ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/652/18
Розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві
до Приватного акціонерного товариства Миронівський хлібопродукт
про стягнення 238435,00 грн.
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1534-07/08 від 18.06.2018 року).;
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 65/4 від 24.05.2018 року).
Обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві до Приватного акціонерного товариства Миронівський хлібопродукт про стягнення 238435,00 грн.
Ухвалою від 25.04.2018 року відкрито провадження у справі № 911/652/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.05.2018 року.
В судовому засіданні 23.05.2018 року судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні у справі № 911/652/18 на 13.06.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено сторін під розписку.
У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному судове засідання 13.06.2018 року не відбулося. У зв'язку з чим, ухвалою від 21.06.2018 року підготовче засіданні у справі № 911/652/18 перенесено на 04.07.2018 року.
В судовому засіданні 04.07.2018 року судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 911/652/18 на 16.07.2018 року, що відображено в протоколі відповідного судового засідання та ухвалою від 04.07.2018 року викликано відповідача в наступне судове засідання. Також, ухвалою від 04.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/652/18 на тридцять днів.
В судовому засіданні 16.07.2018 року представник позивача подав заперечення на відзив на позовну заяву та просив поновити пропущений процесуальний строк на подання вищезазначених заперечень, обґрунтувавши причини його пропуску, які визнано судом поважними.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2018 року подав усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з поданими позивачем запереченнями на відзив та просив продовження строк для подання своїх заперечень.
Розглянувши в судовому засіданні 16.07.2018 року, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про його задоволення.
В судовому засіданні 16.07.2018 року підготовче засідання відкладалось на 30.07.2018 року.
27.07.2018 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
В судовому засіданні 30.07.2018 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Представники відповідача в судовому засіданні 30.07.2018 року проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, поданому 21.05.2018 року. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 30.07.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.08.2018 року.
В судовому засіданні 22.08.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 22.08.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин, Державна екологічна інспекція у м. Києві, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, діє на підставі Положення Про Державну екологічну інспекцію у м. Києві , затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136 і є органом, відповідно до покладних на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку; використання та охорону земель; охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; охорону атмосферного повітря; охорону, захист використання та відтворення лісів; охорону, утримання і використання зелених насаджень; охорону і відтворення рослинного світу; охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу та інше.
Відповідно до п.п.4.3, 6.4 Положення Про Державну екологічну інспекцію у м. Києві , затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136 Державна екологічна інспекція у місті Києві має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.
Позивач в позові зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності згідно з повноваженнями, наданими ст. 20-1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , на виконання звернення гр. ОСОБА_3 від 06.07.2016 року щодо незаконного проведення робіт по будівництву дороги позаду будівлі ПАТ Миронівський хлібопродукт , Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища було здійснено виїзд на земельну ділянку позаду будівлі за адресою вул. Академіка Заболотного, 158.
Під час проведення позапланової перевірки в період з 25.07.2016 року по 05.08.2016 року було підтверджено факт, викладений у зверненні гр. ОСОБА_3 від 06.07.2016 року, а саме: проведення робіт з планування території, внаслідок яких встановлено знищення газону, засипання яру, а також складування будівельних та інших відходів на вказаній території, користувачем якої є ПАТ Миронівський хлібопродукт .
В ході обстеження земельної ділянки встановлено самовільне знищення зелених насаджень на вказаній території та засмічення земельної ділянки будівельними та іншими відходами різного морфологічного складу внаслідок проведення робіт з планування території важкою технікою. Встановлено знищення зелених насаджень (газону) загальною площею 5545 кв.м. без дозвільних документів.
За результатами перевірки видано припис №04/249п від 11.08.2016 року щодо необхідності усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до ст.40 закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;
д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
Згідно зі ст.5 Закону України Про рослинний світ під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог:
збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу;
збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обгрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ;
охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу;
регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення.
Вказані вимоги враховуються під час розробки проектів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних, регіональних програм та здійснення заходів з охорони, використання та відтворення рослинного світу.
Відповідно до ст.26 Закону України Про рослинний світ охорона рослинного світу забезпечується:
- встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу;
- забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;
- створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;
- встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів;
- здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.
Позивач в позові зазначає, що відповідачем порушено вимоги вищевказаних законів та норми Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 (далі - Порядок), Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Мінбуду №105 від 10.04.2006 року (надалі - Правила).
Відповідно до п 4.1. та 4.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, об'єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил.
На об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку; самовільно влаштовувати городи, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; посипати кухонною сіллю сніг та лід на тротуарах; влаштовувати стоянки автомашин, суден, катерів; влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах; влаштовувати ігри на газонах; спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки; підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння білизни, прикріплювати рекламні щити, електропроводи та інше, якщо вони можуть пошкодити дерево; добувати з дерев сік, смолу, наносити механічні пошкодження; рвати квіти, ламати гілки дерев; винищувати мурашники, ловити птахів і звірів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях.
Відповідно до п.3 Порядку видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України Про рослинний світ охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. Абзацом 5 ч. 2 ст. 40 Закону України Про рослинний світ встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
У зв'язку зі встановленням в ході перевірки факту знищення зелених насаджень (газону) загальною площею 5545 кв.м, позивач нарахував відповідачу шкоду відповідно до Додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів на суму 238 435,00 грн., з вимогою про сплату якої звернувся до відповідача з претензією № 156 від 18.11.2016 року, яка залишена без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати її в повному обсязі.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України вказує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.
Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Також відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з п.п. 6.17 п. 6 Положення Держекоінспекція має право вживати в установленому законом порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення стягнення з ПАТ Миронівський хлібопродукт збитків у сумі 238 435,00 грн., з яких 71 530,5 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 166 904,5 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.
Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивачем було складено акти перевірок від 05.08.2016 року: № 04/563а щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі по тексту Акт щодо зелених насаджень) та № 04/564а щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі по тексту Акт щодо поводження з відходами) та видано Припис № 04/249п від 11.08.2016 року.
Відповідач зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та незаконними, оскільки не обґрунтовані та не підтверджні достатніми та належним доказами.
З Акту щодо зелених насаджень від 05.08.2016 року № 04/563а вбачається встановлення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м.Києві обставин знищення відповідачем газону звичайного на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:79:107:0011) по вул. Заболотного, 158, площею 14973 га, яка належить на праві оренди відповідачу.
Однак, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:79:107:0011) площею 14973 га, розташована по вул. Заболотного,160. Земельна ділянка по вул. Заболотного,158 має кадастровий номер 8000000000:79:107:0005 та площу 14283 га.
Згідно з ч.3 ст.28 Закону України Про благоустрій населених пунктів видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3, 10, 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006 року №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).
Відповідно до наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України №386 від 22.11.2006 року, газон - це певна ділянка однорідної території з дерновим покровом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або дернуванням. Пунктом 8.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (Наказ Міністрества архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 року N 105) зелене будівництво - це комплексний процес створення нових міських насаджень і реконструкція наявних, включає такий тип робіт як влаштування газонів.
З огляду на наведені визначення, відповідач наголошує, що під газоном розуміється штучно створена ділянка території в процесі зеленого будівництва.
Згідно зі ст.28 Закону України Про благоустрій населених пунктів у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Відповідно до Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва (затвердженого Рішенням Київської міської ради VIII сесії VI скликання № 384/6600 від 27.10.2011 року) Виконавчому органу Київської міської ради доручено забезпечити ведення обліку зелених насаджень на території міста Києва та складання їх реєстру за видом, складом та віком (п. 2.1. Порядку).
Пунктом 6.2. п. 6 Порядку визначено, що при укладенні договорів оренди земельних ділянок для будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель необхідно контролювати наявність укладених охоронних договорів на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, або у разі їх відсутності, інформації комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці.
При передачі земельної ділянки в оренду, до моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку підлягає укладенню охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці (в т.ч. щодо газону) (п. 15.1 Порядку).
Оскільки газон, в пошкодженні якого позивач звинувачує відповідача, не обліковувався як такий балансоутримувачем, відповідний об'єкт не є об'єктом благоустрою зеленого господарства і не підпадає під дію обмежень.
Крім того, відповідач наголошує, що дані Акту перевірки не містять інформації і позивачем не надано доказів наявності на зазначеній земельній ділянці зелених насаджень (газону), не надано витягу з відповідного реєстру на підтвердження його наявності, окрім того не обґрунтовано, що такі зелені насадження перебували під охороною.
Таким чином, твердження позивача про пошкодження саме газону як об'єкту благоустрою зеленого господарства, а не будь-якого іншого трав'яного покриву у вигляді бур'яну (самосійного), безпідставні.
Відповідач зазначає, що земельна ділянка передана йому в 2013 році і за період користування станом на дату перевірки у 2016 році жодної інформації про включення зелених насаджень (газону) до паспорту об'єкту благоустрою зеленого господарства та будь-яких інших облікових документів балансоутримувача об'єктів зеленого господарства щодо зазначеного газону до відповідача не надходило.
Відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України (затвердженої Наказом №226 від 24.12.2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики) на кожний об'єкт зеленого господарства складається паспорт об'єкта благоустрою зеленого господарства.
На підставі п. 1.9. Інструкції складається зведений реєстр зелених насаджень. П. 2.7. Інструкції вказано, що газони вираховуються за площею. Також п. 3.1.3 Інструкції передбачено, що на інвентаризаційні плани внутрішньодворових і прибудинкових насаджень на кожну інвентарну ділянку наносяться умовними знаками в т.ч. і газони. У паспорті об'єкту газони обліковуються за площею, віком, якісним станом, балансовою вартістю.
Таким чином, належними і допустимими доказами того, що на спірній земельній ділянці дійсно знаходився газон, має бути паспорт об'єкту благоустрою зеленого господарства, складений за результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень, витяг з Реєстру об'єктів благоустрою зеленого господарства чи Зведеного реєстру зелених насаджень населених пунктів, облікові бухгалтерські документи балансоутримувача об'єктів зеленого господарства.
Однак, наведені в Акті перевірки обставини щодо наявності на земельній ділянці газону, як об'єкту благоустрою зеленого господарства, який пошкоджено, є непідтвердженими і безпідставними.
Також, відповідач зазначив, що фактичний стан спірної земельної ділянки можуть підтвердити свідки (в нотаріально поданих заявах, які не заперечені позивачем) працівники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що на земельній ділянці на момент перевірки з 25.07.2016 року по 05.08.2016 року газону не існувало, а ріс бур'ян .
Крім того, відповідач звернувся з листом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м.Києва (ЄДРПОУ 03359799), яке підтвердило листом-відповіддю № 222 від 15.05.2018 року, що на балансі даного комунального господарства в межах земельної ділянки на якій здійснено перевірку зелені насадження не обліковується.
Позивачем з приводу заперечень відповідача щодо відсутності на земельній ділянці газону, не надано обґрунтованих пояснень та підтверджуючих документів.
Згідно з п. 4.14 зазначеного Порядку не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально.
Таким чином, викладені в Акті перевірки від 05.08.2016 року № 04/563а (щодо зелених насаджень) обставини щодо пошкодження охоронюваних законом зелених насаджень не підтверджені, тому висновки Акту перевірки безпідставні. Акт перевірки № 04/564а (щодо поводження з відходами) не підлягає дослідженню в матеріалах даної справи, оскільки не стосується заявлених до стягнення збитків.
Щодо викладених в постанові Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 року у справі № 810/2872/16 обставин, оскарження Публічним акціонерним товариством Миронівський хлібопродукт дій та рішень Державної екологічної інспекції у м. Києві, адміністративний суд відмовив в задоволенні вимог про скасування актів перевірок, оскільки такі акти не породжують правових наслідків, а лише фіксують факт вчинення правопорушення, а тому не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України . Оцінка висновкам контролюючого органу, що містяться в акті перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.
Таким чином, оскільки на підставі Акту перевірки позивачем нараховано збитки, які заявлені до стягнення у справві № 911/652/18, під час розгляду відповідного спору підлягає дослідженню по суті обґрунтованість та доведеність викладених в Акті перевірки обставин.
За наслідками розгляду спору у справі № 911/652/18 позивачем не доведено та не підтверджено викладені в Акті перевірки обставини щодо пошкодження відповідачем охоронюваних законом зелених насаджень, тому висновки Акту перевірки безпідставні і не можуть бути підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 27.09.2011 року у справі № 53/5, а саме, зазначає, що належними і допустимими доказами того, що на земельній ділянці дійсно знаходився газон, є паспорт об'єкту благоустрою зеленого господарства, складений за результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень, витяг з Реєстру об'єктів благоустрою зеленого господарства чи Зведеного реєстру зелених насаджень населених пунктів, облікові бухгалтерські документи балансоутримувача об'єктів зеленого господарства.
Відповідно до п.п.5, 10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМ України №1045 від 01.08.2006 року ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці, здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Як вбачається з обставин спору у справі № 911/652/18, земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача і надана для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-побутового комплексу, тому виконаня будівельних робіт на такій земельній ділянці та пов'язаних з будівельними роботами тимчасових незручностей є цілком обґрунтованим, враховуючи, що земельна ділянка не перебуває під охороною як об'єкт благоустрою зеленого господарства.
Таким чином, позовні вимоги щодо сплати відповідачем збитків за пошкодження зелених насаджень (газону) не підлягають задоволенню за відсутності складу правопорушення, а саме за недоведеністю факту порушення.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Оскільки, відповідачем не надано доказів фактичного понесення попередньо розрахованих судових витрат, питання про їх відшкодування не підлягає розгляду.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову Державної екологічної інспекції у місті Києві до Приватного акціонерного товариства Миронівський хлібопродукт про стягнення 238435,00 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.08.2018 р.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2018 |
Оприлюднено | 10.10.2018 |
Номер документу | 77011393 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні