Рішення

від 08.10.2018 по справі 813/2522/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2522/18

08 жовтня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі (місцезнаходження: 82186, Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 3/1) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл.Міцкевича, 8), в якому просить суд скасувати постанову відповідача №ЛВ294/893/АВ/ФС від 10.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 у присутності директора ОСОБА_3 проведено інспекційне відвідування у ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі . За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 16.04.2018 №ЛВ294/893/АВ, у якому зафіксовані порушення законодавства про працю. Згодом було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.05.2018 №ЛВ294/893/АВ/ФС, справу щодо накладення штрафу відповідач розглянув за відсутності позивача, оскільки належним чином не повідомив останнього про її розгляд. Щодо суті порушення позивач зазначав, що відповідач застосував штрафні санкції за відсутності достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування порушення підприємством законодавства про працю. На думку позивача, порушення вимог трудового законодавства, встановлені відповідачем є безпідставними та необґрунтованими, так як, головним бухгалтером товариства ОСОБА_4, яка працювала на посаді до вересня 2017року допущено технічну помилку при використанні програмного забезпечення та не відображено базовий період для нарахування індексації щодо посади на якій вона працювала. Відповідно, індексація заробітної плати останньої не проведена. Аналогічно відбулось із нарахуванням індексації головному бухгалтеру ОСОБА_5, прийнятій на посаду з листопада 2017року. Також зазначає, що при виявленні відповідної обставини під час інспектування товариство невідкладно усунуло технічну помилку, донарахувало та виплатило індексацію, про що своєчасно повідомило відповідача. На думку позивача, вказані у приписі вимоги органу контролю ним виконано, у тому числі нараховано та виплачено індексацію заробітної плати, а тому встановлення порушення ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі вимог ч.6 ст.95 КЗпП України є помилковим. Тому вважає, що накладення на підприємство штрафу на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які би становили склад будь-якого правопорушення, ним не допущено.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, та згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 №509 - штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, що підставою для проведення інспекційного відвідування був аналіз інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Відповідач зазначає, що відповідно до листа ГУПФУ у Львівській області від 30.08.2017 щодо страхувальників, наказу від 12.04.2018 №07-12-П та направлення від 12.04.2018 №0654 було проведено у період з 13.04.2018 по 16.04.2018 інспекційне відвідування товариства. Вважає, що відповідачем дотримано порядок проведення інспекційного відвідування, оформлення його результатів, додержано вимоги Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 та повідомлення про дату та час розгляду справи надіслано позивачу в строк, передбачений законодавством. Також додатково наголошує на тому, що ч.1 ст.4 Порядку №295 встановлено, що порядок складання та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. На думку відповідача, оскаржена постанова винесена на підставі акта затвердженої Мінсоцполітики форми, відповідно до процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановленого Порядком №295. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі зареєстроване як юридична особа 30.04.2015 за №14141020000003331, включене до ЄДРПОУ за номером 39775301, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.08.2017 на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшов лист ГУПФУ у Львівській області за вх.№9836/07-74, в якому, зокрема, надається інформація щодо страхувальників, зокрема, ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі , у якого протягом року не підвищувалася зарплата або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації.

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 12.04.2018 №0712-П інспекторам праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові ОСОБА_6 на підставі пп.6 п.5 Порядку за листом ГУПФУ у Львівській області від 30.08.2017 №9836/07-74, в термін з 13.04.2018 по 16.04.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі (місцезнаходження: 82186, Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 3/1).

12.04.2018 для здійснення інспекційного відвідування у ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення №0654 на здійснення інспекційного відвідування у період з 13.04.2018 по 16.04.2018.

13.04.2018 уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові ОСОБА_6, службове посвідчення №893, відповідно до ст.259 КЗпП У, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю у ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі , за результатами якого складено акт №ЛВ294/893/АВ.

Згідно з актом перевірки, у зв'язку з недотриманням позивачем норм трудового законодавства з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, Головне управління Держпраці у Львівській області дійшло висновку про порушення у ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі п.7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, ст.79, ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України, ст.33 Закону України Про оплату праці , ст.4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат , а саме не проведення індексації заробітної плати вказаним працівникам, які працювали на посаді головного бухгалтера в 2017році, що позивачем не оскаржується та заперечується.

Зазначений акт було направлено на адресу позивача та отримано останнім.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України, п. 6 Порядку 509 накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення 26.04.2018 відповідачем винесено рішення про розгляд справи про накладення штрафу на ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі , в якому зазначено, що розгляд зазначеної справи відбудеться за адресою Головного управління Держпраці у Львівській області: 79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, 10.05.2018 об 11:00год. Зазначене повідомлення надіслано на адресу позивача, та отримано останнім.

Представник ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі на розгляд справи не прибув.

Керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_9 було розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовими особами від 10.05.2018 №ЛВ294/893/АВ/ФС, якою за порушення законодавства про працю, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі накладено штраф у розмірі 74460,00грн.

Вказана постанова була скерована на адресу підприємства рекомендованим листом.

Позивач, не погодившись з правомірністю притягнення до відповідальності на підставі абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України, звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі - Положення №386), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 цього Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

У підп.6 п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ПФ України та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

Як вбачається з наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 12.04.2018 №0712-П та направлення для проведення інспекційного відвідування від 12.04.2018 №0654, проведено інспекційне відвідування ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі на підставі листа 30.08.2017 №9836/07-74, що свідчить про підставність її проведення відповідачем. За результатами цієї перевірки відповідач склав акт №ЛВ294/893/АВ від 13.04.18 та виніс оскаржувану постанову.

Даючи оцінку постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.05.2018 №ЛВ294/893/АВ/ФС, згідно з якою на позивача за порушення вимог абз.4 ч. 2 ст.265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 74460,00грн., суд враховує таке.

Судом встановлено, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення того, що ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі не проводилася індексація заробітної плати працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працювали на посаді головного бухгалтера в 2017році.

Згідно з штатного розпису затвердженого 03.01.2017 та відомостей нарахування заробітної плати, посадовий оклад на товаристві не змінювався протягом року, а тому індексації підлягала заробітна плата, однак не проводилася.

Судом досліджено, що станом на 01.01.2017 відповідно до штатного розпису ОСОБА_10 (головний бухгалтер) встановлена заробітна плата у розмірі 3300,00грн. та залишалась незмінною протягом року, так як з червня 2017року повинна була нараховуватись індексація заробітної плати, проте вона була відсутня до моменту її звільнення, а також ОСОБА_8М прийнятій на посаду головного бухгалтера в листопаді 2017року було встановлено заробітну плату відповідно до штатного розпису, проте індексація не проводилась, що призвело до виплати грошових коштів не в повному обсязі з червня 2017року, що порушує вимоги ст.95 Кодексу законів про працю України, ст.33 Закону України Про оплату праці . Так як, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, на підприємстві здійснюється з місяця наступного за місцем підвищення тарифних ставок.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем ч.5 ст.79, ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України, ст.33 Закону України Про оплату праці .

Факт допущення порушення в частині не проводення індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_4М.(період роботи з 08.07.2015 по 11.09.2017) та ОСОБА_8М.(за період роботи з 07.11.2017 по 12.01.2018), представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що, відповідно в свою чергу підтверджується листом ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі від 24.04.2018 вих№31 щодо виконання припису.

Статтею 2 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Відповідно до ст.18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація заробітної плати віднесено до мінімальних державних гарантій.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Касаційного адміністративного суду України у складі Верховного суду від 12.04.2018 по справі №816/2325/16 (справа №809/438/17).

Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.(далі - Порядок № 509).

Відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті перевірки.

Відповідно до п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Щодо посилань позивача на те, що всі недоліки були виправлені, а саме, що було проведено індексацію заробітної плати працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Однак, відповідно до положень п. 29 Порядку № 295, заходи про притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Судом встановлено, що ТзОВ Оздоровчо-реабілітаційний центр Модричі на виконання вимог припису №ЛВ299/893/АВ-П від 16.04.2018, усунуло допущену технічну помилку щодо індексації заробітної плати та повідомило Головне управління Держпраці у Львівській області листом від 24.04.2018 вих№31 про їх усунення.

Тобто, у цьому спорі виконання вимог припису не може бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб'єкта господарювання фінансові санкції, і не звільняє його від обов'язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а навпаки, заходи про притягнення об'єкта відвідування до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень.

Отже, вказаними нормами, покладено одночасно обов'язок на суб'єкта господарювання, як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № К/9901/2769/18 (697/2073/17).

Враховуючи зміст порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, суд вважає його кваліфікацію такою, що відповідає абзацу 4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Щодо посилань позивача про неналежне повідомлення його про розгляд справи для накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше, ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).

Відповідно до пункт 6 Порядку № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що не приймає до уваги доводи позивача щодо неналежного повідомлення останнього про розгляд справи про накладення штрафу та надіслання оскаржуваної постанови, оскільки в матеріалах справи наявні квитанції про належне скерування виклику та постанови на адресу позивача в межах встановленого строку визначеного Порядком № 509.

Отже, суд дійшов висновку про підтвердження встановленого територіальним органом Держпраці порушення позивачем законодавства України про працю.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем допущено порушення законодавства України в частині недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про накладення штрафу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішенням у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Проте, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як доводи позивача безпідставні, а тому постанова від 10.05.2018 №ЛВ294/893/АВ/ФС винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області відповідає нормам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.10.2018.

Суддя Лунь З.І.