Рішення

від 13.09.2018 по справі 911/1217/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1217/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Югтехмаш-98

до Сільськогосподарського кооперативу Восток

про стягнення 86 770,51 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Секретар судового засідання Абраменко М.К.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

Відповідача: ОСОБА_3

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Югтехмаш-98 (надалі - позивач) до Сільськогосподарського кооперативу Восток (надалі - відповідач) про стягнення 86 770,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі №911/1217/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2018 року.

До канцелярії суду 26.07.2018 року представником відповідача подано відзив № 26/07/18 від 26.07.2018 року на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2018 року відкладено підготовче засідання на 21.08.2018 року.

До канцелярії суду 14.08.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив № 197/10 від 10.08.2018 року.

У підготовчому засіданні 21.08.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

У підготовчому засіданні 21.08.2018 року представник відповідача проти позову заперечував, заперечення на відповідь позивача на відзив не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 21.08.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.09.2018 року.

В судовому засіданні 13.09.2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 13.09.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товаритвом з обмеженою відповідальністю Югтехмаш-98 (експедитор) та ПАТ Дніпрометиз (замовник) укладено Договір транспортного експедирування в міжнародному сполученні від 29.05.2006 року №713/06 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати ПАТ Дніпрометиз послуги з транспортно-експедиційного обслуговування (послуги, що безпосередньо пов'язані з організацією перевезень вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом).

Відповідно до пункту 1.1 ОСОБА_4 експедитор за дорученням та за рахунок коштів замовника, за винагороду надає експедиційні послуги замовнику, тобто організує перевезення вантажів останнього найманим транспортом.

Відповідно до пункту 2.1.1 п.2.1 ОСОБА_4 експедиційні послуги надаються на підставі узгодженої сторонами заявки, яка є невід'ємною частиною договору.

За пп. 2.2.5. п.2.2 ОСОБА_4 експедитор зобов'язаний забезпечити збереженість вантажу під час перевезення, перевалки та зберігання, а за п.4.1. договору відповідальність експедитора визначається умовами Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ).

Відповідно до ст. 3 КДПВ транспортер відповідає, як за свої власні дії та недоліки за дії та недоліки своїх агентів та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, а відповідно до 4.1 ст.17 КДПВ транспортер несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, аі,о виникло у проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здаванням, причому за п. З цієї статті транспортер не може посилатися для звільнення себе від відповідальності ні на дефекти автомобіля, яким він користується для виконання перевезення, ні на вину особи, в якої був нанятий автомобіль, або агентів останньої.

Заявкою вих. № 25 від 02.04.2018 року позивач та ПАТ Дніпрометиз узгодили до перевезення в міжнародному сполученні на адресу компанії - покупця (вантажоотримувача) TABAL Sp.z.o.o. (Польща) проволоки у мотках типу розети (дріт сталевий оцинкований в розетах).

В свою чергу, згідно з п. 1.1 ОСОБА_4 транспортного експедирування, позивачем укладено з відповідачем договір перевезення №27/11 від 10.01.2017 року (далі - Договір перевезення), за умовами якого, та на підставі Заявки вих. № 197 від 10.04.2018 року відповідач зобов'язався здійснити перевезення проволоки (дріт сталевий оцинкований у мотках-розетах), яка є власністю ПАТ Дніпрометиз .

На виконання ОСОБА_4 перевезення №27/11 від 10.01.2017 року відповідачем - ОСОБА_5 кооперативом Восток надано автотранспортний засіб державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом сідлового тягача державний номер RJA РН49 для виконання перевезення вантажу за маршрутом г. Дніпропетровськ (Україна) - 20 468 Lublin (Польща), що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR N9 0018210 від 12.04.2018 року на адресу компанії-покупця (вантажоотримувача ) TABAL Sp.z.o.o.

Партія товару у кількості 31 розети відповідно до рахунку (інвойсу) № 7 від 12.04.2018 року та сертифікату якості № № 574 від 12.04.2018 року була завантажена в поданий відповідачем автомобіль, пройшла радіологічний та фіто санітарний контроль, митне оформлення здійснено 12.04.2018 року.

15.04.2018 року під час здійснення перевезення водій автомобіля ОСОБА_6 державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом сідлового тягача державний номер RJA РН49, який належить відповідачу СГК Восток , керуючи транспортним засобом, рухаючись по автостраді Київ-Ковель-Ягодин , біля смт. Ракітне, через колесо, що лопнуло, в'їхав у пришляховий рів дорожнього покриття. Наведені обставини та вина водія відповідача у ДТП підтверджуються документальними доказами, зокрема, Рапортом.

В результаті ДТП транспортний засіб ОСОБА_6 державний номер АІ 9473 EX/RJA РН49 і вантаж зазнали значних ушкоджень, внаслідок чого вантаж були змушені перевантажити в інший автомобіль ОСОБА_6 державний номер НОМЕР_3/АІ0690ХІ, який також належить відповідачеві ОСОБА_5 кооперативу Восток , та було прийнято рішення про повернення вантажу на адресу ПАТ Дніпрометиз .

20.04.2018 року для з'ясування кількості та ступені пошкодження вантажу внаслідок ДТП, ПАТ Дніпрометиз було залучено представників Дніпропетровськоїторгівельної-промислової палати.

Актом експертизи № ГО-9Ю від 26.04.2018 року, складеним експертом Дніпропетровської торгівельно промислової палати на замовлення ПАТ Дніпрометиз , при первинному огляді продукції встановлено, що з 31 мотків дроту/21840 кг: загальна кількість мотків становить 31 шт; повністю пошкоджена упаковка і стяжка на 7 мотках; значні забруднення упаковки і пошкодження стяжки на 21 мотку; упаковка з забрудненнями без видимих пошкоджень на 3 мотках.

Акт експертизи підписаний експертом, та представниками ПАТ Дніпрометиз . Водій відповідача був присутній при проведенні вказаної експертизи.

Для встановлення розміру збитків ПАТ Дніпрометиз була створена комісія. Відповідно до комісійного акту №1 від 20.04.2018 року, затвердженого директором з технічного розвитку ПАТ Дніпрометиз , пошкодження товару внаслідок вищезазначеної ДТП не дають змоги привести його силами й засобами ГІАТ Дніпрометиз у відповідність до вимог ГОСТ 3282-74 та умов його замовлення компанією-покупцем (Вантажоотримувачем) TABAL Sp. z о.о. (Польща).

При цьому пошкоджений товар (дріт сталевий) є придатним для промислової переробки (перетяжки на найближчий менший діаметр - 4 мм) з метою подальшої його реалізації, таким чином, мінімізації розміру завданих матеріальних збитків (шкоди).

У зв'язку з чим, розмір матеріальних збитків (шкоди) ПАТ Дніпрометиз в частині вартості пошкодженої при транспортуванні продукції за вирахуванням її промислової переробки з метою подальшої його реалізації становить 77204,40 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з вищезазначеною ДТП, що сталася з автомобілем ОСОБА_6 д/н НОМЕР_1 з причепом д/н RJA РН49 15.04.2018 року на 266 км траси Київ-Ковель-Ягодин біля смт. Рокитне, пошкодженням при цьому вантажу, ПАТ Дніпрометиз було понесено ряд інших матеріальних збитків внаслідок необхідності сплати: 900,00 грн. з ПДВ за послуги оформлення сертифіката про походження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості; 3960,00 грн. з ПДВ за послуги з проведення товарознавчої експертизи, оформленої висновком експерта № ГО-9Ю від 26.04.2018 року.

З урахуванням умов ОСОБА_4 транспортного експедирування щодо відповідальності Експедитора за пошкодження вантажу, 15.05.2018 року ПАТ Дніпрометиз на адресу ТОВ Югтехмаш - 98 направлена претензія вих. № 40/15-311 від 15.05.2018 року з вимогою відшкодувати збитки завдані пошкодженням вантажу в розмірі 82064,40 грн.

ПАТ Дніпрометиз в межах досудового вирішення спору запропонувало ТОВ Югтехмаш-98 відшкодувати завдані збитки в розміру 82064,40 грн.

Позивачем в добровільному порядку виконано зобов'язання щодо погашення збитків ПАТ Дніпрометиз в сумі 82064,40 грн. шляхом сплати коштів в на рахунок ПАТ Дніпрометиз , що підтверджується платіжними дорученнями: №196 від 04.06.2018 року.

24.05.2018 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію вих. № 197/7 від 24.05.2018 року з вимогою відшкодувати збитки, завдані пошкодженням вантажу в розмірі 82064,40 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Крім того, у зв'язку з пошкодженням та не доставкою вантажу замовник не здійснив оплату послуг позивача (експедиційну винагороду) по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезення, встановлену та узгоджену заявкою вих. № 197 від 10.04.2018 року, та договором N9 27/11 від 10.01.2017 року.

Згідно з п. 3.1. ОСОБА_4, вартість перевезення (включає вартість послуг з перевезення і експедиційну винагороду), узгоджується між замовником і експедитором окремо на кожне перевезення, або згідно обумовлених тарифів на певний час і відстань, обмовляється в заявці на надання автотранспортних послуг, яка узгоджується заздалегідь, скріплюється печаткою сторін та відправляється факсом. У заявці с замовником вих. № 25 від 02.04.2018 року узгоджена сума перевезення 1000 Євро за одне авто зі сплатою по курсу НБУ на день вивантаження. У заявці з перевізником узгоджена сума перевезення 850 Євро за одне авто зі сплатою по курсу НБУ на день вивантаження. Таким чином експедиційна винагорода експедитора 150 Євро (як різниця між ставкою замовника та ставкою перевізника), що на дату пред'явлення позову еквівалент в гривні за курсом НБУ на 15.05.2018 року; 31,374086 грн. 4706,11 грн. Відповідна сума заявлена як неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який позивач, мав би право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

У зв'язку з чим, позивач, як особа, яка відшкодувала збитки, подав даний позов про стягнення відшкодованих збитків в порядку регресу з винної особи (юридичної особи, відповідальної за завдану її працівником шкоду) та про стягнення збитків у вигляді додаткови витрат та неотриманих доходів.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив на позов, в якому позовні вимоги аперечував, зазначив про недоведеність вини водія в пошкодженні вантажу, зазначав про недоведеність позивачем належного упакування товару. Також,в відповідач стверджує про відсутність факту значного псування товару, що унеможливлює його використання за призначенням.

Згідно частини 1 статті 17 Конвенції про договір міжн перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки; згідно частини 2 статті 17 Конвенції перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, що ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Норми даної Конвенції не вимагають доказування позивачем наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення та згідно частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що пошкодження вантажу викликана обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17 (а саме дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути), що є підставою звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу, лежить на перевізнику.

Відповідачем не доведено жодної із наведених вище обставин для звільнення його від відповідальності за пошкодження вантажу.

Згідно п.2.2.1. ОСОБА_4 № 27/11 від 10.01.2017 між відповідачем та позивачем відповідач зобов'язався забезпечити подачу рухомого составу в погоджених обома сторонами дати, час і по погоджених ставках, справного в комерційному та технічному стані.

Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2018 року під час здійснення перевезення водій автомобіля ОСОБА_6 державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом сідлового тягача державний номер ЮА РН49, який належить відповідачу, керуючи транспортним засобом, рухаючись по автостраді Київ-Ковель-Ягодин , біля смт. Ракітне через колесо, що лопнуло, в'їхав у пришляховий рів дорожнього покриття. Наведені обставини підтверджуються документальними доказами, зокрема, Рапортом.

Факт ДТП та його наслідки відповідачем не заперечують, відповідачем заперечується наявність вини водія. У зв'язку з чим, суд зазначає, що ДТП спричинив розрив колеса, внаслідок якого автомобіль під управлінням водія відповідача втратив керованість. Відповідний розрив колеса міг статись з будь-яких причин, в тому числі неналежної експлуатації чи неуважності водія, однак, в будь-якому випадку шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки, тому для її відшкодування наявність вини не має значення.

Щодо заперечень відповідача про непридатність пакування вантажу, суд зазначає, що відповідна обставина не спростовує наявності підстав для відшкодування шкоди, оскільки відповідач, як перевізник, приймаючи вантаж до перевезення, відповідно і під свою відповідальність, мав перевірити стан вантажу та упаковки.

Щодо відсутності істотних пошкоджень вантажу, суд зазначає, що відповідний вантаж призначався для поставки контрагенту за відповідними технічними характеристиками, які втрачені внаслідок пошкодження. В якості збитків ззаявлено не повну, а відновну вартість пошкодженого товару, розраховану з метою мінімізації збитків, крім того, відповідні збитки відшкодовані позивачем перед власником вантажу.

Як визначено ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Держава, ОСОБА_7 Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.

Держава, ОСОБА_7 Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної ОСОБА_7 Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Відповідальність за збереження вантажу під час перевезення, тобто з моменту прийняття і до видачі його вантажоодержувачу, повністю покладається на перевізника (автотранспортне підприємство або організацію), згідно з положеннями частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України.

Статтею 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до пункту 4.2.1 укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 N 27/11 від 10.01.2017 року, та Заявки вих. № 197 від 10.04.2018 року перевізник несе відповідальність за схоронність вантажів та відповідність вантажів прийнятих до перевезення з даними вказаними в товаросупровідних документах з моменту прийняття вантажу у вантажовідправника і до моменту здачі вантажоодержувачеві.

Як вбачається з CMR № 0018210 від 12.04.2018 року відповідач отримав вантаж, однак не забезпечив схоронність та цілісність вантажу та доставку його до місця призначення, що підтверджується фактами викладеними у даному позові, та документами доданими до нього. Таким чином відповідач не виконав своїх зобов'язань по перевезенню вантажу чим порушив гі.гі. 1.1, 2.2.4, 4.2.1 договору, ст. 3 КДПВ, ст.314 Господарського Кодексу України, статті 924 Цивільного кодексу України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується і є правомірним покладення на відповідача відшкодування шкоди, завданої пошкодженням вантажу в сумі 77204,40 грн. та стягнення з відповідача понесених позивачем збитків у зв'язку з пошкодженням вантажу в сумі 900,00 грн. з ПДВ за послуги оформлення сертифіката про походження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості; 3960,00 грн. з ПДВ за послуги з проведення товарознавчої експертизи, оформленої висновком експерта № ГО-9Ю від 26.04.2018 року та 4706,11 грн (150 Евро на 15.05.2018 року).

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Югтехмаш-98 до Сільськогосподарського кооперативу Восток про стягнення 86 770,51 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу Восток (08292, Київська обл. Києво-Святошинський р-н, м. Буча, вул. Кірова, 16, код 13724061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Югтехмаш-98 (69104, АДРЕСА_1, код 33377950) 77204,40 грн. шкоди, завданої пошкодженням вантажу, 4860,00 грн. збитків, пов'язаних з пошкодженням вантажу, 4706,11 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок пошкодження вантажу перевізником та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик