Постанова

від 02.10.2018 по справі 520/13168/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року м. Одеса

справа № 520/13168/17

провадження № 22-ц/785/4483/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

позивач-Козаков ОСОБА_1,

відповідач-Сакара ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2018 року у складі судді Гниличенко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, він та відповідач є членами громадської організації Садівниче товариство Гідравлік-2 садівничого масиву Тилигульський-9 (далі- СТ Гідравлік-2 , садівниче товариство).

Зазначав, що 17 червня 2017 року на загальних зборах садівничого товариства та 07 жовтня 2017 року на засіданні його правління, ОСОБА_4 поширив неправдиву інформацію про те, що він не сплачував протягом трьох років членські внески та оплату за спожиту електроенергію і водопостачання.

Крім того, 16 вересня 2017 року, на в'їзді до садівничого товариства на дошці оголошень, від імені правління СТ Гідравлік-2 , було розміщено повідомлення про скликання 07 жовтня 2017 року розширеного засідання правління, з розгляду питання про несплату ним більше трьох років членських внесків та оплату за спожиту електроенергію і водопостачання.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що те, що поширена інформація про несплату ним членських внесків є неправдивою, позивач просив суд:

-визнати, що поширені ОСОБА_4 відомості проте, що він є боржником перед

СТ Гідравлік-2 , а саме не сплачував протягом трьох років членські внески та оплату за спожиту електроенергію і водопостачання, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

- зобов'язати ОСОБА_4 вибачитись в тому же форматі перед ним на загальних

зборах садівничого товариства Гідравлік-2" та спростувати відомості на дошці загальних оголошень про те, що позивач має заборгованість по платежу: членські внески, за спожиту електроенергію та водопостачання за три роки;

-стягнути з ОСОБА_4 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди

3 000 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 єдиний із 450 членів товариства, який за власним бажанням почав сплачувати членські та комунальні платежі шляхом поштових грошових переказів, які товариством не отримані, та фактично є боргом позивача перед товариством.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що у порушення положень статуту СТ Гідравлік-2 позивач обрав неналежний спосіб оплати членських та комунальних платежів, а саме-не безпосередньо внесення їх ОСОБА_3 до каси садівничого товариства, а шляхом поштових переказів, які по факту товариством не отримані. За таких обставин, поширена ОСОБА_4 на відповідних заходах садівничого товариства інформація, носить стверджувальний, достовірний характер та не може розглядатись як поширення неправдивих відомостей, так як судом не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в частині визнання поширених ОСОБА_4 відомостей про несплату ним протягом трьох років членських внесків, платежів за спожиту електроенергію та водопостачання такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію, та зобов'язання відповідача вибачитись у тому ж форматі перед ним на загальних зборах садівничого товариства та спростувати відомості на дошці загальних оголошень про те, що він має заборгованість по членським внескам та платежам за спожиту електроенергію і водопостачання за три роки.

Неправильність рішення суду першої інстанції обґрунтовано порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначив, що враховуючи відстань від його місця проживання до садівничого товариства складає 200 км, а витрати на бензин на разову поїздку до нього на автомобілі становлять 600 грн.(що дорівнює розміру його платежів товариству за півроку), висновок суду про відмову йому у позові з тих підстав, що він обрав неналежний спосіб оплати членських внесків та комунальних платежів шляхом поштових переказів є помилковим (а.с. 132-137).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Між сторонами виникли правовідносини з особистих немайнових прав фізичної особи, які регулюються главою 20 ЦК України .

За змістом ст.ст. 275 , 280 ЦК України , фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України (захист цивільних прав та інтересів). Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Гідність та честь є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі-постанова ПВСУ від 27 лютого 2009 року №1) роз'яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_3 є членами СТ Гідравлік-2 з 1988 та 2004 років відповідно, крім того, останній користується земельною ділянкою №3572 по вул.Берлінській СТ Гідравлік-2 .

Згідно рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до садівничого товариства Гідравлік-2 садівничого масиву Тилигульский 9 про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду задоволено частково.

Зобов'язано СТ Гідравлік-2 відновити електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці №3572 по вул.Берлінській СТ Гідравлік-2 .

Стягнуто з СТ Гідравлік-2 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 2000 грн.(а.с.156-158).

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції встановив, що згідно наданих позивачем квитанцій та поштових переказів на рахунок СТ Гідравлік-2 за електроспоживання та водоспоживання проведена оплата станом на 30 червня 2015 року, що спростовує наявність у позивача заборгованість за спожиту електроенергію.

Таким чином суд першої інстанції встановив, що квитанції та поштові перекази на рахунок СТ Гідравлік-2 є належними та допустимими доказами, що підтверджують відсутність його заборгованості перед товариством.

Відповідно до ч.ч.4,5 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно акту державного виконавця Лиманського РВ ДВС ГТУЮ Одеської області від 18 серпня 2017 року виконані в повному обсязі всі дії по примусовому виконанню виконавчого листа №504/3577/ 15-ц, виданого 11 листопада 2016 року, про зобов'язання СТ Гідравлік-2 відновити електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці №3572 по вул. Берлінській СТ Гідравлік-2 , який належить ОСОБА_3К.(а.с.155).

В суді першої та апеляційної інстанцій відповідач ОСОБА_4 не заперечував, що на загальних зборах товариства, які відбулися 17 червня 2017 року, та на засіданні його правління, які відбулися 07 жовтня 2017 року, він довів присутнім інформацію про те, що ОСОБА_3 має трирічну заборгованість перед товариством , а саме: по сплаті членських внесків та платежів за електроенергію і водопостачання.

При цьому він показав в апеляційному суді, що довів вказану інформацію до оточуючих не як посадова особа СТ Гідравлік-2 , а як фізична особа, яка є членом товариства.

Апеляційний суд вважає, що поширення ОСОБА_4 інформації про те, що ОСОБА_3 має трирічну заборгованість по оплаті членських внесків та платежів за електроенергію і водопостачання перед СТ Гідравлік-2 ( тобто з 17 червня 2014 року ), є недостовірною інформацією , що принижує честь і гідність позивача, оскільки спростовується наведеним вище рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року, яким встановлена відсутність заборгованості ОСОБА_3 перед СТ Гідравлік-2 станом на 30 червня 2015 року та про наявність якого (рішення суду) відповідачу, як члену правління товариства, було достовірно відомо.

Крім того, те, що ОСОБА_4 поширив недостовірну інформацію щодо заборгованості ОСОБА_3 перед СТ Гідравлік-2 , підтверджується й наданими позивачем поштовими переказами та квитанціями, згідно яких позивач сплатив СТ Гідравлік-2 :

-членські внески за 4 квартал 2014 року, 1-4 квартали 2015 року, 3-4 квартали 2016 року, 1-3 квартали 2017 року;

- водопостачання за вересень 2014 року, червень 2015 року, червень, серпень,вересень 2017 року;

-електропостачання грудень 2014 року, червень 2015 року, серпень 2017 року, 02 та 30 червня 2015 року; 18 лютого 2016 року; 24 березня та 27 червня 2017 року в загальній сумі 1297 грн.(а.с.12-16).

Щодо доводів відповідача та суду першої інстанції про те, що:

-відповідно загальних зборів членів СТ Гідравлік-2 від 10 вересня 2005 року було розглянуто питання розробки та затвердження пам'ятки для члена товариства по зобов'язанням зняття показників приладів та оплату в касу товариства, яке дотепер не скасовано,

-до каси товариства кошти переказані ОСОБА_3, починаючи з 2014 року дотепер не надходили,

-такого способу оплати як грошовий переказ загальними зборами товариства не передбачено,

-позивачем був обраний неналежний засіб оплати, який не був спрямований на реальне настання результату, тому по факту товариство грошей не отримало,

колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз змісту наявних у справі статутів садового товариства від 30 червня 2006 року та від 17 червня 2017 року, примірних правил внутрішнього розпорядку у садівничих товариствах Тилигульського масиву, дає підстави для висновку, що ними не передбачено обов'язок члена товариства сплачувати членські та інші платежі безпосередньо готівкою в касу садівничого товариства (а.с.32-39,93-101, 102-103).

Посилання на витяг із рішення загальних зборів членів СТ Гідравлік-2 від 10 вересня 2005 року, яким була затверджена пам'ятка для члена товариства СТ Гідравлік-2 з питань поставки електроенергії, як підставу для відмови у позові, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки пам'ятка передбачає обов'язок кожного члена товариства оплачувати в касу товариства кошти лише за спожиту електроенергію , та не зобов'язує членів товариства оплачувати в касу товариства членські внески та платежі за водопостачання.

Крім того, ні витяг із рішення загальних зборів членів СТ Гідравлік-2 від 10 вересня 2005 року, ні сама пам'ятка для члена товариства СТ Гідравлік-2 з питань поставки електроенергії не можуть вважатися допустимими доказами у розумінні ст.78 ЦПК України, оскільки не завірені належним чином посадовою особою СТ Гідравлік-2 (а.с.45), як і багато інших документів на які посилався відповідач.

При цьому апеляційний суд також враховує те, що наведеним вище рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року оплата ОСОБА_3 платежів за електроенергію шляхом поштових переказів визнана належним та допустимим доказом та визнана у зв'язку з цим відсутність у нього заборгованості за спожиту електроенергію станом на 30 червня 2015 року.

За таких обставин є помилковими висновки суду про відмову у позові ОСОБА_3 з тих підстав, що поширені ОСОБА_4 відомості про те, що ОСОБА_3 є боржником перед СТ Гідравлік-2 , що він не сплачував протягом трьох років членські внески та кошти за спожиту електроенергію і водопостачання відповідають дійсності та не принижують честь і гідність позивача.

Апеляційна скарга підлягає задоволення частково, оскільки згідно до п. 26 постанови ПВСУ від 27 лютого 2009 року №1 судам роз'яснено, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Відсутні й підстави для задоволення вимог про спростування відповідачем поширених неправдивих відомостей на дошці загальних оголошень.

Так, із змісту позовної заяви ОСОБА_3К вбачається, що 16 вересня 2017 року, на в'їзді до садівничого товариства на дошці оголошень, від імені правління СТ Гідравлік-2 , було розміщено повідомлення про скликання 07 жовтня 2017 року розширеного засідання правління, з розгляду питання про несплату ним більше трьох років внесків за спожиту електроенергію і водопостачання.

Оскільки позивач не залучив СТ Гідравлік-2 в якості другого відповідача до участі у справі, апеляційний суд не вбачає правових підстав виходити за межі позовних вимог та зобов'язувати ОСОБА_4 спростовувати неправдиві відомості про трирічну заборгованість ОСОБА_3 на дошці оголошень, які були розміщені правлінням СТ Гідравлік-2 .

Рішення суду в частині відмови ОСОБА_3 у відшкодуванні моральної шкоди апелянтом не оскаржено, а тому відповідно до положень ч.1ст.367 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати, що поширені ОСОБА_4 відомості:

-на загальних зборах громадської організації Садівниче товариство Гідравлік-2 садівничого масиву Тилигульський-9 , які відбулися 17 червня 2017 року;

-на засіданні правління громадської організації Садівниче товариство Гідравлік-2 садівничого масиву Тилигульський-9, яке відбулося 07 жовтня 2017 року,

про те, що ОСОБА_3 не сплачував протягом трьох років членські внески та оплату за спожиту електроенергію і водопостачання, не відповідають дійсності та принижують його честь та гідність.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова суду складена 08 жовтня 2018 року.

Головуючий /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5