), які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Перелік робіт), згідно з додатком.

На підтвердження того, що у липні-вересні 2013 року контрагент ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" відповідав ліцензійним вимогам щодо наявності штату інженерно-технічних працівників і робітників необхідних професій та кваліфікацій, наявності устаткування, обладнання, приладів та інструментів з технологічними вимогами, необхідними для виконання умов договору підряду, позивачем надано копію ліцензії № 180134 серії АЕ, виданої ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (т.1, а.с. 65).

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду щодо керівника ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" ОСОБА_5, яким підписано документи, складені за наслідками господарських відносин з позивачем, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентом, за наслідками господарських взаємовідносин з яким позивачем сформовано податковий кредит.

Позивач не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів. Крім того, наявність у контрагентів персоналу, податкової адреси не були предметом або обов'язковими умовами укладеного з ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс" договору.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Такий висновок у повній мірі кореспондується з положенням статті 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 року №К/9901/2529/18 (справа № 804/8943/13-а), від 17.01.2018 року № К/9901/1524/18 (справа №802/537-13-а), від 17.01.2018 року № К/9901/1187/18 (справа № 2а/0270/4386/12), від 17.01.2018 року № К/9901/1234/18 (справа № 8261244/13-а), від 18.01.2018 року по справі №К/9901/2964/18 (справа № 2а-44807/1670), від 16.01.2018 року № К/9901/745/18 (справа №2а-3404/12/1370), від 16.01.2018 року № К/9901/2558/18 (справа № 826/1398/14), від 16.01.2018 року № К/9901/881/18 (справа № 805/13237/13-а), від 16.01.2018 року №К/9901/667/18 (справа № 2а-2794/12/2070).

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договором, укладеним з ТОВ "Будівельна компанія "Гефест Альянс", про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 ПК України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначеного договору.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаним суб'єктом господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам ПК України відповідачем не встановлено.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ТОВ "Біла Акація" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт виконання робіт. Видана контрагентом позивачу податкова накладна не має недоліків, а порядок її заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкової накладної за період, що перевірявся, вищевказаний контрагент позивача був зареєстрований як платники ПДВ та відповідно мав право на складання податкових накладних.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.201.6 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в березні 2014 р. в сумі 267042,39 грн. не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи по суті, повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000942203 від 20.10.2014р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на час звернення позивача до суду з цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачувався судовий збір у розмірі - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачалось, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що за подання цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору) згідно платіжного доручення № 249 від 26.02.2015р. (т.1, а.с. 3).

Відтак, враховуючи висновок суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" судового збору у розмірі 487,20 грн. та на користь Державного бюджету України - решти судового збору у розмірі 4384,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" (65026, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дерибасівська, будинок 21; код ЄДРПОУ 30495324) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок 7; код ЄДРПОУ 39565511) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000942203 від 20.10.2014р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000942203 від 20.10.2014р.

Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок 7; код ЄДРПОУ 39565511) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Акація" (65026, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дерибасівська, будинок 21; код ЄДРПОУ 30495324) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок 7; код ЄДРПОУ 39565511) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на р/р № 34310206084032, отримувач коштів УК у м.Одесі/ Київський р-н/22030101, код отримувача 38016923, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.10.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.