Ухвала

від 04.10.2018 по справі 690/326/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1012/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : Пасацька Л.А. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 03 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Пасацької Л.А., у справі за позовом ОСОБА_4 до Ватутінської міської ради Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відділ з питань Державної реєстрації виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, повний текст рішення складено 13 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з врахуванням уточнених позовних вимог) до Ватутінської міської ради Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відділ з питань Державної реєстрації виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що пунктом 1 рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 15 листопада 2013 року № 47-10/VI Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність громадянам затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі громадян: пункт 1.1. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 площею 0,0661 га, кадастровий номер НОМЕР_1; пунктом 2 даного рішення вказану земельну ділянку передано ОСОБА_5 у приватну власність.

31 грудня 2013 року реєстраційною службою Ватутінського міського управління юстиції ОСОБА_7. на дану земельну ділянку було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним, оскільки ОСОБА_5 під час виготовлення технічної документації подав неправдиві відомості стосовно правового режиму виділеної земельної ділянки та розташованих на ній господарських споруд, що в свою чергу призвело до порушення законних інтересів позивача і норм чинного законодавства.

На переданій ОСОБА_5 у приватну власність земельній ділянці розташований належний позивачу гараж Г , до якого ОСОБА_5 ніякого відношення не має, а тому порушено його право власності.

Ухвалою народного суду Звенигородського району Черкаської області від 17 липня 1983 року визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 право особистої приватної власності в порядку спадкування на 23/50 будинковолодіння по АДРЕСА_1 виділивши їм житлові приміщення в будинку, гараж та погріб.

Згідно договору дарування від 03 листопада 1987 року, посвідченого державним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подарували позивачу ОСОБА_4 23/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель в АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці 600 м.кв. Будинок одноповерховий, житловою площею 44,4 кв.м. з гаражем Г , сараєм Б , льохом П , криницею №2, вбиральнею № 3 та огорожею.

Позивач, як суміжний землекористувач, не погоджував межі землеволодіння ОСОБА_5 та акт не підписував, оскільки останній до нього з даною вимогою не звертався, а про існування рішення Ватутінської міської ради Черкаської області він дізнався зі слів сусідів у серпні 2017 року.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати пункти 1,2 рішення Ватутінської міської ради від 15 листопада 2013 року № 47/10 VI Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власніть громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 площею 0,0661 га кадастровий номер НОМЕР_2 та в частині надання у приватну власність вказаної земельної ділянки.

Скасувати рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0661 га кадастровий номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_1

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.0661 га кадастровий номер НОМЕР_2 яка розташована по АДРЕСА_1, видане 31 грудня 2013 року Державним реєстратором реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 03 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 15 листопада 2013 року № 47-10/VI Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність громадян у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання її у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 площею 0.0661 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 площею 0.0661 га, кадастровий номер НОМЕР_2, видане 31.12.2013 р. державним реєстратором реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області, індексний номер 15776202.

У задоволенні вимог щодо скасування рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0.0661 га, кадастровий номер НОМЕР_2 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовано обставини справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема зазначала, що у 2013 році ОСОБА_7. та землекористувачі суміжних земельних ділянок видали акт про те, що ними погоджені і закріплені межі земельної ділянки, на що суд не звернув увагу. Також зазначає про те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відбулось порушення цивільного права власності позивача на гараж Г , а також його права користування частиною земельної ділянки, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, а також порушень при виготовленні технічної документації.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 січня 1976 року, на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_9 (батько позивача) придбав у ОСОБА_10, від імені якої діяла ОСОБА_11 будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.189).

Рішенням №28 виконавчого комітету Ватутінської міської ради депутатів трудящих від 25 лютого 1976 року Про відвід під індивідуальне будівництво земельної ділянки ОСОБА_9 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1, площею 600 кв.м. , та зобов'язано його до 25 травня 1976 року отримати технічну документацію на право забудови будинку на цій ділянці. (а.с.120).

10 жовтня 1979 року ОСОБА_9 на підставі рішення виконкому Ватутінської міської ради депутатів трудящих №133 від 25 липня 1979 р. замість договору купівлі-продажу від 17.01.1976 р. у зв'язку з перебудуванням будинку, отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок з належними йому будовами та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.191).

Відповідно до оціночного акту по вказаному домоволодінню станом на 06 червня 1979 року зазначено наступні будівлі: житловий будинок, веранда, ганок, гараж, погреб, паркан, колодязь, вбиральня; станом на 14 листопада 1983 року зазначено наступні будівлі: житловий будинок, веранда, ганок, гараж, погріб, паркан, колодязь, вбиральня, сарай (а.с.190).

Ухвалою народного суду Звенигородського району Черкаської області від 17 червня 1983 року затверджено мирову угоду та визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 право приватної власності в порядку спадкування на 23/50 будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виділено приміщення І-5 площею 20 кв.м., 1-6 пл.14,6 кв.м., гараж, погріб, вбиральню, 2/5 криниці і 2/5 огорожі, право власності на які були в подальшому зареєстровані Черкаським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності (а.с.10)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 серпня 1985 року ОСОБА_9 (батько позивача) продав 27/50 частин будинку, які належали йому за рішенням народного суду Звенигородського району від 17 липня 1983 року ОСОБА_12. ( а.с.194). Вказана частина будинку була в подальшому, після смерті ОСОБА_12 успадкована ОСОБА_13 (а.с.203)

Згідно договору дарування від 03 листопада 1987 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_4 23/100 частин будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв. м., які належали їй на підставі рішення народного суду Звенигородського району від 17 червня 1983 року. На земельній ділянці розташований один одноповерховий будинок з цегляними стінами, критий шифером, загальною житловою площею 44,4 кв. м., з гаражем Г , сараєм Б , льохом П , криницею №2, вбиральнею №3 та огорожею (а.с.200).

Вказані обставини підтверджують те, що ОСОБА_4 є власником 23/50 частин будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв. , власником іншої частки, яка складає 27/50 вказаного будинку є ОСОБА_13.

Рішенням виконавчого комітету Ватутінської міської ради народних депутатів від 12 березня 1980 року № 41 Про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_7 виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 з присадибної ділянки ОСОБА_9, яка становить 12 сотих, 6 сотих під будівництво індивідуального житлового будинку, який буде числитись по АДРЕСА_1 (а.с.175)

Рішенням виконавчого комітету Ватутінської міської ради народних депутатів від 12 березня 1980 року № 41 Про відведення під індивідуальне будівництво земельної ділянки ОСОБА_7 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1, площею 600 кв. м., та зобов'язано його до 12.03.1980 р. отримати технічну документацію на право забудови будинку за цій ділянці. (а.с.153).

Відповідно до договору від 12 квітня 1980 року про надання у безстрокове використання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, укладеного виконавчим комітетом Ватутінської міської ради депутатів з ОСОБА_5, останньому відведено земельну ділянку 6 соток за адресою Розрізна 16а(а.с. 178,179). Як вбачається з технічного паспорту на будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 12 листопада 1986 року та інвентаризаційної справи (оціночний акт) серед надвірних споруд гараж не значиться (а.с.157, 169-172).

Таким чином ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку 6 соток за адресою АДРЕСА_1.

Частиною 1 статті 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

В порушення вказаної норми права, підпунктом 1.1 пункту 1 рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 15 листопада 2013 року № 47-10/VI Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність громадян , затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 площею 0,0661 га, кадастровий номер НОМЕР_1; а пунктом 2 даного рішення передано йому зазначену земельну ділянку у приватну власність, що підтверджується витягом із рішення (а.с. 17), при цьому такий розмір земельної ділянки ОСОБА_5, у встановленому законом порядку, не надавався.

На підставі даного рішення, органу місцевого самоврядування, Реєстраційною службою Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 грудня 2013 року за №1776202 (а.с.83).

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договорів дарування, укладених 15 січня 2014 року, ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_14 прийняв житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1

Згідно договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 02 серпня 2017 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_15 зазначені об'єкти нерухомого майна та зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,0661 га., кадастровий НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1 та на житловий будинок з надвірними спорудами, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.08.2017р. №93533551 та №93532153 (а.с. 88-93).

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 серпня 2017 року вбачається, що гараж серед складових частин об'єкта нерухомого майна об'єкта нерухомості - житлового будинку АДРЕСА_1 не значиться (а.с.90).

Таким чином як гараж, так і земельна ділянка, на якій він побудований, ніколи не перебувала у власності та користуванні ОСОБА_7, а тому не моли бути йому передані.

Внаслідок таких дій та рішень, що встановив суд першої інстанції, право власності на майно, яке виникло у позивача на підставі ухвали народного суду Звенигородського району Черкаської області від 17 червня 1983 року та договору дарування від 03 листопада 1987 року, яке зареєстровано належним чином відповідно до діючого на той час законодавства, порушено, оскільки належне йому майно, виявилось розташованим на земельній ділянці яка з порушенням закону була передана іншій особі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до акту обстеження меж суміжними власниками земельних ділянок та (закріплення) прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 08 травня 2015 року ОСОБА_5 з однієї сторони та виконавець робіт ОСОБА_16 з другої, в присутності представника міської ради ОСОБА_17 та землекористувачів суміжних земельних ділянок ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 видали даний акт про те, що ними погоджені і закріплені межі земельної ділянки по вул. Розрізна, 16 а згідно креслення ( а.с. 165).

Згідно до п. 3.12 Інструкції Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) , затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. №376 (в редакції на час погодження меж земельної ділянки) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте, в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач був належним чином повідомлений про час і проведення таких робіт.

Також, судом першої інстанції було звернуто увагу на те, що Акт обстеження меж землеволодіння ОСОБА_5 складений 08 травня 2013 року передчасно, оскільки рішення Ватутінської міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації прийнято пізніше - 14 червня 2013 року, що безумовно є порушенням закону.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду є безпідставними.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Скаржником не наведено доказів того, що позивач був обізнаний про набуття ОСОБА_7. права власності на спірну частину ділянки 15 листопада 2013 року, а посилання апелянта на те, що він міг дізнатися про це у телефонній розмові від своєї сестри ОСОБА_22 ґрунтується на припущеннях.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування правильного по суті рішення.

Керуючись ст. ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Ватутінської міської ради Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відділ з питань Державної реєстрації виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 8 жовтня 2018 року.

Судді