Постанова

від 10.10.2018 по справі 640/18460/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/18460/18

н/п 3/640/3910/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши адміністративний матеріал, що надійшов з Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 017984 від 03.09.2018, 03.09.2018 о 09.10 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, по вул. Золочівський шлях, не виконав вимоги про зупинку. Був примусово зупинений за допомогою службового автомобіля проблисковими маячками червоного та синього кольору та СГУ на вул. Свердлова у м. Дергачі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно повернути до Управління патрульної поліції в Харківській області, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як вбачається з протоколу серії БД № 017984 від 03.09.2018, що надійшов до суду у відношенні ОСОБА_1, підпису останнього у складеному протоколі немає, однак, міститься запис, що водій в присутності двох свідків від дачі пояснень та підпису відмовився.

Однак, матеріали справи не містять інформації про одержання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Ні з протоколу, ні з матеріалів справи не зрозуміло, чи повідомлений ОСОБА_1 взагалі про складання такого протоколу, чи подавалися ним зауваження щодо складання протоколу, чи роз'яснювалися йому його права та обов'язки.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Тобто, в статті 276 КУпАП передбачено випадки, коли перелічені у цій нормі закону справи або у передбачених в цій нормі Закону випадках справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП можуть розглядатися як за загальним правилом - за місцем його вчинення, так і за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 017984 від 03.09.2018, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено: Харківська область, м. Дергачі, по вул. Золочівський шлях, що за територіальною підсудністю належить до компетенції Дергачівського районного суду Харківської області.

Більш того, згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, також мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Однак, у вказаному адміністративному матеріалі відсутні дані, що вказаний адміністративний матеріал за територіальною підсудністю належить до компетенції Київського районного суду м. Харкова

В ст. 19 Закону України Про міжнародні договорами , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyevav.Russia ,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelinv.Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Тобто, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, з огляду на вказані недоліки в матеріалах справи, суд позбавлений можливості повно, об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом за відсутності необхідних вихідних даних.

Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті, оскільки неправильне, неповне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом здобутих по справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 256 КпАП України не виконані, протокол складено з порушенням зазначеної статті, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості постановити обґрунтоване та законне рішення, а тому зазначені матеріали слід повернути до Управління патрульної поліції в Харківській області для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 7, 122-2, 245, 253, 256, 283, 284 КпАП України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 122-2 КУпАП - до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області для дооформлення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Муратова