Рішення

від 02.10.2018 по справі 316/1989/17

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/1989/17

Провадження № 2/316/198/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Вільямовської Н.О.,

секретаря судового засідання Рябуха О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області в спрощеному позовному провадженні з повідомленням осіб цивільну справу № 316/1988/17 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС до ОСОБА_1, про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 з 15.10.2013 року по 24.01.2017 року працював слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування 4 розряду цеху по ремонту устаткування Запорізької ТЕС ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС . Відповідно до наказу № 33-СК від 12.01.2017р. Про відрядження персоналу відповідач був направлений на період з 15.01.2017р. по 28.02.2017р. у службове відрядження в м. Зеленодольськ Дніпропетровської області до цеху по ремонту устаткування Криворізької ТЕС для виконання для виконання робіт по ремонту устаткування енергоблоку № 1 ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС. Відповідно до вимог п.170.9.1 Податкового Кодексу України та Процедури організації службових відряджень та відшкодування витрат на відрядження працівників ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСРВІС відповідачу було надано кошти на відрядження в розмірі 11130,00 грн. (з розрахунку 130 грн. добових та 120 грн. на проживання за кожен день відрядження). Наказом № 43-СК від 16.01.2017р. Про внесення змін до наказу від 12.01.2017р. № 33-СК з 17.01.2017 року відрядження ОСОБА_1 було скасовано, про що останнього було ознайомлено. Пунктом 4 Наказу № 43-СК від 16.01.2017 року ОСОБА_1 зобов'язувався протягом трьох днів з дня закінчення відрядження повернути частину невикористаного авансу та надати до бухгалтерії авансовий звіт та документи до нього. 17.01.2017 року ОСОБА_1 повернувся з відрядження та 20.01.2017 року платіжним дорученням № 11168688 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС частину невикористаних коштів у розмірі 6000,00грн та надав авансовий звіт, відповідно до якого залишилась невикористана та неповернута сума в розмірі 4322,00 грн. Зазначені кошти відповідно до вимог ст.170.9.2 Податкового кодексу України підлягали поверненню на банківський рахунок ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС до 24.01.2017 року. Але в зазначений термін сума невикористаних коштів Відповідачем повернута не була. 24.01.2017 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ІНТЕРЕНРГОСЕРВІС суму коштів в розмірі 4322,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Ухвало судді від 08.12.2017 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 20.07.2018р. постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 53).

В установлений судом строк, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заперечень проти позову відповідач суду не надав, так само як і не надав суду відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовим конвертом з відповідною відміткою за незапитом (а.с. 57, 58), оголошенням про виклик в судове засідання у якості відповідача, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада (а.с. 64), заперечень проти позову або будь-яких клопотань стосовно заявлених вимог до суду не надсилав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд, за згодою позивача, ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наданих доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 15.10.2013 року на підставі наказу № 38-к був прийнятий на роботу слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування 4 розряду цеху по ремонту устаткування Запорізької ТЕС ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС (а.с. 6).

Відповідно до наказу № 33-СК від 12.01.2017р. Про відрядження персоналу відповідач був направлений на період з 15.01.2017р. по 28.02.2017р. у службове відрядження в м. Зеленодольськ Дніпропетровської області до цеху по ремонту устаткування Криворізької ТЕС для виконання для виконання робіт по ремонту устаткування енергоблоку № 1 ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС (а.с. 8).

Відповідно до вимог п.170.9.1 Податкового Кодексу України та Процедури організації службових відряджень та відшкодування витрат на відрядження працівників ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСРВІС відповідачу було надано кошти на відрядження в розмірі 11130,00 грн. (з розрахунку 130 грн. добових та 120 грн. на проживання за кожен день відрядження), що підтверджується відомістю на виплату грошей № 18 від 16.01.2017 (а.с. 11).

Наказом № 43-СК від 16.01.2017р. Про внесення змін до наказу від 12.01.2017р. № 33-СК з 17.01.2017 року відрядження ОСОБА_1 було скасовано, про що останнього було ознайомлено. Пунктом 4 Наказу № 43-СК від 16.01.2017 року ОСОБА_1 зобов'язувався протягом трьох днів з дня закінчення відрядження повернути частину невикористаного авансу та надати до бухгалтерії авансовий звіт та документи до нього (а.с. 10). 17.01.2017 року ОСОБА_1 повернувся з відрядження та 20.01.2017 року платіжним дорученням № 11168688 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС частину невикористаних коштів у розмірі 6000,00грн. (а.с. 14) та надав авансовий звіт, відповідно до якого залишилась невикористана та неповернута сума в розмірі 4322,00 грн. Зазначені кошти відповідно до вимог ст.170.9.2 Податкового кодексу України підлягали поверненню на банківський рахунок ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС до 24.01.2017 року. Але в зазначений термін сума невикористаних коштів Відповідачем повернута не була. 24.01.2017 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Після звільнення на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 620 від 24.02.2017р. з вимогою погасити заборгованість перед ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС , який відповідачем було 04.03.2017р. отримано (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення) та залишено без відповіді (а.с. 17, 18).

Відповідно довідки ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС від 05.12.2017 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.11.2017 року становить 4322,00 грн. (а.с. 15).

Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Статтею 1215 ЦК України передбачено, яке безпідставно набуте майно, не підлягає поверненню, а саме: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; та інше майно, якщо це встановлено законом.

До такого майна, зокрема, відноситься заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України Про оплату праці ). До інших платежів, що прирівнюються до заробітної плати, відносяться гонорари штатним працівникам газет, журналів, видавництв тощо, оплата відряджень та інші платежі, передбачені у Розділі 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскільки Наказом № 43-СК від 16.01.2017р. Про внесення змін до наказу від 12.01.2017р. № 33-СК з 17.01.2017 року відрядження ОСОБА_1 було скасовано, пунктом 4 вказаного Наказу ОСОБА_1 зобов'язувався протягом трьох днів з дня закінчення відрядження повернути частину невикористаного авансу та надати до бухгалтерії авансовий звіт та документи до нього, а тому відповідно до ст. 1212 ЦК України отримані суми цим працівником підлягають поверненню роботодавцю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1600 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 1212 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС до ОСОБА_1 про стягнення коштів,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), уродженця с. Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь ТОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС (р/р 26005962485019 у ПАТ ПУМБ м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 34063592, ІПН 340635904248) суму коштів, підстава набуття яких відпала, у розмірі 4322,00 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн., та суму сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Вільямовська