Рішення

від 03.10.2018 по справі 448/272/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03.10.2018 року м.Мостиська

єун 448/272/18

провадження № 2/448/572/18

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Соколянська сільська рада Мостиського району Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що він являється власником будинковолодіння, що знаходиться в с.Максимці, вул.Фідзюри, 13 Мостиського району Львівської області. Вказане будинковолодіння належить йому на праві приватної власності згідно витягу про державну реєстрацію прав від 22.06.2011 року, виданого на підставі договору дарування від 16.06.2011 року. Стверджує, що окрім нього в даному будинку зареєстрована та проживає його, позивача ОСОБА_1 матір.

Зазначає, що в будинку також зареєстрований його син та відповідач по справі ОСОБА_2 Останній фактично не проживає там з 2015 року. Вказаний будинок покинув добровільно, забравши усі свої речі. На даний час проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Покликається на те, що через формальну прописку ОСОБА_2 в його будинку, він змушений нести додаткові витрати по оплаті комунальних послуг, також не в змозі через наведені обставини оформити субсидію.

Стверджує, що факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в належному йому на праві власності житловому будинку підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання Соколянської сільської ради Мостиського району.

З огляду на наведене, просив суд ухвалити рішення, яким усунути йому, позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним йому будинком, що розташований за адресою: с.Максимці, вул.Фідзюри, 13 Мостиського району Львівської області, шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд слухати справу у його відсутності та проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в суд не з'явився і не повідомив про причини своєї неявки, а також від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку позивача, який не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідачки і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що будинковолодіння по вул. Фідзюри, 13 в с.Максимці Мостиського району Львівської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1, позивачу по справі, згідно витягу про державну реєстрацію прав від 22.06.2011 року, виданого на підставі договору дарування від 16.06.2011 року.

Із акту обстеження матеріально побутових умов господарства ОСОБА_1 від 28.02.2018 року, відомо, що в будинку по вул. Фідзюри, 13 в с.Максимці Мостиського району Львівської області зареєстровано троє осіб, в тому числі і відповідач по справі ОСОБА_2, однак такий з 2015 року в даному будинку не проживає.

У відповідності до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи зі змісту положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу в спосіб, передбачений цією нормою Закону, або у спосіб передбачений договором чи законом.

Як слідує зі ст. 316 ЦК України, право власності являє собою право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яким він розпоряджається на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом та у встановленому законом порядку.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння (ст. 391 ЦК України).

Права власника житлового будинку визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 ст.405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В ході розгляду справи судом не встановлено наявності домовленостей між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 як власником житла щодо порядку користування даним житловим будинком або щодо збереження за відповідачем права на користування житлом на час його відсутності.

Не встановлено судом і обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності відповідача у належному позивачу житловому будинку у період з 2015 року і до часу звернення до суду із даним позовом, факту чинення йому перешкод щодо користування та проживання у даному будинку чи вчинення відповідачем дій у зазначений період часу, які б свідчили про його намір зберегти право на користування даним житловим приміщенням.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній у спірному жилому приміщенні понад один рік, тобто понад встановлений законом строк збереження права користування житлом, останній самостійно залишив дане жиле приміщення і протягом тривалого часу (більше трьох років) не намагався вселитись у таке, перешкод в користуванні спірним житловим будинком йому не чинилось і він добровільно обрав собі інше місце проживання, а також з огляду на те, що формальна реєстрація відповідача у спірному житловому будинку є такою, що перешкоджає позивачу у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у житловому будинку 13 по вул.Фідзюри, в с.Максимці Мостиського району Львівської області.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не наполягає на стягненні з відповідача ОСОБА_2 судових витрат у виді сплаченого судового збору, суд залишає їх фактично понесеним.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Усунути позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкоди у користуванні будинком належному йому на праві власності, що розташований за адресою: с.Максимці, вул.Фідзюри, 13 Мостиського району Львівської області, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим будинком.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, через Мостиський районний суд Львівської області до апеляційного суду Львівської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, через Мостиський районний суд Львівської області до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, 23.07.1960р.н., РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: ОСОБА_2, 24.06.1982р.н., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Третя особа: Соколянська сільська рада Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04371590, юридична адреса: Львівська область, Мостиський район, с.Соколя, вул. Центральна, 105.