Постанова

від 10.10.2018 по справі 816/1311/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1311/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018, суддя Л.О. Єресько, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.07.18 по справі № 816/1311/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 03.03.2018 №2164/0/26-18, про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту;

- зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду;

- зобов'язати у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018р. відмовлено в задоволенні позову.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що не погоджується із доводами відповідача, наведеними в листі від 03.03.2018 №2164/0/26-18, щодо відсутності у останнього права на розпорядження запитуваною земельною ділянкою, оскільки вона належить до колективної власності. Апелянт зазначає, що відповідно до діючої редакції статті 78 ЗК України серед форм власності на землю не існує такої форми власності, як колективна, а тому рішення суду прийняте з порушенням статті 78 ЗК України, оскільки суд визнав існування ще однієї форми власності.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26.02.2018 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, надавши до заяви графічні матеріали про бажане місце розташування земельної ділянки, копії довіреності уповноваженої особи, паспорта, ідентифікаційного номера та посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1

Листом від 03.03.2018 № 2164/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовило позивачу в задоволенні заяви, оскільки запитувана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, а тому відповідно до пункту є статті 15-1, статті 122 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має правових підстав для задоволення клопотання.

Позивач, не погодившись із вищевказаною відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач, відноситься до земель колективної власності, а у відповідача відсутні повноваження розпоряджатися такою земельною ділянкою, тому підстав для задоволення заяви позивача від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області немає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно відомостей Головного управління статистики у Полтавській області від 23.04.2018 № 03.3-19/236з, в загальносоюзному класифікаторі підприємств та організацій значився суб'єкт (ідентифікаційний код 03769787) з назвою: з 1977 по 1988 - колгосп ім. Свердлова Решетилівський район; з 1989 по 1992 - колгосп ім. Свердлова Решетилівського РАПО Решетилівський район, с. Піщане; з 1993 - колективне сільськогосподарське підприємство - агрофірма "Мир".

Державним актом на право колективної власності на землю від 29.12.1995, серії ПЛ-21, виданим Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області, підтверджується передача у колективну власність Агрофірмі "Мир", с. Піщане Піщанської сільської ради 3696,2 га землі в межах згідно з планом для ведення колективного сільського господарства.

До Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України суб'єкт (ідентифікаційний код 03769787) був включений з назвою Агрофірма "Мир" та з цією ж назвою суб'єкта включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в 1996 році, а з 29.02.2000 в ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 03769787 значився суб'єкт за назвою сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мир".

Згідно даних Головного управління статистики у Полтавській області сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мир" (ідентифікаційний код 03769787) вилучено з бази даних (правовий статус суб'єкта - юридична особа; 38410, Полтавська область, Решетилівський район, с. Піщане; дані про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області, дата реєстрації припинення 21.12.2004, причина ліквідації - в результаті реорганізації; номер запису - 15781120002000008).

Згідно з відомостями, наданими державним реєстратором Решетилівської РДА, правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (ідентифікаційний код 03769787) значиться товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (ідентифікаційний код 3015227).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" є товариство з обмежено відповідальністю "Бурат-Агро" (іден. код 30152327, 38410, Полтавська область, Решетилівський район, с. Піщане, ідентифікаційний код 30152327), яке, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.05.2018 № 1003981966, є зареєстрованою юридичною особою.

Отже, згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 29.12.1995, серії ПЛ-21, частина земельної ділянки, яку бажав отримати позивач, належить до земель, які передані у колективну власність Агрофірмі "Мир", а з 29.02.2000 року з назвою сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мир", правонаступником якого є товариство з обмежено відповідальністю "Бурат-Агро".

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), а Головне управління Держгеокадастру в області, відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували припинення права власності на землю на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-21 від 29.12.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 21.

Доводи апелянта, що відповідно до діючої редакції статті 78 ЗК України серед форм власності на землю не існує такої форми власності, як колективна, а тому рішення суду прийняте з порушенням статті 78 ЗК України, оскільки суд визнав існування ще однієї форми власності, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ виключена колективна власність із форм власності на землю, але цим кодексом не урегульовано питання процесу припинення права колективної власності на земельну ділянку та її подальший перехід у державну чи комунальну власність, не встановлений орган, уповноважений приймати рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність тощо.

Однак, пунктом 7 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 встановлено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Отже, якщо землі колективної власності не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, розпорядження такими землями не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного статтею 122 Земельного кодексу України, оскільки землі залишаються у колективній власності.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до колективної власності, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у відповідача відсутні повноваження розпоряджатись такою земельною ділянкою, в тому числі і надавати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 816/1311/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді (підпис) (підпис) М.М. Яковенко А.О. Бегунц