Рішення

від 03.10.2018 по справі 500/5559/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5559/17

Провадження № 2/500/332/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Бурнусуса О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який заявою від 27.06.2018 року уточнив та яким просив визнати за ним, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті дружини ОСОБА_5, померлої 23.05.2013 року право власності на:

- 1/10 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Мічуріна, б. 64;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 4,698 га, розташованої на території Суворовської селищної ради масив № 1 ділянка № 15, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020327 від 11.11.2004 року, кадастровий номер - 5122055400:01:003:0560.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю необхідних документів для проведення реєстрації права власності на підставі п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій, п. 1 підпункту 4 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги визнають в повному обсязі те не заперечують проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно , необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачами позову, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належала 1/5 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Мічуріна, б. 64 на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 489414, виданого 17.12.2008 року Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 110813892 від 17.01.2018 року.

Крім цього, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020327 від 11.11.2004 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 20 квітня 2004 року за № 437/А-2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.04.521.00191, ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 4,698 га, розташована на території Суворовської селищної ради масив № 1 ділянка № 15, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122055400:01:003:0560.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І- ЖД № 342516 від 28.05.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла 23 травня 2013 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- 1/5 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Мічуріна, б. 64;

- земельна ділянка площею 4,698 га, розташована на території Суворовської селищної ради масив № 1 ділянка № 15, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020327 від 11.11.2004 року, кадастровий номер - 5122055400:01:003:0560.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №49104888 від 15.09.2017 року, інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є:

- чоловік ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 299624 від 10.08.2017 року, повторно виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І - ЖД № 412537 від 05.05.1974 року, виданого Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_3;

- донька ОСОБА_4;

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5, померлої 23.05.2013 року, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 26.10.2017 року за № 2360, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

В свою чергу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживали та до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались, тому вважаються такими, що фактично не прийняли спадщину відповідно до вимог ст. ст. 1268, 1269 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 64, тому фактично прийняв спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № "Про судову практику у справах про спадкування" , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 889038, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 30.01.2002 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 64) до ОСОБА_2 (паспорт серії КК № 173699, вилданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 21.12.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_2,місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 64), ОСОБА_3 (паспорт серії КК № 173732, виданий Ізмаїльським РВ ГУМВС України в Одеській області від 22.12.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_3, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 8 -А), ОСОБА_4 (паспорт серії КМ № 890669, виданий Приморським РВ ГУДМС м. Одеси, РНОКПП - НОМЕР_4, мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, б. 15 - Б, кв. 3) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 889038, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 30.01.2002 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 64) як спадкоємцем за законом першої черги після смерті дружини ОСОБА_5, померлої 23.05.2013 року право власності на:

- 1/10 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Мічуріна, б. 64;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 4,698 га, розташованої на території Суворовської селищної ради масив № 1 ділянка № 15, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020327 від 11.11.2004 року, кадастровий номер - 5122055400:01:003:0560.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2018 року.

Суддя: ОСОБА_7