Постанова

від 09.10.2018 по справі 816/58/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/58/17

адміністративне провадження №К/9901/31006/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року (суддя Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (судді: Катунов В.В., (головуючий) Ральченко І.М., Бершов Г.Є.) у справі № 816/58/17 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 31 750,47 грн та податку на прибуток у розмірі 182,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Приватним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" рахується податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів надіслання (вручення) податкової вимоги від 12.05.2014 № 3204-25/185 відповідачу, у зв'язку з чим контролюючим органом порушено порядок стягнення податкового боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" зареєстровано юридичною особою 11.05.1998 та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Згідно даних контролюючого органу за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 31 750,47 грн, що виник в результаті самостійно узгоджених податкових зобов'язань за поданими податковими деклараціями, а також на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.03.2016 № 0001071201/38 та № 0001081201/39, якими до Відповідача, за результатами перевірки, що оформлена актом від 12.02.2016 № 203/16-03-15-01/25169467, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 300,00 грн та 14 730,81 грн відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення, однак повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі несплати відповідачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток згідно поданої до контролюючого органу податкової декларації № 9275285071 від 08.02.2016 на суму 182,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 12.05.2014 № 3204-25/185 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 5 893,04 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем та вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі №816/2522/15 та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 у справі №816/4102/14, які набрали законної сили, встановлено надіслання та вручення відповідачу податкової вимоги форми Ю від 12.05.2014 № 3204-25/185, що не було враховано судами при прийнятті рішень у цій справі.

9. Приватне підприємство "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" не реалізувало своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.175 пункт 14.1. стаття 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

10.2. Пункт 54.1 стаття 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

10.3. Пункт 56.11. стаття 56.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

10.4. Пункт 57.1 стаття 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

10.5. Пункт 57.3 стаття 57.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

10.6. Абзац перший пункт 58.3 стаття 58.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

10.7. Абзац третій пункту 58.3 стаття 58.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

10.8. Пункт 59.1 стаття 59.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10.9. Пункт 59.5 стаття 59.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

10.10. Пункт 95.2 стаття 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

10.10. Пункт 203.2 стаття 203.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

10. Кодекс адміністративного судочинства (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина перша стаття 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання протягом установленого строку.

12. Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку про порушення контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу з підстав ненадання контролюючим органом підтвердження направлення Підприємству податкової вимоги, оскільки не було досліджено та надано належної правової оцінки посиланням контролюючого органу на факт встановлення направлення відповідачу податкової вимоги від 12.05.2014 № 3204-25/185 судовими рішеннями у справах №816/2522/15 та №816/4102/14, крім того судами також не було встановлено і безперервність існування податкового боргу з часу направлення податкової вимоги від 12.05.2014 № 3204-25/185 до часу звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

16. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

17. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

19. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

21. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

23. колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 816/58/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду