Ухвала

від 24.09.2018 по справі 492/1423/18

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/1423/18

Провадження № 6/492/88/18

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Крутової О. М., за участю секретаря судового засідання Распутіної М. С., розглянувши подання державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПАРИЖ ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, -

встановив:

06.09.2018 р. державний виконавець Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернулась до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника керівника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПАРИЖ (далі за текстом - ПП ПАРИЖ ) ОСОБА_2 до виконання ним своїх зобов'язань.

В обґрунтуванні подання державний виконавець зазначив, що у відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №55032551 із виконання наказу №904/6384/13 виданий від 28.10.2013 р., наказу №904/6093/13 про стягнення солідарно з ПП ПАРИЖ (код ЄДРПОУ 31125451) та ТОВ ГРАН ІНВЕСТ на користь правонаступника стягувача ПП БЕСТ заборгованості в загальному розмірі 318 531,07 (триста вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) гривня 07 копійок.

Заборгованість боржником не сплачена, тому за переконанням державного виконавця, у зв'язку із наявністю невиконаних грошових зобов'язань, слід забезпечити тимчасове обмеження права боржника виїзду за межі України.

Суд, в силу положень ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального Кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), подання державного виконавця розглядається негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Державний виконавець у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути подання без його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши подання державного виконавця, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

З огляду на специфіку виниклих правовідносин та для вирішення спірного питання суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного Кодексу України (далі за текстом - ЦК України), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Заявник в свої доводах посилається на положення ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та виїзд з України громадян України .

Отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Тобто, лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу виконавчої служби щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17.04.2012 р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, містить окремий розділ XI Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну , в якому передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду.

Відповідно до приписів вище вказаної Інструкції встановлено, що подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов'язань боржником. Крім того, копії документів, що додаються до подання мають бути належним чином засвідчені.

Як вбачається із матеріалів справи, до подання державним виконавцем не додано жодного документу. В матеріалах справи відсутні відомості про характер та розмір невиконаних зобов'язань боржником.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання, має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Тобто, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З огляду на матеріали справи, не можливо зробити висновок щодо повноти вчинення виконавчих дій, натомість вбачається відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Відповідно ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи не містяться беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки щодо невиконання боржником зобов'язання через виїзд до іншої країни, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів третьої особи без вжиття таких заходів обмеження боржника у праві виїзду за межі України не містяться в матеріалах справи та не вбачаються в письмових доводах заявника.

З огляду на викладене можна зробити висновок про необґрунтованість подання виконавчої служби через недоведеність обставин, на які посилається заявник. Тобто, останній не обґрунтував необхідність вжиття заходів щодо обмеження боржника у праві виїзду відповідно до встановленого законодавством порядку, не вказав в чому полягає очевидна небезпека залишення країни боржником та ухилення останнього від виконання обов'язків покладених на нього судовим рішенням.

За змістом ст. 441 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця будується на активній позиції заявника щодо обґрунтування заявлених вимог, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Проаналізувавши викладене, а також оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом. Крім того, відсутні докази про вжиття державним виконавцем будь-яких заходів щодо розшуку та встановлення іншого майна боржника, на яке можливо бути звернути стягнення.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 12, 247, 258, 260, 261, 441 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні подання державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, в особі директора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПАРИЖ ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 24.09.2018 р.

Учасники провадження можуть отримати інформацію щодо прийнятих процесуальних рішень по справі в мережі інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/

Суддя О. М. Крутова