Рішення

від 25.09.2018 по справі 911/1735/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1735/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаззбут

до Комунального закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги

про стягнення 128 784,03 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

При секретарі судового засідання: Веремієнко О.Л.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1

Відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаззбут (надалі - позивач) до Комунального закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (надалі - відповідач) про стягнення 128 784,03 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1735/18, підготовче засідання призначено на 04.09.2018 року.

До канцелярії суду 03.09.2018 відповідачем подано відзив № 193 від 31.08.2018 року на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 04.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 04.09.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 04.09.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.09.2018 року.

В судовому засіданні 25.09.2018 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому повідомив про сплату 23.08.2018 року заявленого до стягнення основного боргу в сумі 115617,47 грн. Позивач підтвердив відповідну сплату та підтримав решту позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 25.09.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, відповідно до умов Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41HBKVz476-18 від 15.02.2018 року ТОВ КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ (позивач) поставив Комунальному закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (відповідач) в березні 2018 року природний газ на суму 116 157,04 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року.

Відповідно до п. 4.2.3. Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Однак, станом на дату подання даної позовної заяви до суду відповідачем, в порушення наведених норм зазначених кодексів та умов Договору, проведена оплата спожитого природного газу за вказаний період лише частково в розмірі 539,57 грн. Таким чином, залишився неоплаченим борг за спожитий природний газ в березні 2018 року на суму 115 617,47 грн.

Крім того, у відповідності з п. 6.2.1. Договору та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.04.2018 року по 30.07.2018 року (112 дн.) в розмірі 12 105,15 грн. Також згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 1061,41 грн. 3% річних.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому повідомив про погашення основної заборгованості на суму 115 617,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 23.08.2018 року.

Оскільки, заборгованість в сумі 115 617,47 грн. існувала на момент подання позову і сплата відбулась 23.08.2018 року, тобто після відкриття 20.08.2018 року провадження у справі № 911/1735/18, на момент розгляду справи по суті перестав існувати предмет спору щодо стягнення 115 617,47 грн. основного боргу.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, у зв'язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі № 911/1735/18 основної заборгованості в сумі 115 617,47 грн. шляхом її сплати, перестав існувати предмет спору у справі № 911/1735/18, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині.

В той же час, згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 115 617,47 грн. протягом наведених в позові періодів прострочення, відповідач є таким, що порушив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування до нього передбаченої Договором та законом відповідальності.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ссторонами в Договорі погоджено неустойку за прострочення виконання зобов'язання, яка відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Також, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня та 3% річних нараховані за фактичні періоди прострочення по кожній простроченій сумі в межах строків, визначених законодавством з врахуванням умов Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 105,15 грн. пені та 1061,41 грн. 3% річних правомірні і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 12 105,15 грн. пені та 1061,41 грн. 3% річних, в решті вимог провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 197,50 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір 1734,26 грн. з вимог, щодо яких закрито провадження у справі, підлягає поверненню позивачу згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п.2 ч.1, ч.4 ст.231, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаззбут до Комунального закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення 128 784,03 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 26 код ЄДРПОУ 38207928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ (04108, м. Київ, пр. Свободи, 2 Г, літ.А код ЄДРПОУ 39592941) 12 105,15 грн. пені, 1061,41 грн. 3% річних та 197,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі № 911/1735/18 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаззбут до Комунального закладу Тетіївської міської ради Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення 115 617,47 грн. заборгованості.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ (04108, м. Київ, пр. Свободи, 2 Г, літ.А код ЄДРПОУ 39592941) з Державного бюджету України 1734,26 грн. судового збору (за платіжним дорученнями № 2633 від 01.08.2018 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах судової справи № 911/1735/18).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик