Ухвала

від 09.10.2018 по справі 757/47341/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47341/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі представника заявника ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» адвоката ОСОБА_3 ,

процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001215 від 20 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

26.09.2018 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке передано слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, про скасування арешту майна накладеного, в рамках кримінального провадження №42017000000001215 ухвалою слідчого судді Печерського районногосуду м.Києва від 18.07.2017, а саме на нерухоме майно - механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та належить на праві власності ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 36757578, із забороною власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпорядженню та користуванню до вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні № 42017000000001215.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження минула потреба.

Представник заявника ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» адвоката ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту, вказав, що на даний час дія вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність, а підстави які були на час накладення арешту продовжують існувати, тобто майно, на яке накладено арешт перебуває у статусі речового доказу.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що в провадженні третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001215 від 20.04.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

18.07.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на нерухоме майно - механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та належить на праві власності ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 36757578, із забороною власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпорядженню та користуванню до вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001215.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2017 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що нерухоме майно - механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, є речовим доказом, а відтак з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність накладення арешту.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що з моменту накладення арешту на нерухоме майно - механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 пройшов тривалий проміжок часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про взаємозв`язок ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» з службовими особами ДП «Арсенал», які зазначені в клопотанні і мали будь-яке відношення до ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» і, відповідно, відсутні будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Підозра посадовим особам ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ», а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001215, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Крім того, обставини набуття ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» права власності на нерухоме майно, що було арештовано, не співвідносяться з обставинам кримінального провадження в рамках якого був застосований даний захід забезпечення. Накладаючи арешт на нерухоме майно, належне заявнику, слідчий суддя виходив з того, що за період 2013 по 2016 роки за сприяння службових осіб ДП завод «Арсенал» з власності держави відбулося відчуження окремих об`єктів нежитлового фонду заводу. Проте, ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» не є учасником даних правовідносин. 11 лютого 2011 року Держава Україна в особі казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» за договором купівлі-продажу продала на користь ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» нежилі приміщення механо-промислового корпусу №3а загальною площею 9 409,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 (літера Б). Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 114. Укладенню договору купівлі-продажу передував аукціон з продажу державного майна на якому переможцем було оголошено ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ». На виконання укладеного договору ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» було сплачено продавцю 80 629 200 гривень. Тобто, ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» в розумінні ст. 388 ЦК України є добросовісним набувачем механо-промислового корпусу № За літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8. На жаль зазначені обставини не були предметом дослідження під час накладення арешту ухвалою у справі 757/40986/17-К слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року.

08 квітня 2016 року належні ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» нежилі приміщення були поділені на два об`єкти нерухомого майна площею 7 414,3 кв. м. та 1995,2 кв. м. Нежитлові приміщення механо- промислового корпусу №3а загальною площею 1995,2 кв. м. були продані громадянці України ОСОБА_6 19 квітня 2016 року.

З викладеного слід дійти висновку, що нерухоме майно не відповідає критеріям речових доказів, не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість накладення арешту з метою збереження речових доказів та відповідно забезпечення конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; також воно не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність в провадженні цивільних позовів виключає арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди.

Слідчий суддя приймаючи до уваги ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001215 від 20 квітня 2017 року задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/40986/17-к від 18 липня 2017 року, на нерухоме майно механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, буд. 8, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 36757578).

Скасувати заборону власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпорядженню та користуванню.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1