Рішення

від 04.10.2018 по справі 0940/1393/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2018 р. справа № 0940/1393/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода"

до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці

про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 186 150 грн та №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 3 723 грн, з підстав їх незаконного прийняття, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягода" (надалі, також - позивач), 03.08.2018 звернулось в суд із позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 186 150 грн та №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 3 723 грн, з підстав їх незаконного прийняття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області, за результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ІФ1160/45/АВ від 02.07.2018, на підставі якого винесено постанови №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 20.07.2018, які на переконання позивача, підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Висновки відповідача стосовно не здійснення оплати контролерам ОСОБА_4М, ОСОБА_5 та ОСОБА_6М, за відпрацьовані надурочні години у подвійному розмірі в січні 2017 року, є помилковими, оскільки наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода" запроваджено на підприємстві для працівників відділу охорони підсумований облік робочого часу, застосовано період робочого часу один рік, а відтак, оплата за всі години надурочної роботи проводиться в кінці облікового періоду, що відповідає положенням статті 106 Кодексу законів про працю України.

Позивач стверджує про протиправність накладення відповідачем фінансової санкції за ненарахування індексації заробітної плати в грудні 2017 року контролеру ОСОБА_7 На його переконання, у розумінні статті 85 Кодексу законів про працю України індексація не є нормою оплати праці, не являється гарантією чи компенсацією для працівників, а входить до структури заробітної плати. Таким чином, індексація відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці, тому притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України є неправомірним.

Твердження відповідача щодо відсутності в табелі обліку робочого часу за січень 2017 року кількості відпрацьованих працівниками надурочних годин є помилковими, оскільки, як уже зазначалось, на підприємстві передбачено підсумований облік робочого часу, за наявності якого, робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, в даному випадку - один рік, не є надурочною роботою.

Окрім цього, розрахунково-платіжною відомістю №0000012 за грудень 2017 року підтверджено нарахування доплати працівникам за роботу в святкові, вихідні дні.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржувані постанови слід визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) та призначено судовий розгляд справи на 03.09.2018 (а.с.1-2).

Позивачем, 15.08.2018, подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафів від 20.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС до моменту набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі про визнання цих постанов протиправними та їх скасування (а.с.68-71).

Ухвалою суду від 27.08.2018 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено. Суд вказав, що позивач, мотивуючи своє клопотання існуванням об'єктивної загрози звернення до примусового виконання оскаржуваних постанов, не надав жодного доказу щодо існування реальних намірів чи фактичного звернення оскаржуваних постанов до примусового виконання. Підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами, відтак, вищевказана заява позивача є передчасною та необґрунтованою.

Під час судового засідання 03.09.2018 представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву (а.с.83-92), у якому описано виявлені під час інспекційного відвідування порушення та зазначено про те, що при здійсненні перевірки інспектору праці не надавалися підтверджуючі документи щодо встановлення підсумованого обліку робочого часу працівників. Окрім вказаного, про наявність у позивача наказів про встановлення підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом - один рік, відповідачу стало відомо тільки під час підготовки до судового розгляду даної адміністративної справи.

Відповідач зазначив, що при нормі тривалості робочого часу на 2017 рік, контролер ОСОБА_4 відпрацював 1984 години на рік, контролер ОСОБА_5 - 2005 годин на рік. Контролеру ОСОБА_6, яка звільнена з роботи 27.01.2017 року не були нараховані та виплачені кошти за відпрацьовані надурочні години.

Відповідач також вказав, що індексація заробітної плати відноситься як до мінімальних соціальних гарантій, так і до мінімальних державних гарантій оплати праці, відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", статті 3 Закону України "Про оплату праці" та статті 95 Кодексу законів про працю України.

Відтак, просив відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода" у повному обсязі.

З метою ознайомлення представника позивача із матеріалами відзиву, суд оголосив перерву у судовому розгляді справи до 12.09.2018.

На адресу суду 12.09.2018 надійшли відповідь на відзив та клопотання позивача про допит свідків (а.с.135-139). У поданій відповіді позивач повторно вказав на встановлення підсумованого обліку робочого часу для працівників відділу охорони, та запровадження облікового періоду робочого часу. Водночас, позивач зауважив, що під час здійснення інспекційного відвідування позивача, головним бухгалтером ОСОБА_8 та інспектором по кадрах ОСОБА_2, інспектору праці ОСОБА_9 було представлено наказ від 03.01.2017 №05 "Про робочий час", однак інспектор праці повідомив про відсутність необхідності надання супровідного листа з переліком документів.

Позивач звернув увагу на те, що до моменту винесення оскаржуваних постанов Товариством з обмеженою відповідальністю "Ягода" самостійно усунено всі порушення, на які вказав інспектор праці. Так, 05.07.2018 позивачем здійснено перерахування коштів для виплати працівникам, що підтверджується платіжним дорученням №162 від 05.07.2018 та відомістю нарахування коштів №23 за липень 2018.

Окрім наведеного, позивач вказав, що на виконання припису відповідача надано лист від 06.07.2018 №17 про усунення виявлених порушень, в якому, зокрема зазначено, що донараховано та виплачено заробітну плату за надурочні години контролерам відділу охорони, а ОСОБА_7 донараховано і виплачено суму індексації за грудень 2017 року.

Разом з тим, позивач вважає, що навіть у разі наявності порушення, самостійне його усунення до початку проведення перевірки є підставою для звільнення від відповідальності на підставі частини 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З огляду на це, позивач просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, а також, викликати та допитати у якості свідків у судовому засідання інспектора праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області - ОСОБА_9, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода" - ОСОБА_10

Під час судового засідання 12.09.2018 представник позивача, подане суду 12.09.2018 клопотання, в частині необхідності виклику свідків відкликав.

У зв'язку із витребуванням додаткових письмових доказів розгляд справи відкладено та призначено наступне судове засідання на 04.10.2018 о 14:00 год.

У судовому засіданні 04.10.2018 представник відповідача надала суду додаткові пояснення по справі, відповідно до змісту яких, твердження позивача про застосування норми частини 11 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є помилковими, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає норма статті 265 Кодексу законів про працю України, як спеціальна, а відтак, виконання позивачем вимог припису не є підставою для незастосування штрафних санкцій.

Додатково представником відповідача наведено детальний розрахунок фінансової санкції за постановою про накладення штрафу від 20.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС, вказано на те, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною 1 статті 12 Закону України "Про оплату праці" є мінімальними державними гарантіями, а виявлені порушення, у встановлений у приписі строк усунуті не були, тому, у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Під час судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, відповідно до змісту позовної заяви, а також відповіді на відзив, просили задовольнити позовні вимоги. У свою чергу, представник відповідача позов не визнала, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, додаткові пояснення по справі, а також інші письмові докази наявні у матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено нижчевикладені обставини.

Відповідно до наказу про проведення інспекційного відвідування від 20.06.2018 №880-Д (а.с.93) та направлення від 20.06.2018 №04-13/15-10/4212 (а.с.94) посадовими особами відповідача, 02.07.2018, проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю - позивача. В результаті здійсненої перевірки складено акт №ІФ1160/45/АВ від 02.07.2018 (а.с.17-21). Відповідно до вказаного акта, інспектором виявлено такі порушення позивачем законодавства про працю:

1) тривалість робочого часу окремих працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода" (надалі, також - ТзОВ "Ягода") перевищує 40 годин на тиждень, зокрема у лютому та травні місяцях, чим порушено вимоги частини 1 статті 50 Кодексу законів про працю України (надалі, також - КЗпП України);

2) позивачем не вівся облік надурочних годин, в табелях обліку робочого часу не відображено кількість відпрацьованих працівниками надурочних годин. В січні 2017 року ОСОБА_4М та ОСОБА_11 відпрацювали 180 годин, ОСОБА_5 - 192 годин, ОСОБА_6 - 168 годин, при місячній нормі 159 годин, тобто 21, 33 та 11 годин надурочно, що не відображено в табелі обліку за січень 2017 року. Вказане свідчить про допущення порушення вимог частини 2 статті 65 КЗпП України ;

3) у наданих для перевірки табелях обліку використання робочого часу працівників ТзОВ "Ягода" за грудень 2017 року не відображена кількість відпрацьованих працівниками годин у святкові та неробочі дні, а також до табелів обліку не вносились необхідні відомості, оскільки відсутні оклади та тарифні ставки працівників. Наведене суперечить приписам частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці";

4) контролерам ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_12, яка звільнена 27.01.2017, не оплачено відпрацьовані надурочно години у подвійному розмірі за січень 2017 року. Аналогічні порушення допущені й у березні та травні 2017 року. Вказане свідчить про допущення позивачем порушень вимог частини 1 статті 106 КЗпП України;

5) як встановлено з розрахунково-платіжних відомостей, у ТзОВ "Ягода" контролеру ОСОБА_7 індексацію заробітної плати в грудні 2017 року не нараховано та не виплачено, так як базовий місяць був визначений місяцем прийняття на роботу працівника, а не з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. Виявлене порушення свідчить про недотримання вимог частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці", пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення;

6) контролеру ТЗОВ "Ягода" ОСОБА_11 заробітну плату за роботу у святковий день у жовтні 2016 року донараховано та виплачено в грудні 2016 року, всупереч приписам частини 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці";

7) при звільненні контролера відділу охорони ОСОБА_13 з 27.01.2017, відповідно до наказу №09, не проведено повний розрахунок, оскільки не виплачено заробітну плату за відпрацьовані надурочно години в січні 2017 року, що суперечить вимогам частини 1 статті 116 КЗпП України.

На підставі вищезазначеного акту посадовими особами відповідача складено припис від 06.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П (а.с.101-103), яким зобов'язано позивача усунути описані порушення у строк до 12.07.2018.

Відповідачем також винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 05.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ (а.с.107) та повідомлено позивача про те, що розгляд справи відбудеться 20.07.2018. Додатково відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 11.07.2018 №17-07/15/10/4828 (а.с.109).

На адресу відповідача 06.07.2018 надійшов лист позивача №17 від 06.07.2018 про результати інспекційного відвідування, у якому повідомлено про те, що заробітну плату за відпрацьовані надурочно години донараховано та виплачено ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_6; донараховано та виплачено індексацію за грудень 2017 року ОСОБА_7 (а.с.104)

На підставі акту інспекційного відвідування, враховуючи сукупність виявлених порушень вимог законодавства про працю, відповідачем винесено постанови про накладення штрафу від 20.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС в розмірі 186 150 грн та №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС у розмірі 3 723 грн (а.с.23-24).

На переконання позивача вказані постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, відтак, з метою захисту свого порушеного права він звернувся із позовною заявою до суду.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу", а також інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою XVIII КЗпП України врегульовано здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Так, статтею 259 цього Кодексу передбачено, що Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (надалі, також - Порядок №295).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, що передбачено пунктом 19 Порядку.

Відповідно до пункту 23 Порядку №295, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, встановивши порушення позивачем вимог, визначених частиною 1 статті 106, частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", відповідачем винесено оскаржувану постанову №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС про накладення штрафу у розмірі 186 150 грн.

При винесенні вказаної постанови відповідач керувався приписами абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, згідно з якою, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з твердженнями позивача, наведеними у позовній заяві, висновок відповідача стосовно не оплачених відпрацьованих надурочних годин в подвійному розмірі є помилковим, оскільки на підприємстві встановлено підсумований облік робочого часу, та визначено обліковий період - один рік, а відтак притягнення ТзОВ "Ягода" до відповідальності у вигляді встановлення штрафу за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України є неправомірним.

Суд погоджується із наведеним висновком позивача, з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідно до наказу директора ТзОВ "Ягода" Про робочий час від 03.01.2017 №05, згідно із наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу", запроваджено підсумований облік робочого часу для працівників відділу охорони, застосовано обліковий період робочого часу - один рік, затверджено графіки змінності для працівників цехів основного виробництва, та встановлено, що підсумковий облік робочого часу здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженими графіками змінності за обліковий період (а.с.25).

Так, відповідно до пункту 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу" (надалі, також - Методичні рекомендації), при підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого статями 50 та 51 КЗпП.

Пунктом 6 Методичних рекомендацій встановлено, що обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства, охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Абзацом 2 пункту 8 передбачено, що час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП, що передбачено пунктом 10 Методичних рекомендацій.

Абзацом 3 цього ж пункту встановлено, що робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Враховуючи наведене, на переконання суду, правильним є твердження позивача про те, що під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу, робота у святкові та неробочі дні, проведена понад встановлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки така вже оплачена у подвійному розмірі.

Таким чином, рішення відповідача в частині притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України, відповідно до якої, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, є безпідставним.

Окрім цього, як підтверджено розрахунково-платіжною відомістю №ЯГ-0000007 за липень 2018, позивачем проведено донарахування доплат контролерам ОСОБА_11 в сумі 406,14 грн., ОСОБА_14 в сумі 19,34 грн., ОСОБА_4 - 425,48 грн., ОСОБА_7 - 20,35 грн., ОСОБА_5 - 649,90 грн. та ОСОБА_6 - 212,74 грн. (а.с.142).

Водночас, суд вважає помилковими доводи позивача стосовно відсутності підстав для притягнення останнього до відповідальності у вигляді встановлення штрафу, з мотивів усунення виявлених порушень до винесення припису та оскаржуваних постанов.

Обгрунтовуючи свою позицію позивач вказує на положення пункту 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до змісту частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відтак, суд звертає увагу позивача на приписи пункту 29 Порядку №295, згідно із яким, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Зазначені у постанові №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС порушення позивачем вимог КЗпП України свідчать саме про несвоєчасну виплату заробітної плати, складовою якої, зокрема, є оплата за роботу в надурочний час, факт усунення зазначених порушень не є підставою для незастосування заходів щодо притягнення позивача до відповідальності.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висвітленою у постанові від 22.03.2018 по справі №697/2073/17.

Проте, у зв'язку із тим, що позивачем запроваджено на підприємстві підсумований облік робочого часу, застосовано період робочого часу один рік, що не взято до уваги відповідачем при проведенні інспекційного відвідування, відсутні правові підстави для висновку про допущення позивачем порушення у вигляді не проведення оплати в подвійному розмірі за надурочні роботи працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки такі не мали місця.

Стосовно допущення позивачем порушень частини 5 статті 95 та статті 33 Закону України "Про оплату праці", а також тверджень останнього про неналежність індексації до мінімальних державних гарантій, слід вказати таке.

Згідно із Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (надалі, також - Закон №2017-III), а саме, абзацу 3 статті 1, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до статтей 95 КЗпП України та 3 Закону України "Про оплату праці", мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі, також - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення (надалі, також - Порядок №1078). Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що індексації підлягає, серед іншого, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України "Про оплату праці", при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що до розміру мінімальної заробітної плати мають враховуватись всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині 2 статті 3-1 вищевказаного Закону, у тому числі і сума індексації.

Відтак, індексація грошових доходів населення є невід'ємною частиною мінімальної заробітної плати, яка у свою чергу є державною соціальною гарантією, що відповідає приписам статтей 95 КЗпП України та 3 Закону України "Про оплату праці".

Така позиція суду відповідає правовому висновку, зазначеному у рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №816/2325/16.

Індексацію заробітної плати у розмірі 16,38 грн, контролеру ОСОБА_7 за грудень 2017 року нараховано та виплачено позивачем, відповідно до відомості нарахування коштів №23 за липень 2018 року (а.с.144).

Враховуючи безпідставність притягнення позивача до відповідальності за порушення частини 1 статті 106 КЗпП України, усунення виявленого порушення частини 5 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", шляхом здійснення нарахування та виплати суми індексації заробітної плати ОСОБА_7 у розмірі 16,38 грн, застосування відповідачем, в даному випадку, штрафної санкції в сумі 37230 грн, на переконання суду, є неспівмірним видом фінансової відповідальності у співвідношенні до виявленого порушення законодавства про працю.

Таким чином, з метою ефективного захисту охоронюваних прав та інтересів позивача, додержання принципу пропорційності, який спрямований на забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, та який дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 20 липня 2018 року.

За результатами інспекційного відвідування, встановивши порушення позивачем вимог частини 1 статті 50, частини 2 статті 65 та частини 1 статті 116 КЗпП України, а також частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", відповідачем винесено постанову від 20.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС про накладення штрафу в розмірі 3 723 грн, згідно з абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Суд погоджується із висновками позивача щодо неправомірності винесеної відповідачем вищезазначеної постанови, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Як уже зазначалось судом та підтверджено матеріалами справи, у ТзОВ "Ягода" встановлено підсумований облік робочого часу. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, що становить на даному підприємстві один рік, не є надурочною роботою. Відтак, висновки відповідача щодо допущення позивачем порушень частини 1 статті 50 КЗпП України є безпідставними.

Стосовно недотримання вимог частини 2 статті 65 КЗпП України, згідно із якою власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника , то слід вказати, що підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику провадиться наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду, а загальна кількість відпрацьованих надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Отже, розрахунки відпрацьованих надурочних годин працівників ТзОВ "Ягода" за окремі місяці є помилковим, а рішення про притягнення до відповідальності, зокрема, за порушення вимог частини 2 статті 65 КЗпП України необґрунтованим.

Разом з тим, безпідставними є і твердження відповідача про недотримання позивачем вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", а саме - невідображення кількості відпрацьованих найманими працівниками годин у святкові і неробочі дні та відсутність окладів і тарифних ставок працівників.

Відповідно до матеріалів даної адміністративної справи, табелем обліку робочого часу за грудень 2017 року (а.с.33), а також розрахунково-платіжною відомістю №ЯГ-0000012 за грудень 2017 року (а.с.32) підтверджується відображення позивачем кількості відпрацьованих вихідних та святкових днів та відповідні доплати за такі відпрацьовані дні із зазначенням посадових окладів і тарифних ставок, що свідчить про відсутність такого порушення.

У судовому засіданні встановлено, та зазначено у додаткових поясненнях представником відповідача про те, що порушення, яке виявлене в ході інспекційного відвідування стосовно незарахування та невиплати заробітної плати за роботу у святковий день ОСОБА_11, включено до переліку порушень законодавства про працю, за допущення яких, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 20.07.2018 №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС.

Судом встановлено, що вказане порушення усунено позивачем ще до початку проведення інспекційного відвідування і складення припису про усунення виявлених порушень . Таким чином, відповідачем, до переліку порушень, за які застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 723 грн, помилково включено невиплату заробітної плати в надурочний час ОСОБА_11

Враховуючи те, що розмір штрафу відповідачем, згідно із постановою №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС, визначений за сукупністю виявлених порушень і не підлягає окремому розрахунку, вказана постанова теж підлягає скасуванню у повному обсязі.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача, помилковість висновків відповідача та наявність підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ "Ягода" у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 3 524 грн, підтверджується платіжним дорученням №192 від 01.08.2018 (а.с.3).

Оскільки позивачем у справі документально не підтверджено понесення будь-яких інших судових витрат, компенсації підлягає лише сплачена сума судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) за №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 186 150 грн та за №ІФ1160/45/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 20 липня 2018 року у розмірі 3 723 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягода" (код ЄДРПОУ- 31249846) судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягода", адреса: вул. Б. Хмельницького, 25, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ - 31249846;

Відповідач: Управління Держпраці в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ- 39784625.

Суддя /підпис/ ОСОБА_15

Рішення складене в повному обсязі 09 жовтня 2018 р.