Рішення

від 03.10.2018 по справі 2040/5527/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2018 р. № 2040/5527/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

передставника відповідача - ОСОБА_2 Сусанта,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартопт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування відомості про наявність заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандартопт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати відомість про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів від 05.06.2018 №23110/10/20-40-08-01-17 та зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області видати відомість про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів ТОВ «Стандартопт» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено ТОВ "Стандартопт" у видачі довідки за формою 30-ОПП про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів. Посилання відповідача, що за позивачем рахуються неузгоджені грошові зобов'язання у сумі 5 547 310,00 грн. є не обґрунтованими, оскільки податкове повідомлення-рішення від 29.09.2014 р. №0000542211, якими визначено дане грошове зобов'язання, оскаржене ТОВ "Стандартопт" до суду та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 р. по справі №820/17987/14 скасовано. Отже, за позивачем відсутні будь-які неузгоджені та неоплачені податкові зобов'язання. За таких підстав просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві в якому пояснив, що до вирішення по суті судом касаційної інстанції спору у справі № 820/17987/14 у контролюючого органу відсутні підстави для внесення до оскаржуваних відомостей інформації про відсутність у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандартопт" (код ЄДРПОУ 39080130) зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартопт" №б/н від 14.02.2018 р. прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Стандартопт" шляхом його ліквідації у добровільному порядку та вирішено внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про рішення щодо припинення ТОВ "Стандартопт".

Головним управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Стандартопт" податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 15.03.2018 р., валютного - за період з 05.02.2014 р. по 15.03.2018 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 05.02.2014 р. по 15.03.2018 р., за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №1146/20-40-14-08-11/39080130 від 29.03.2018 р.

На підставі висновків акту перевірки №1146/20-40-14-08-11/39080130 від 29.03.2018 року Головним управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 р. №00000621408. Визначені грошові зобов'язання за вказаним рішенням в повному обсязі позивачем перераховано до бюджету.

Позивач 26.04.2018 р. листом №26/04 звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив у зв'язку з проведенням процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, видати відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП та відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою 11-ЄСВ, однак контролюючим органом відмовлено підприємству позивача у видачі довідок за формою 30-ОПП та 11-ЄСВ.

10.05.2018 року ТОВ "Стандартопт" звернулось до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргою, на протиправні дії посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області, які полягають у відмові у видачі довідок за формою 30-ОПП та 11-ЄСВ.

Головне управління ДФС у Харківській області на адресу позивача направило відомість ф.30-ОПП про наявність заборгованості від 05.06.2018 р. №23110/10/20-40-08-01-17, відповідно до п.2 якої міститься інформація про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартопт" неузгодженого грошового зобов'язання, у тому числі щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, усього в розмірі 5 547 310,00 грн.

Не погодившись з діями відповідача ТОВ "Стандартопт" звернулось до суду з даним позовом.

Перевіряючи відповідність вчинених суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах дій вимогам ч. 3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 11.8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі по тексту Порядок № 1588) (чинного на час виникнення спірних відносин) за результатами проведення відповідних заходів у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.

За приписами п.11.13 Порядку № 1588 у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру:

у разі відсутності грошових зобов'язань та/або податкового боргу - відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП;

за наявності податкового боргу - відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою N 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).

Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом (п.п.1 п.1.15.Порядку №1588).

Пунктом 37.2 статті 37 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

При цьому, у відповідності до пп.37.3.4 п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України, підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є, зокрема, скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно з п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 цього Кодексу).

Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов'язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є наявність відомості від 05.06.2018 № 23115/10/20-40-08-01-17 за формою № 3О-ОПП.

У зазначеному документі ГУ ДФС у Харківській області відобразило, що у позивача наявні неузгоджені грошові зобов'язання щодо яких проводиться судове оскарження у розмірі 5 547 310,0 грн.

Не погодившись із правомірністю донарахувань за податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2014 № НОМЕР_1, позивач скористався правом на його оскарження в судовому порядку. За наслідками розгляду адміністративної справи № 820/17987/14 Харківський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 07.12.2017, якою скасував податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014 № НОМЕР_2.

В той же час, відповідач у справі № 820/17987/14, звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 року, яка прийнята до провадження ухвалою від 06.06.2018 року.

Суд погоджується з твердженням позивача, що обставини відкриття касаційного провадження за скаргою на згадане судове рішення у справі №820/17987/17 не зумовлюють втрату останніми законної сили.

Проте, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Мінфіна від 07.04.2016 №422:

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі нарахування сум грошових зобов'язань і пепі з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України Про Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

Тобто першочерговим документом, який в інформаційній системі визначає та формує грошові зобов'язання є саме акт перевірки, який реєструється в системі з присвоєнням номеру.

Зазначене також підтверджується п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22, а саме: Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до системи обліку результатів контрольно-неревірочної роботи підсистеми Податковий аудит ІТС Податковий блок на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій .

Для відображення грошових зобов'язань, визначених за результатами перевірок дотримання законодавства з питань державної мітної справи, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відкриває ІКП на підставі службових записок підрозділу, що здійснював (очолював) перевірку, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації таким підрозділом акта перевірки в інформаційній системі органів ДФС.

Так, згідно Порядку, ІКП закриваються структурним підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

За результатами проведення відповідних заходів у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків орган ДФС за основним місцем обліку формує відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску.

За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу орган ДФС не здійснює подальші процедури щодо зняття платника податків з обліку до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

При цьому в інформаційній системі органів ДФС ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

Наведений вище перелік підстав закриття є вичерпним.

Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Тобто касаційна скарга підлягає відображенню в інформаційній системі АІС Податковий блок та з цього моменту в інформаційній системі відкривається новий розділ (касаційне оскарження) і процедура оскарження вважаться продовженою.

Відкриття розділу касаційного оскарження в інформаційній системі залежить від моменту внесення відомостей і реєстрації касаційної скарги.

Також суд звертає увагу, що пунктом 5 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів затвердженого наказом від 10.10.2013 № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1842/24374 встановлено, що орган доходів і зборів визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що станом на час формування довідки форми 30-ОПП (05.06.2018 року), після відкриття підрозділу (касаційне оскарження) в інформаційній системі, податковий орган не міг і не мав право надати інші відомості ніж ті, що містяться у пункті 2 довідки, а саме про наявність суми неузгоджених грошових зобов'язань, у тому числі щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження та пеня, оскільки Верховним судом не розглянуто справу № 820/17987/14, предметом якої є донарахування вищезазначених грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2014 № НОМЕР_1.

Щодо посилання позивача, на те, на листом від 01.10.2018 року № 104/01-16, яким приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 повідомила, що у зв'язку з наявністю у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації від 25.04.2018 року за № 48-Ю, повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за Формою № 27-ОПП від 24.04.2018 року за № 1820402700299 та наданою ТОВ Стандартопт Форми № ЗО-ОПП від 05.06.2018 року за № 23110/10/20-40-08-01-17 про наявну у ТОВ Стандартопт заборгованості зі сплати податків і зборів, що видана ГУ ДФС у Харківській області, проведення реєстраційної дії припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є неможливим та є підставою для відмови, відповідно до п. 11 ст. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , суд зазначає наступне.

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, частиною 3, статті 28 Закону встановлено, що повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Частинами 7-9 статті 28 Закону зазначено, що повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Також суд звертає увагу і на те, що наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 № 359/5 затверджено порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи відповідно до п. 7 Розділу «Загаліні положення» , якого встановлено, що результати надання адміністративних послуг з державної реєстрації, а також рішення, прийняті у випадку проведення реєстраційних дій щодо громадських формувань, їх символіки, засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщуються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - портал електронних сервісів), для доступу до них заявника шляхом їх пошуку за кодом доступу з метою перегляду, копіювання та друку.

Рішення повинно містити:дату: число, місяць, рік;прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;назву поданої заяви відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5 Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 січня 2016 року за № 14/28144;повне найменування або прізвище, ім'я, по батькові заявника;найменування громадського формування;прийняте державним реєстратором рішення;підпис державного реєстратора.

Також Порядком передбачено, що державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

Суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи лист приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_3 від 01.10.2018 року № 104/01-16, за своєю формою не є рішенням про відмову в державній реєстрації, а має лише інформаційний характер, а тому на висновки суду в даній справі не впливає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування відомості про наявність заборгованості є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартопт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування відомості про наявність заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11 жовтня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.