Рішення

від 09.10.2018 по справі 0540/5470/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 р. Справа№0540/5470/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до приватного підприємства «Маріна» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Маріна» про стягнення податкового боргу в розмірі 11213,00 грн. з приватного підприємства «Маріна» (юридична адреса: пр-т. Будівельників, буд. 109, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 31477620) по платежу 50 14040000 «Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 11213,00 грн., який виник з причин несплати грошових зобов'язань, визначених відповідно до податкової декларації акцизного податку №9112139184 від 14.06.2017 року за травень 2017 року із самостійно задекларованою сумою в розмірі 11213,00 грн.

Вказує, що станом на 03.04.2018 року сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена, у зв'язку з чим у позивача виникла підстава для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.07.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі №0540/5470/18-а та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018 року.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, будь - якої заяви чи відзиву на позовну заяву до суду не надав.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Закарпатській області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідач - приватне підприємство Маріна (далі - відповідач) зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 31477620), за юридичною адресою: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 109, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (а.с. 8-12).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з облікової картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 11213,00 грн. (а.с. 14-15, 31).

Відповідно до декларації акцизного податку від 14.06.2017 року № НОМЕР_1 відповідачем задекларовано за травень 2017 року суму акцизного податку у розмірі 11213,00 грн. (16-20).

У зв'язку з не сплатою узгоджених податкових зобов'язань, була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 06.07.2017 року №2410-17 у сумі 91875,2 грн. (а.с. 21).

Вказану вимогу позивачем було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та поштове відправлення було повернуто на адресу ГУ ДФС у Закарпатській області (а.с. 21).

Доказів оскарження податкової вимоги від 06.07.2017 року №2410-17 в адміністративному або судовому порядку суду не надано. Отже, податкової вимога є узгодженою відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, за позивачем обліковується податковий борг з причини несплати сум акцизного податку в розмірі 11213,00 грн., що підтверджується інтегрованою карткою відповідача з податку на додану вартість.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до довідки позивача у відповідача є відкриті рахунки в установах банку.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на загальну суму 11213,00 грн. на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, інтегрованою карткою платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39393632; юридична адреса: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) до приватного підприємства «Маріна» (юридична адреса: пр-т. Будівельників, буд. 109, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Маріна» (код ЄДРПОУ 31477620, юридична адреса: пр-т. Будівельників, буд. 109, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) податковий борг в розмірі 11213,00 грн. по платежу 50 14040000 «Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.