Рішення

від 04.10.2018 по справі 917/746/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018. Справа № 917/746/18

м. Полтава

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", вул. ОСОБА_1 Богаєвського, 15/50, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 48442,14 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 10-75/1870 від 08.02.18.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок" (далі - відповідач/ ГО "Порятунок") 48442,14 грн., в тому числі 36239,22 грн. основного боргу, 3580,93 грн. пені, 6926,99 грн. інфляційних нарахувань та 1695,00 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1160 від 01.07.2009.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.08.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 11.09.2018.

11.09.2018. в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 04.10.2018.

В судове засідання 04.10.2018. відповідач не з'явився. Копія ухвали суду від 11.09.2018. направлена на адресу відповідача повернулася не врученою з відміткою поштового відділення "Организация выбыла".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню ГО "Порятунок", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009. між позивачем (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1160 (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 договору, теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Пунктом 1.2 договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України Про теплопостачання та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до договору встановлено обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору, а в Додатку № 3 до договору встановлено тариф на момент укладення договору, можливість його зміни і повідомлення про неї споживача.

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Позивач стверджує, що відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.

Так за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року відповідачем до теперішнього часу не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 36239,22 грн. На підтвердження обсягів споживання відповідачем теплової енергії позивачем надано акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії, які підписані лише трьома представниками теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (Додаток № 4-2), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток № 4-1) та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації.

На підтвердження направлення відповідачу рахунків за теплову енергію, спожиту в період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року та актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії позивачем надано копії реєстрів рекомендованої кореспонденції Кременчуцької філії ПАТ Полтаваобленерго з поштовими відмітками, у яких зазначено дати відправлення.

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем термінів оплати за теплову енергію, встановлених договором, позивач нарахував відповідачу:

- 3580,93 грн. пені на прострочені зобов'язання жовтня - грудня 2017 року та січня - квітня 2018 року за загальний період з 15.12.2017. по 04.06.2018.;

- 6926,99 грн. інфляційних нарахувань на прострочені зобов'язання жовтня - грудня 2015 року, січня - квітня та жовтня - грудня 2016 року, січня - квітня та жовтня - грудня 2017 року, січня - березня 2018 року за загальний період з серпня 2017 року по квітень 2018 року;

- 1695,00 грн. 3% річних на прострочені зобов'язання жовтня - грудня 2015 року, січня - квітня та жовтня - грудня 2016 року, січня - квітня та жовтня - грудня 2017 року, січня - квітня 2018 року за загальний період з 07.09.2017. по 04.06.2018.

При цьому обсяги споживання відповідачем теплової енергії у період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, а також розмір заборгованості відповідача за вказаний період встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 09.01.2018. по справі № 917/2071/17. Також обсяги споживання відповідачем теплової енергії у період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року і розмір заборгованості відповідача за вказаний період встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 08.09.2016. по справі № 917/1179/16.

Вказані рішення господарського суду Полтавської області набрали законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо обсягів споживання відповідачем теплової енергії у період з жовтня 2015 року по квітень 2017 року, а також щодо розміру заборгованості відповідача за вказаний період не підлягають доказуванню у даній справі.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 36239,22 грн. основного боргу, 3580,93 грн. пені, 6926,99 грн. інфляційних нарахувань та 1695,00 грн. 3% річних.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором та приписів ст. 903 ЦК України надані позивачем послуги з теплопостачання у визначені договором строки не оплатив, заборгованість на момент звернення до суду та винесення даного рішення складає 36239,22 грн. (за жовтень - грудень 2017 року, січень - квітень 2018 року), що підтверджується матеріалами справи.

Отже, виходячи з наведених норм та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 36239,22 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

За приписами ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

У відповідності до п. 6 Додатку № 4 до договору, п. 4.2.2 договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора "Ліга:ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3" наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив правильність розрахунку 3% річних, а також встановив, що позивачем допущені арифметичні помилки при обрахуванні пені та інфляційних втрат, які вплинули на їх розмір.

Крім цього, при нарахуванні інфляційних втрат на зобов'язання січня 2018 року позивач безпідставно здійснив нарахування за лютий 2018 року. Так, відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач вказує, що відповідач повинен був сплатити за теплоенергію спожиту у січні 2018 року до 15.02.2018., тобто нарахування інфляційних втрат на прострочене зобов'язання за січень 2018 року потрібно розпочинати з березня 2018 року (місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).

З врахуванням вищевказаного, судом встановлено, що стягненню підлягають 3574,57 грн. пені, 1695,00 грн. 3% річних та 6849,85 грн. інфляційних втрат. В іншій частині стягнення пені та інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок" (вул. ОСОБА_1 Богаєвського, буд. 15/50, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 25692163) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 36239 грн. 22 коп. основного боргу, 3574 грн. 57 коп. пені, 1695 грн. 00 коп. 3% річних, 6849 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1758 грн. 96 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.10.2018.

Суддя О.С. Семчук