Рішення

від 09.10.2018 по справі 913/380/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 жовтня 2018 року Справа № 913/380/18

Провадження №34/913/380/18

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.,

при секретареві судового засідання Медуниці Р.І.,

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Сєвєродонецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селвіст» , м. Луганськ

про стягнення 809 316 грн. 47 коп.

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селвіст» про стягнення заборгованості за ОСОБА_1 на закупівлю товару №11 від 14.04.2017 в розмірі 809 316 грн. 47 коп., з яких 360 429 грн. 55 коп. - сума попередньої оплати, 36 042 грн. 96 коп. - штраф, 304 074 грн. 66 коп. - інфляційні втрати, 41 592 грн. 58 коп. - 3% річних.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 08.08.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 08.08.2018 Господарський суд Луганської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 04.09.2018 об 14 год. 40 хв.

Ухвалою від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання на 18.09.2018.

Ухвалою від 18.09.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.10.2018.

Представники позивача в судове засідання не прибув.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав. При цьому про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом розміщення відповідних оголошень на електронній сторінці господарського суду Луганської області, яка міститься на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні , з огляду на призупинення приймання та пересилання відділенням поштового зв'язку поштових відправлень на адресу відповідача: м. Луганськ.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 09.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

14.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Селвіст (далі - відповідач, ТОВ Селвіст ) та Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АО Ощадбанк (далі - позивача, банк) укладено Договір № 11 на закупівлю товару Вироби конструкційні металеві та їхні частини (відгороджувальні конструкції місць роботи з готівкою) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_1 продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому ОСОБА_1, поставити (передати у власність) покупцю Вироби конструкційні металеві та їхні частини (відгороджу вальні конструкції місць роботи з готівкою) (далі - товар), виконати роботи з встановлення товару (демонтажу попередньо встановлених конструкцій (у разі необхідності) (далі - роботи), а також забезпечити гарантійне обслуговування Товару, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти у власність товар та зазначені в цьому пункті роботи, та оплатити їх вартість.

Найменування, кількість, вартість та інші вимоги щодо товару визначаються сторонами в Специфікації (Додаток №2), яка є невід'ємною частиною цього ОСОБА_1 (п. 1.2. ОСОБА_1).

Згідно з п. 3.1. ОСОБА_1, загальна його вартість становить 1 343 534 грн. 30 коп., у тому числі ПДВ 223 922 грн. 38 коп.

Авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості цього ОСОБА_1, що складає 671 767 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ 111 961 грн. 19 коп., покупець здійснює протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін цього ОСОБА_1 (пп. 3.3.1 ОСОБА_1).

Решта суми 50% від загальної вартості ОСОБА_1, яка визначається з урахуванням раніше сплаченої передоплати (авансового платежу), що становить 671 767 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ 111 961 грн. 19 коп., підлягає оплаті покупцем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт з встановлення товару (п. 3.3.2. ОСОБА_1).

У відповідності до предмету цього ОСОБА_1 та після підписання сторонами Акту приймання - передачі товару продавець зобов'язується виконати роботи з встановлення товару (демонтажу попередньо встановлених конструкцій (у разі необхідності). Роботи з встановлення товару проводяться за адресами, що вказані в Додатку №1 (п. 4.1. ОСОБА_1).

Відповідно до п. 5.1. ОСОБА_1 продавець зобов'язаний здійснити поставку товару у відповідності до графіку поставки згідно з додатком №1 Графік поставки та місце поставки (встановлення) товару , що є невід'ємною частиною цього ОСОБА_1 та у відповідності до розподілу товару по об'єктам покупця згідно з Додатком №3 Технічні вимоги , що є невід'ємною частиною цього ОСОБА_1. Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 4 місяців після укладання договору про закупівлю.

Згідно з п. 5.7. ОСОБА_1 факт поставки товару підтверджується Актом приймання-передачі товару. Покупець має право відмовитись від підписання вищезазначеного акту приймання - передачі товару.

Відповідно до п.п. 6.1.1. ОСОБА_1 покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за цим ОСОБА_1.

Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару та виконання робіт у строки, встановлені цим ОСОБА_1 (п. 6.3.1. ОСОБА_1).

Відповідно до п. 7.1. ОСОБА_1 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим ОСОБА_1 сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та ОСОБА_1.

У випадку невиконання продавцем зобов'язань з поставки товару більш ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару (п.п. 7.3.1. ОСОБА_1).

У випадку порушення продавцем строку виконання робіт, що зазначені у п. 4.2. ОСОБА_1, більш ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від загальної вартості цього ОСОБА_1 (п.п. 7.3.4. ОСОБА_1).

Так, сторонами узгоджено вартість поставленого товару в розмірі 1 343 534 грн. 30 коп. з ПДВ (Додаток №2 до ОСОБА_1) та графік його поставки та встановлення (додаток №1 до ОСОБА_1) (а.с. 12 на звороті - 14).

На виконання умов ОСОБА_1 банк перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 671 767 грн. 15 коп., що підтверджено платіжним дорученням №79149231 від 15.04.2014 (а.с. 18).

Відповідач свої зобов'язання з поставки товару та виконання робіт за ОСОБА_1 виконав частково на суму 311 337 грн. 60 коп. у період з 29.04.2014 по 10.07.2014, що підтверджено копіями меморіальних ордерів та актів прийому - передачі товару (а.с. 19-40).

Таким чином, станом на день розгляду справи розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 360 429 грн. 55 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 №11 від 14.04.2014, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить у своєму складі елементи договору підряду та договору поставки.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 710 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, пунктом 1.1. ОСОБА_1 сторони визначили, що продавець зобов'язується поставити покупцю товар та виконати роботи з його встановлення, забезпечити гарантійне обслуговування товару, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар та визначені цим ОСОБА_1 роботи.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. ОСОБА_1 може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, як встановлено судом, на виконання умов ОСОБА_1 банк здійснив попередню оплату ОСОБА_1 в розмірі 671 767 грн. 15 коп. Відповідач, в свою чергу зобов'язання щодо поставки товару та виконання робіт в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі суми непоставленого товару - 360 429 грн. 55 коп.

За таких обставин суд приходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 360 429 грн. 55 коп. є законною, обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за невиконання поставки в розмірі 10% у сумі 36 042 грн. 96 коп. та штрафу за порушення строку виконання робіт за ОСОБА_1 в розмірі 5% в сумі 67 176 грн. 72 коп., суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 7.3.1. ОСОБА_1 сторони передбачили, що у випадку невиконання продавцем зобов'язань з поставки товару більш ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Оскільки відповідач допустив порушення умов ОСОБА_1 №11 від 14.04.2014 в частині строків поставки Товару, позивач правомірно нарахував йому штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару в сумі 36 042 грн. 96 коп.

Пунктом 7.3.4. ОСОБА_1 сторони встановили, що у випадку порушення продавцем строку виконання робіт, що зазначені у п. 4.2. ОСОБА_1, більш ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від загальної вартості цього ОСОБА_1.

Оскільки відповідач порушив умови ОСОБА_1 №11 від 14.04.2014 щодо строків виконання визначених ОСОБА_1 робіт з встановлення товару, позивач правомірно нарахував йому штраф у розмірі 5% від вартості ОСОБА_1 в сумі 67 176 грн. 72 коп.

Отже позовні вимои про стягнення з відповідача штрафу за невиконання поставки в розмірі 10% у сумі 36 042 грн. 96 коп. та штрафу за порушення строку виконання робіт за ОСОБА_1 в розмірі 5% в сумі 67 176 грн. 72 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 14.08.2014 по 17.06.2018 та інфляційних втрат за період серпень 2014 - травень 2018 на суму попередньої оплати суд зазначає наступне.

Згідно з пп.5.2 п.5 постанові пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати суперечить нормам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за неналежне виконання умов ОСОБА_1 №11 від 14.04.2014 в сумі 463 649 грн. 23 коп ., з яких 360 429 грн. 55 коп. - сума попередньої оплати за договором, 36 042 грн. 96 коп. - штраф за невиконання поставки, 67 176 грн. 72 коп. - штраф за порушення строку виконання робіт за ОСОБА_1.

В решті вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 6 954 грн. 74 коп. Решта судового збору покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селвіст» задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селвіст» (91055, м. Луганськ, вул. Тельмана, 25А, ід. код. ЄДР 13386834) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, ід. код ЄДР 09304612) заборгованість в сумі 463 649 грн. 23 коп ., з яких 360 429 грн. 55 коп. - сума попередньої оплати за договором, 36 042 грн. 96 коп. - штраф за невиконання поставки, 67 176 грн. 72 коп. - штраф за порушення строку виконання робіт, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 954 грн. 74 коп.

3 . В решті позову відмовити.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.10.2018.

Cуддя А.В. Іванов