Рішення

від 03.10.2018 по справі 922/1098/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1098/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Харківська міська рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест", м. Київ про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест", в якому просить суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, що наведена у прохальній частині позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.09.2018, яка прийнята судом до розгляду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 7, 143, 144 Конституції України, п. 7 ст. 27, п. 5 ст. 28, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 11, 14, 509, 526, 610, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 187 ГК України.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень, зокрема, відповідач вказує на те, що аптечні склади є закладами охорони здоров'я, віднесені до об'єктів медичного та оздоровчого призначення у розумінні п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно звільнені від участі у розвитку інфраструктури міста; відповідачем здійснено лише реконструкцію існуючих будівель під аптечний склад без забудови нової земельної ділянки, отже відповідач не є замовником будівництва і у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески; положення запропонованого проекту договору (щодо визначення величини пайової участі, щодо встановлення відповідальності) суперечать вимогам ЦК України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова

Ухвалою суду від 24.09.2018 підготовче провадження у справі було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 03.10.2018 о 10:15.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи вважав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, суд встановив наступне.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 06.04.2017 № ХК 143170952259, ТОВ «Компанія «Сіті Інвест» є замовником реконструкції нежитлових будівель літ. «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові.

Відповідачем до п. 22 декларації про готовність об'єкта до експлуатації внесений запис про те, що об'єкт не залучається до сплати пайової участі відповідно до ч. 2 ст. 40 та п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Проте, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 06.04.2017 № ХК 143170952259 зазначено про те, що ТОВ Компанія «Сіті Інвест» проводило реконструкцію нежитлових будівель по вул. Драгомирівській, 10 під аптечний склад, що належить до І-ІІІ категорії складності, класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000.

На виконання положень розділу 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, листом-повідомленням від 15.06.2017 № 961/0/124-17, позивачем було проінформовано відповідача про необхідність надання у 10-ти денний термін документів, які є підставою для звільнення від пайової участі, або у разі їх відсутності звернутися із заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додати до заяви документи, передбачені п. 2.6 Порядку.

Листом від 11.07.2017 № 11/07 відповідач повідомив позивача, що при здійсненні «Реконструкція нежитлових будівель літер «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад по вул. Драгомирівська, 10 в м. Харків» , який є закладом охорони здоров'я, всередині існуючої будівлі, без виходу за межі існуючого фундаменту без забудови нової земельної ділянки, Товариство не має залучатися до сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Харкова та не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайовий внесок.

Позивач у своєму листі від 21.07.2017 № 1131/0/124-17 надав відповідь на лист ТОВ «Компанія «Сіті Інвест» , в якому роз'яснив, що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Харківській області від 06.04.2017 № ХК 143170952259, на земельній ділянці по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові здійснено реконструкцію нежитлових будівель літ. «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад (код об'єкта 1252.9 «Склади та сховиша» ), при цьому у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 за класифікацією "Будівлі лікарень та оздоровчих закладів" аптечний склад до зазначеного класу будівель не відноситься. У цьому ж листі позивачем було повторно проінформовано відповідача про необхідність звернутися із заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додати до заяви документи, передбачені п. 2.6 Порядку.

30.08.2017 позивачем відповідачу була направлена пропозиція №1299/0/124-17 про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та направлено до відповідача для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Втім, відповідач договір не уклав.

Як вказує позивач у позові, своєю відмовою щодо укладання договору відповідач порушує майнові права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, що свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Таким чином, положеннями ст. 40 названого Закону визначений обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті), що має відбуватись згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затвердженим органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог Закону, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 № 319 виконавчого комітету Харківської міської ради) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.5 Порядку замовник будівництва зобов'язаний не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію звернутися із заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь.

Відповідно до п. 2.8 Порядку, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є: розмір пайової участі (внеску), строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін (п. 2.9 Порядку).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства на ТОВ "Сіті-Інвест" у даному випадку, як замовника будівництва, покладається обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, ТОВ "Сіті-Інвест" з відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не зверталося та відповідний договір пайової участі не укладало.

Навпаки, ТОВ "Сіті-Інвест" заперечувало свій обов'язок щодо укладання договору про пайову участь та сплату пайового внеску, оскільки товариством була здійснена реконструкція нежитлових будівель під аптечний склад, який є закладом охорони здоров'я, всередині існуючої будівлі, без виходу за межі існуючого фундаменту без забудови нової земельної ділянки.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.6 Порядку, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва;

об'єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси;

замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом ст. 1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

За змістом статей 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , статей 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2017 року по справі № 3-1553гс16 (908/312/16), від 25 травня 2017 року по справі № 3-187гс17 (922/6583/15) та від 12 липня 2017 року по справі № 3-729гс17 (908/6328/15) та постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/6331/15, від 26.06.2018 у справі №903/736/17, від 18.04.2018 у справі №331/801/16-ц, від 07.05.2018 у справі №908/6327/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Пунктом 16 Пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" визначено, що аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Вказаним Переліком аптечна база (склад) віднесена до групи 3 "Фармацевтичні (аптечні) заклади" та відокремлена, зокрема, від групи 1 "Лікувально-профілактичні заклади", до яких включені лікарняні заклади, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади.

Закладом медичного призначення є спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, у якому особам з тим чи іншим захворюванням надається повний спектр медичних послуг: діагностика, лікування, реабілітація після перенесених захворювань.

До закладів оздоровчого призначення відносяться санаторії, будинки відпочинку, пансіонати (як для дорослих, так і змішані для дорослих та дітей), дитячі оздоровчі центри (як сезонні, так і постійно діючі) та комплекси цих закладів, туристичні бази, туристичні притулки, бази відпочинку та ін., незалежно від форм власності та відомчої належності.

Аптечний склад є закладом охорони здоров'я, проте не відноситься до закладів медичного або оздоровчого призначення.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарту України) № 507 від 17.08.2000 затверджений Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, згідно якого до Будівлі лікарень та оздоровчих закладів (клас 1264) відносяться: заклади з надання медичної допомоги хворим та травмованим пацієнтам; санаторії, профілакторії, спеціалізовані лікарні, психіатричні диспансери, пологові будинки, материнські та дитячі реабілітаційні центри; лікарні навчальних закладів, шпиталі виправних закладів, в'язниць та збройних сил; будівлі, що використовуються для термального та соляного лікування, функціональної реабілітації, пунктів переливання крові, пунктів донорського грудного молока та т. ін.

Віднесення до вказаного класу будівель (приміщень) аптечного складу Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000 не передбачає.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постановами Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 та № 466 визначений порядок введення об'єкта в експлуатацію, оформлення та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Процедура прийняття об'єктів в експлуатацію носить технічний характер і полягає в тому, що саме об'єкт будівництва, його стійкість, міцність, надійність є предметом при перевірці його готовності до експлуатації. Відповідно до Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000 до коду будівель 1252.9 включаються «Склади та сховища інші» . Саме даний код будівлі зазначений відповідачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Даний код включає резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сипких мас; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.

Відповідачем не спростовані відомості, зазначені ним у декларації.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради під час подання до суду позову зроблено розрахунок розміру величини пайової участі з застосуванням опосередкованої вартості будівництва враховуючи відсутність від відповідача, як замовника, заяви до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про укладення договору про пайову участь та не надання необхідних кошторисних документів з техніко-економічними показниками щодо об'єкта будівництва для можливого нарахування іншого розміру пайової участі. Під час розгляду справи № 922/1098/18 від ТОВ «Компанія Сіті Інвест» було надано копії документів щодо кошторисної вартості будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад по вул. Дрогомирівській, 10 у м. Харкові. За результатами розгляду кошторисної документації Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради зроблено розрахунок величини пайової участі за даними зведеного кошторисної розрахунку реконструкції нежитлової будівлі літ. «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад по вул. Дрогомирівській, 10 у м. Харкові, виконаного інженером-проектувальником.

Згідно ч. 9 названої статті, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно п. 2.10 Порядку, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі замовника у створенні інфраструктури м. Харкова.

Згідно п.п. 3.1, 3.3 Порядку, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, становить:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно п. 5.4 Порядку, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Відповідно до п. 5.5 Порядку, у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до п. 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %.

Отже, у випадку несвоєчасного укладання договору, розмір пайової участі розраховується відповідно до встановлених у п. 5.4 Порядку 10 або 4 відсотків, які не перевищують законодавчий граничний розмір. На 10 відсотків збільшується вже підрахований розмір пайової участі. При цьому, законодавець вимагає визначення розміру пайової участі у залежності від граничного (максимального) розміру та не обмежує право органу місцевого самоврядування на встановлення додаткових нарахувань на вже підраховану величину пайової участі, у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо встановлення відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів пайової участі у визначний договором про пайову участь строк, з огляду на наступне.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків, передбачених п. 2.1 цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно зі статями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 ЦК визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у; будь-який час.

За загальним правилом, згідно ч. 3 ст. 232 ГК України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Отже під час застосування, у проекті договору про пайову участь до замовника відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів, позивач діяв в межах наданих законодавством повноважень щодо встановлення відповідальності за невиконання договірних відносин.

Згідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. Основою успішного виконання бюджетів усіх рівнів с своєчасне і повне надходження відповідних коштів.

Згідно пункту 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Щорічно Харківська міська рада затверджує бюджет міста Харкова на відповідний рік. Відповідно до цих рішень джерелами формування спеціального фонду бюджету міста Харкова є, зокрема, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . Вказані кошти, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України відносяться до доходів бюджету від неподаткових надходжень. Внаслідок невиконання замовниками будівництва зобов'язань щодо сплати до міського бюджету коштів пайової участі, що прямо встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Харківська міська рада недоотримає відповідні кошти.

Отже, встановлений у п. 2.1.2. проекту договору строк платежу пайового внеску у повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладення даного договору, є збалансованим терміном сплати пайової участі до бюджету м. Харкова.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у цій справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест" (код ЄДР 39676984) та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДР 25610834) в наступній редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків "

---

"

---

201___р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі «Департамент» , в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням І сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» з однієї сторони, та з іншої сторони: ТОВ «Компанія «Сіті Інвест» (код ЄДРЮОФОПГФ 39676984), іменована надалі «Замовник» , на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору

1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі «Замовників» у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлової будівлі літ. «Х-1» , «Ф-1» під аптечний склад по вул. Дрогомирівській, 10 у м. Харкові.

2. Обов'язки сторін

2.1 "Замовники":

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921020002, МФО - 899998, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 1 473 692,24 грн. (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі шістсот дев'яносто дві гривні двадцять чотири копійки), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова» .

2.1.2. Сплачують пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2 «Департамент» :

2.2.1. На запит «Замовників» надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання «Замовниками» обов'язків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовники» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов'язки за цим договором переходять до правонаступників.

6.4. У разі зміни замовника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов'язки щодо виконання умов договору переходять до нового замовника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреси та реквізити сторін

Від "Департаменту" - Заступник міського голови - директор Департаменту економіки та комунального майна

---

М.І. ОСОБА_3 (61003, м. Харків, мн-Конституції, 7, (код ЄДРЮОФОПГФ 25610834).

Від "Замовника" - Директор ТОВ "Компанія "Сіті Інвест"

---

(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, (код ЄДРЮОФОПГФ 39676984).

Додаток до договору від_____

№_____про пайову участь у розвитку

інфраструктури м. Харкова

Розрахунок

величини пайової участі ТОВ "Компанія "Сіті Інвест" при реконструкції нежитлових будівель літ. "Х-1", "Ф-1" під аптечний склад по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові

1. Коефіцієнт відповідно до розміру пайової участі 10% - 0,1

2. Загальна площа об'єкту - 1695,7 кв.м.

3. Загальна кошторисна вартість будівництва об'єкту - 13565213,00 грн.

4. Розмір пайової участі 10% від загальної кошторисної вартості - 1339720,22 грн.

5. Збільшення на 10% розміру пайової участі згідно п. 5.5 Порядку - 133972,02 грн.

6. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (усього до сплати коштів пайової участі за договором) - 1473692,24 грн.

Днем укладання договору вважати день набрання рішенням сулду законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, код ЄДРЮОФОПГФ 39676984) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРЮОФОПГФ 25610834, платіжні реквізити для перерахування коштів: реєстр. рахунок 35412042033868, Банк ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011) - 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДР 25610834).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіті Інвест" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, код ЄДР 39676984).

Третя особа - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДР 04059243).

Повне рішення складено та підписано 11 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4