Рішення

від 02.10.2018 по справі 273/541/18

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/541/18

Провадження № 2/273/273/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

02 жовтня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С. секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року про затвердження висновку опікунської ради від 30.10.2013 року про відмову в наданні висновку про доцільність призначення опікуном,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила, до Органу опіки та піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області, просить ухвалити рішення, яким :

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року про затвердження Висновку органу опіки і піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського рвайону Житомирської області від 30.10.2013 року про відмову у подачі до суду подання про призначення її опікуном недієздатного сина - ОСОБА_3;

- зобов'язати відповідача - орган опіки і піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області подати до суду подання про призначення її, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, опікуном її недієздатного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2;

- поновити строки для подачі позову про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року та висновку органу опіки і піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 30.10.2013 року, так як вони пропущені з поважних причин.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначила, що вона є матір'ю повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Її син є особою з інвалідністю 2-ї групи в наслідок психічної хвороби. Згідно з рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31.07.1995 року її сина ОСОБА_3 було визнано недієздатним. З цього часу він перебуває на лікуванні в Житомирській обласній психіатричній лікарні №1. Однак на момент визнання її сина недієздатним, останньому опікуна не призначили, незважаючи на те, що в силу його психічного захворювання опікун йому необхідний. В жовтні 2017 року позивач звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області із заявою про призначення її опікуном повнолітнього недієздатного сина ОСОБА_3 В ході розгляду даної заяви судом, в судовому засіданні 20.02.2018 року їй стало відомо про рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року, яким було затверджено Висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 30.10.2013 року про недоцільність призначення позивача опікуном її повнолітнього недієздатного сина. Вважає, що Висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області є незаконним, та таким що не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідачем не взяті до уваги документи, надані нею, згідно з якими вона за станом здоров'я, матеріально-побутовими умовами проживання та за наявності регулярного доходу може виконувати обов'язки опікуна. Крім того, таке рішення відповідача позбавляє її сина гарантій щодо забезпечення його особистих немайнових і майнових прав, щодо можливості захищати свої особисті немайнові та майнові права. Не зважаючи на те, позивач є матір'ю ОСОБА_3, однак вона не може отримувати його пенсію, укладати правочини в його інтересах, захищати права сина іншим чином. За таких обставин звернулася до суду з вказаним позовом для захисту свої прав та інтересів, а також прав та інтересів свого недієздатного повнолітнього сина.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 наполягала на розгляді справи без участі її представника ОСОБА_4, уточнену позовну заяву підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у ній та просила її задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача органу опіки та піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку ( а.с.65).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про народження, та ніким не спростовується та не заперечується (а.с.9)

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31.07.1995 року ОСОБА_3 визнаний недієздатним (а.с.10).

ОСОБА_3 встановлено безстроково третю групу інвалідності, причина інвалідності - інвалід дитинства, що підтверджується даними копії витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серія ЖИЮ №056202 від 17.03.2004 року (а.с.11).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області №494 від 30.10.2013 року позивачу відмовлено у призначенні її опікуном повнолітнього недієздатного сина ОСОБА_3 у зв'язку з неналежним контролем матері за поведінкою її сина ОСОБА_3, який виходячи з-під контролю через зловживання спиртними напоями, здійснював підпал будинків та іншого майна односельчан, пошкоджував майно односельчан в інший спосіб, вчиняв крадіжки та через загрозу життю громадян. (а.с.12)

Листом-відповіддю головного лікаря Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 (12440, Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Шосе Бердичівське,3) ОСОБА_5 позивача повідомлено, що її син ОСОБА_3 перебуває у відділенні з посиленим наглядом, відповідно до Висновку органу опіки та піклування Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області №374 від 01.07.2015 року, опікуном недієздатного ОСОБА_3 призначено головного лікаря закладу охорони здоров'я ОСОБА_5, на період перебування його на лікуванні в закладі; пенсія недієздатного ОСОБА_3 надходить на банківський рахунок, розпорядження коштами здійснює бухгалтерія закладу та старша медсестра відділення, в якому лікується хворий, на підставі наказу головного лікаря №80 від 07.07.2015 року; наступне засідання лікарської комісії щодо продовження чи зміну виду примусових заходів медичного характеру передбачається провести до 23.03.2017 року (а.с.13).

Згідно з висновком про стан здоров'я ОСОБА_2 (встановленої форми для призначення опікуном ) Баранівської КЦРЛ від 13.06.2017 року позивач за станом здоров'я може здійснювати нагляд (а.с. 14).

Згідно з даними виписки з протоколу №116 засідання Баранівської ЛКК (№1670 від 23.06.2017 року) ОСОБА_2 може постійно надавати соціальні послуги (а.с.15).

Місце реєстрації проживання ОСОБА_3 є смт. Кам'яний Брід вул. Зелена (Кірова),23 Баранівського району Житомирської області, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області №1332 від 13.10.2017 року (а.с.16).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області №59 від 25.11.2015 року позивачу відмовлено у призначенні її опікуном повнолітнього недієздатного сина ОСОБА_3 у зв'язку з неналежним контролем матері за поведінкою її сина ОСОБА_3, який виходячи з-під контролю може нести загрозу життю громадян та відсутністю документів з медичного закладу про можливість вільного перебування ОСОБА_3 в суспільстві. (а.с. 43)

Станом на 16.08.2018 року ОСОБА_3 переведений у відділення із звичайним наглядом №17 Житомирської обласної психіатричної лікарні №1, на підставі ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 25.09.2017 року про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному закладі із звичайним наглядом, ОСОБА_3 хворіє на психічне захворювання за діагнозом: Розумова відсталість в ступені вираженої дебільності з вираженим психопатоподібним типом олігофренічного дефекту , що підтверджується листом - відповіддю головного лікаря Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 ОСОБА_5 від 16.08.2018 року №4271 ( а.с. 60-61, 67-68).

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. (ч. 1 ст. 56 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників, як передбачено ч.5 ст.63 ЦК України.

Згідно частин 2-4 статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Обмеження, щодо призначення опікуном встановлено ст. 64 ЦК України - опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 року N 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, які визначають порядок діяльності органів опіки і піклування (далі - Правила).

Зокрема, п. 1 вищезазначених Правил встановлено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки. (п. 1.2 Правил опіки і піклування)

Відповідно до п.1.4 Правил у селищах і селах справами опіки безпосередньо відають виконавчі комітети сільських селищних рад, які здійснюють свою діяльність відповідного до чинного законодавства (п.1.5 Правил).

В Правилах зазначено, що рішення органів опіки і піклування про призначення чи

звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (п. 1.8 Правил). Аналогічна правова норма, що рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного органу якому підпорядкований орган, або до суду закріплена в частині 2 статті 79 ЦК України.

Відповідно до розділу 2 Правил опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.

Відповідно до п. 3.1 Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.2 Правил визначено, що опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: - не досягли 18 років; - визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; - перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; - раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; - позбавлені батьківських прав; - інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; - засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Орган опіки і піклування призначає опікуна над повнолітньою особою за наявності наступних документів: - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі (п. 3.3).

Згідно з п. 3.6 Правил якщо особам, які потребують опіки (піклування) і влаштовані у відповідні лікувальні установи чи установи соціального захисту населення, опікуни (піклувальники) не призначені, то виконання обов'язків опікунів і піклувальників від

імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих установ. Призначити опікуна (піклувальника) можна й після влаштування зазначених у даному пункті осіб у відповідні державні установи.

Судом встановлено, що опікуном недієздатного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначено головного лікаря закладу охорони здоров'я ОСОБА_5 на період перебування його на лікуванні в закладі на підставі Висновку органу опіки та піклування Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області №374 від 01.07.2015 року, відтак посилання позивача на те, що порушуються права її сина через відсутність у нього опікуна не знайшли свого підтвердження.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем ОСОБА_2 документи на підтвердження порушення її права бути опікуном недієздатного сина ОСОБА_3 (в тому числі витребувані судом докази), зокрема Висновок про стан здоров'я ОСОБА_2 (встановленої форми для призначення опікуном) Баранівської КЦРЛ від 13.06.2017 року, про те, що позивач за станом здоров'я може здійснювати нагляд (а.с. 14) та Виписка з протоколу №116 засідання Баранівської ЛКК (№1670 від 23.06.2017 року) , згідно з якою ОСОБА_2 може постійно надавати соціальні послуги (а.с.15), не доводить незаконність рішення Виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року, яким було затверджено висновок Органу опіки і піклування виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 30.10.2013 року про недоцільність призначення позивача опікуном її повнолітнього недієздатного сина.

Доказів про те, що у 2017 році позивач ОСОБА_2 зверталася до відповідача з повним пакетом документів для призначення її опікуном (другим опікуном) її недієздатного сина ОСОБА_3, і що відповідачем приймалися якісь рішення про недоцільність призначення її опікуном суду не було надано.

Слід зазначити, що судом було роз'яснено позивачу її обов'язок довести свої вимоги належними та допустимими доказами, однак останньою вони не були подані, клопотань про їх витребування чи заяв про їх існування від останньої не надходило.

Тому суд вважає, що в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року про затвердження висновку органу опіки і піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 30.10.2013 року про відмову у подачі до суду подання про призначення її опікуном сина - ОСОБА_3 слід відмовити.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача подати до суду подання про призначення позивача опікуном її недієздатного сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд вважає, що вона теж не підлягає задоволенню, оскільки такі дії утворюють дискреційні повноваження відповідача.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

В Рекомендаціях Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Щодо поновлення позивачу строку звернення до суду з вказаним позовом, то суд вважає що він не пропущений, оскільки позивачу стало відомо про оскаржуване рішення в судовому засіданні від 06.08.2018 року, яке проводилося по даній цивільній справі, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування в особі Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 25.11.2015 року про затвердження висновку опікунської ради від 30.10.2013 року про відмову в наданні висновку про доцільність призначення опікуном відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С. Бєлкіна

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2018 року.