Рішення

від 10.10.2018 по справі 0540/5741/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. Справа№0540/5741/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Донецького

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Данвіс

про стягнення санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 13492430, юридична адреса: 87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Серова, 1а) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 підприємства «Данвіс» (ЄДРПОУ 31265999, юридична адреса: 87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Сеченова, 63-а) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 36331 грн. 58 коп. та пеню у розмірі 1940 грн. 20 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідачем не забезпечене працевлаштування інвалідів у 2017 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні на нього покладений обов'язок нарахувати та сплачувати фінансово - господарські санкції.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем адміністративно - господарські санкції в сумі 36331 грн. 58 коп. та пеня у розмірі 1940 грн. 20 коп. у добровільному порядку не сплачені, просить стягнути зазначену суму.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що Приватне підприємство Данвіс виконало вимоги Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , до центру зайнятості звітність про наявність вільних робочих місць підприємством не надавались, оскільки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу відповідає кількості інвалідів - штатних працівників.

Зазначає, що у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік від 02.02.2018 року наявна технічна помилка, а саме, невірно зазначена середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 38 осіб, замість вірної кількості - 35 осіб, зазначена помилка виправлена згідно звіту за 2017 рік від 20.08.2018 року.

Наполягає на відсутність факту порушення нормативу працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ПП Данвіс зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 31265999), зареєстроване за юридичною адресою: 87524, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сеченова, буд. 63-А (а.с. 11-19).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПП Данвіс за 2017 рік від 02.02.2018 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 38 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 2 особи (виправлено), фонд оплати праці штатних працівників складає 1380 грн. 60 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 36332 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 0 грн. (а.с. 6)

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ПП Данвіс протягом 2017 року не надавало звіти форми 3-ПН до відповідних центрів зайнятості про наявність вакансій.

Згідно листа Маріупольського міського центру зайнятості від 24.09.2018 року № 07-3761/06-16/18 протягом 2017 року від ПП Данвіс інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН для працевлаштування інвалідів не надходила.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПП Данвіс за 2017 рік від 20.08.2018 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 35 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 1 особу, фонд оплати праці штатних працівників складає 1380 грн. 60 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 36332 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 0 грн. (а.с. 6)

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначені для працевлаштування інвалідів у 2017 році, у розмірі 36331 грн. 58 коп. та пеню у розмірі 1940 грн. 20 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів, як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як свідчить виправлений звіт ПП Данвіс за 2017 рік, наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 20.08.2018 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 35 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 1 особа.

Відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно ст. 19 Закону підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік від 20.08.2018 року, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідає середньообліковій кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Тобто, у справі, що розглядається відсутнє порушення відповідачем норм чинного законодавства, з питань соціального захисту інвалідів.

Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для інвалідів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Закону України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 підприємства Данвіс про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 36331 грн. 58 коп. та пеню у розмірі 1940 грн. 20 коп.- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.