Рішення

від 01.10.2018 по справі 922/2374/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2374/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром", м. Харків про стягнення коштів в сумі 177153,49 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" (відповідача) про стягнення з останнього збитків в розмірі 177153,49 грн. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як особа, винна у спричинені збитків Представництву "Регал Петроліум Корпорейшн Лімітед" - страхувальнику позивача, в порядку ст.ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 27 Закону України "Про страхування", має відшкодувати позивачу виплачене страхове відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2018 року було прийнято позовну заяву та призначено справу № 922/2374/18 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01.10.2018 року о 10:30 год.

Представник позивача у судове засідання 01.10.2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 01.10.2018 року свого уповноваженого представника не направив.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання" (а.с. 49-52).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

На підставі викладеного, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

05 вересня 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Промислово страховий Альянс" (позивач, страховик) та Представництвом "Регал Петроліум Корпорейшн Лімітед" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів (по пакету ризиків КАСКО) № 02/09/17/42 (далі - Договір; а.с. 9-10), відповідно до якого застраховано транспортний засіб Volkswagen Caddi GP, реєстраційний номер ВІ 4930 (далі - застрахований транспортний засіб). Згідно з п.1.2 зазначеного Договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснити страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого транспортного засобу.

02.02.2018р. на 166 км.+ 800м. автодороги Київ-Суми перехрестя доріг Лохвиця-Гадяч відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу (Volkswagen Caddi GP, реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить Представництву "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" та знаходився під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу Камаз днз АХ 3432 АС з напівпричепом НЕФАЗ диз. АХ 2054 ХХ, який згідно матеріалів справи про дорожньо-транспортну пригоду належить відповідачу (Схема місця ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серія БД №369256) і знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Транспортний засіб Камаз АХ 3432 АС з напівпричепом НЕФАЗ диз.АХ 2054ХХ, станом на час дорожньо-транспортної пригоди, належав Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" (відповідачу).

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28.02.2018 року по справі № 626/265/18 (а.с. 21) встановлено, що причиною ДТП стало порушення ОСОБА_2 п. 16.11 Правил дорожнього руху та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди застрахований транспортний засіб зазнав ушкоджень, що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 20.02.2018 року.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 27.02.2018 року № А 02/03 розмір майнової шкоди завданої в результаті ДТП власнику транспортного засобу Volkswagen Caddi GP, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 192422,00 грн.

Відповідно до п. 10.7 Договору, у разі пошкодження ТЗ, застрахованого по пакету ризиків "КАСКО", розмір збитку визначається на підставі акту автотоварознавчої експертизи, складеного суб'єктами підприємницької діяльності, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на експертну діяльність за рахунок коштів Страховика або рахунків за ремонт. Виплата страхового відшкодування у випадку пошкодження ТЗ здійснюється без урахування зносу.

Ремонт пошкодженого ТЗ здійснюється страхувальником на будь-якій СТОА за погодженням із страховиком (п. 10.18 Договору).

Фактично відновлювальний ремонт цього транспортного засобу було здійснено на суму 175903,49 грн. (з ПДВ), що підтверджується рахунком погодженої СТОА від 23.02.2018 року №ТДСК300617/ТDСК000400 (а.с. 40).

Таким чином, в результаті ДТП власнику застрахованого транспортного засобу Представництву"Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" було завдано майнової шкоди на суму 175903,49 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування автотранспортних засобів від 05.09.2017 року № 02/09/17/42, позивач, на підставі акту про страховий випадок № 05/18 від 21.03.2018 року, фактично здійснив виплату страхового відшкодування Представництву "Тегал Петроліум Корпорейшн Лімітед", сплативши вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 175903,49 грн., а саме:

- платіжним дорученням № 312 від 30.03.2018 року сплачена сума за ремонт 50000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 327 від 10.04.2018 року сплачена сума за ремонт 50000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 337 від 13.04.2018 року сплачена сума за ремонт 20000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 340 від 16.04.2018 року сплачена сума за ремонт 20000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 342 від 17.04.2018 р. сплачена сума за ремонт 15903,49 грн.;

- платіжним дорученням № 345 від 18.04.2018 р. сплачена сума за ремонт 20000,00 грн.

Окрім цього, позивач платіжним дорученням № 66 від 14 березня 2018 року сплатив рахунок № СФ-0000296 від 05.03.2018р. на суму 1250,00 грн. за технічний огляд транспортного засобу.

З метою досудового врегулювання спору, позивач листом № 160/04 від 25.04.2018 року звернувся до відповідача та водія з вимогою про відшкодування збитків. Вимога вручена відповідачу 02.05.2018 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 6909101983889 (а.с. 42-45).

Проте, відповідач ніяким чином на вимогу позивача не відреагував, збитки не відшкодував.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У справі, що розглядається, спір виник щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Суд зазначає, що до позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріали справи підтверджують вину водія транспортного засобу Камаз АХ 3432 АС з напівпричепом НЕФАЗ диз.АХ 2054ХХ, який на той час належав відповідачу, в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП.

В силу ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Абзацем 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до умов Договору (п. 3.2.2.), в даному випадку (страховий ризик п. 6.1.2.) безумовна франшиза дорівнює нулю.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Суд звертає увагу, що Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15, яка прийнята з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції в силу ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини, які виникли між позивачем та Представництвом "Регал Петроліум Корпорейшн Лімітед" на підставі договору добровільного страхування автотранспортних засобів (по пакету ризиків КАСКО) № 02/09/17/42 від 05.09.2017 року відносяться до добровільного страхування. Тобто при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страхувальнику, позивач не повинен був керуватися нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", з урахуванням укладеного між позивачем та Представництвом "Регал Петроліум Корпорейшн Лімітед" договору добровільного страхування.

Судом також враховано, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (аналогічна правова позиція наведена в листі Верховного Суду України від 19.07.2011 року, постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2017 року у справі №910/21062/16).

Як уже зазначалось вище, згідно з п. 10.7 Договору, у разі пошкодження ТЗ, застрахованого по пакету ризиків "КАСКО", розмір збитку визначається на підставі акту автотоварознавчої експертизи, складеного суб'єктами підприємницької діяльності, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на експертну діяльність за рахунок коштів Страховика або рахунків за ремонт. Виплата страхового відшкодування у випадку пошкодження ТЗ здійснюється без урахування зносу.

Ремонт пошкодженого ТЗ здійснюється страхувальником на будь-якій СТОА за погодженням із страховиком (п. 10.18 Договору).

Тобто, в даному випадку підставою для виплати позивачем за Договором добровільного страхування страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування, яка погоджена сторонами Договору.

Позивачем надано до матеріалів справи рахунок-фактуру від 23.02.2018 року №ТДСК300617/ТDСК000400 (а.с. 40) станції технічного обслуговування, яка сторонами Договору, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 175903,49 грн.

Факт виплати позивачем страхового відшкодування в розмірі 175903,49 грн. підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.37-38).

За приписами частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а на підставі статті 1172 Цивільного кодексу України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" не спростувало той факт, що ОСОБА_2 є винним у ДТП та завдав майнової шкоди страхувальнику позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що саме відповідач є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, як власник джерела підвищеної небезпеки.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, розмір якої становить 175903,49 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 1250,00 грн., які були сплачені позивачем за технічний огляд транспортного засобу (платіжне доручення №66 від 14 березня 2018 року), суд вважає, що зазначені витрати позивача безпосередньо не пов'язані з відновлювальним ремонтом застрахованого транспортного засобу та не носили обов'язкового характеру, у зв'язку з чим вважає за необхідне в цій частині позову відмовити.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 175903,49 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 9, 16, 20, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 6, 11, 512, 514, 979, 993, 1187 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 231-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром" (код ЄДРПОУ 30237667, адреса місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 283) на користь Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс" (код ЄДРПОУ 22134155, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна, 23) збитки в сумі 175903,49 грн. та 2638,55 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2018 року.

Суддя ОСОБА_3